Постанова № 59043346, 25.04.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2016 року Справа № 814/78/16

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середи О.Ф., розглянув в порядку письмового провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство "ТЕХМЕТ", м. Миколаїв

до відповідача: Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, м. Миколаїв

Суть спору: зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство "ТЕХМЕТ" (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про зобов’язання вчинити певні дії.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченнях.

Відповідно до пункту 4 статті 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 року визнано протиправною та скасовано Податкову вимогу № 478-25 від 30.03.2015р. про сплату податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 1 154 769, 00грн. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015р. рішення залишено без змін.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 814/3169/15 від 17.11.2015р. відмовлено ДПІ у Центральному р-ні м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області у стягненні заборгованості зі сплати податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 1 154 769, 00 грн. в зв"язку з відсутністю правових підстав для стягнення коштів з позивача.

Листом № 90 від 07.12.2015р. позивач звернувся до відповідача з проханням внести зміни в облікову картку платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство "ТЕХМЕТ" про відсутність податкового боргу зі сплати податку на прибуток за 2014р. у сумі 1 154 769, 00 грн. та надання Довідки про відсутність заборгованості перед бюджетом.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області листом № 3353/10/14-03-25-026 від 10.12.2015р. відмовила позивачу, пославшись на те, що у нього відсутні правові підстави для внесення змін до облікової картки платника податків у частині скасування податкового боргу.

Відповідач зазначає, що відповідно до п. 14.1.152 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом. Фактичною сплатою вважається зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства.

Позивачем до обслуговуючого банку - ПАТ «Златобанк» було подано платіжне доручення №3 від 12.02.2015р. на сплату податку на прибуток за 2014р. у сумі 1 154 769, 00грн., яке останнім зареєстровано згідно штемпелю банка 13.02.2015р.

Відповідно до умов договору №1757-ЮЛ від 29.10.2010р. по обслуговуванню поточного рахунку та п.8.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ПАТ «Златобанк» зобов'язаний був виконати це доручення не пізніше наступного робочого дня.

На момент подання повивачем платіжного доручення №3 від 12.02.2015р. суму 1154769,00 грн. залишок коштів на його поточному рахунку дорівнював 2050963,44 грн., що підтверджується копією виписки банку з особового рахунку від 08.12.2014р. та від 01.01.2015р., та копією Довідки банку на підтвердження стану рахунків від 30.01.2015р. Отже, необхідні кошти на рахунку дня проведення платежу були в наявності.

Проте, в порушення норм законодавства України та умов договору про обслуговування поточного рахунку від 29.10.2010р.. №1757-ЮЛ ПАТ "Златобанк" вказаний платіж не провів, а платіжне доручення від 12.02.2015р. №3 з відміткою про причину не виконання платежу позивачу не повернув.

Направлення повивачем до обслуговуючого банку належним чином оформлених платіжних доручень на оплату обов'язкових платежів та зборів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними, необхідними та допустимими діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов’язання.

Тобто, суд приходить до висновку про відсутність з боку позивача порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов’язань у строк, встановлений законом, та у сумах самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.

Платник податків не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у процесі сплати та перерахування податків до бюджету.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Пунктом 129.6 статті 129 ПК України визначено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державний цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції в розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Пунктом 129.7 статті 129 ПК України визначено, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що при призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Таким чином, платник податків, який ініціював банківський переказ коштів зі сплати податку, вказаними вище нормами пунктів 129.6. 129.7 статті 129 ПКУ повністю звільняється від відповідальності як за несвоєчасне зарахування банком сплачених коштів до бюджету, так і за не зарахування цих сплачених коштів до бюджету взагалі, оскільки вся відповідальність за зарахування цих коштів до бюджету покладена законом на банківську установу, яка здійснює обслуговування платника податків.

Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації в цих установах (п.п. 16.5.2 п. 16.2 ст. 16 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Згідно абзацу 1 пункту 22.1 статті 22 вказаного Закону, ініціювання переказу здійснюється, в тому числі, за платіжним дорученням, при цьому банки повинні забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документу до виконання.

Ініціювання переказу для платника податків вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документу до виконання - згідно пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про платіжні системи за переказ коштів в Україні".

Враховуючи вишевикдадене, суд дійшов висновку, що з моменту подання платником податків до банківської установи платіжного доручення на переказ коштів податкових зобов"язань обов'язок платника податків по сплаті відповідних сум податкових зобов'язань вважається виконаним.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 16.04.2006р. по справі № К-2954/08 зазначив, що виконання платником зобов'язань щодо перерахування до бюджету сум податкового зобов"язання пов"язане з моментом подання в банк платіжного доручення на переказ сум податку.

Отже, саме з поданням платіжного доручення в банк Закон пов’язує настання відповідних правових наслідків.

Крім того, доводи відповідача стосовно того, що кошти до бюджету за платіжними дорученнями зараховані не були, суд не приймає до уваги, оскільки вищезазначене платіжне доручення було прийнято банком, що підтверджується відповідними відмітками на цьому документі, але було залишено без виконання банком у зв’язку з його неплатоспроможністю.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державно влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта суб’єктів владних повноважень, обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд прихйшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 158 – 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство "ТЕХМЕТ" задовольнити повністю.

Зобов'язати ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області внести в облікову картку платника податків ТОВ НВП «Техмет» відомості про відсутність податкового боргу з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 1 154 769, 00 грн. та його фактичну сплату.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

.