Постанова № 59042977, 14.07.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2016 рокум. Ужгород№ 807/709/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Гелетей А.В.

за участю:

позивача: Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області, представник - Савицький С.І.;

відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, представник - ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 91616,83 грн., в т.ч. пені 1304,88 грн. по наступних платежах: по платежу 50 11010500 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 1304,88 грн. пені; по платежу 14010100 "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 90311,95 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, мотивуючи наступним. Представник позивача в судовому засіданні зазначав, що згідно облікової картки станом на 01.06.2016 року за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 91616,83 грн., в тому числі пені 1304,88 грн., а саме: по платежу 5011010500 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 1304,88 грн. пені та по платежу 14010100 "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 90311,95 грн. Зокрема, в межах виконавчого провадження, за виконавчим листом Закарпатського окружного адміністративного суду №807/2717/14 від 22.06.2015 року, з відповідача було стягнено борг по платежу 5011010500 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" в загальному розмірі 2932,51 грн. Однак, відповідачеві було нараховано пеню в загальному розмірі 1304,88 грн., яка не була сплачена останнім в добровільному порядку. Також, постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.08.2013 року №807/1172/13-а було відмовлено в задоволенні позовної заяви позивача до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2013 року №5/17-2/2136600055, згідно якого позивачеві донараховано грошове зобов'язання та застосовано штрафні санкції по податку на додану вартість на загальну суму 90311,95 грн. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.08.2013 року за №807/1172/13-а було залишено без змін. Відтак, позивачем 18.04.2016 року в інтегрованій картці відповідача по платежу 14010100 "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" було проведено нарахування заборгованості по податковому повідомленню-рішенню від 10.01.2013 р. №5/17-2/2136600055 за основним платежем 80071,36 грн. та за штрафними санкціями 10240,59 грн. Таким чином, відповідачу було надіслано податкову вимогу №211-25 від 12.06.2014 року. Також, представник позивача в судовому засіданні наголошував, що з часу виникнення у позивача боргу у розмірі 3680,06 грн. та по дату нарахування нового боргу у розмірі 1304,88 грн. та у розмірі 90311,95 грн. податковий борг не переривався, що підтверджується інтегрованими картками платника. Відтак, представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач та представник відповідача заперечували щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в наданих письмових запереченнях та просили відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи наступним. Зокрема, відповідач та представник відповідача наголошували, що податковий борг у відповідача виник по двох платежах, а саме: перший в сумі 2935,51 грн. за виконавчим листом, виданим 12.11.2015 року на підставі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі 807/2717/14 та другий в сумі 90311,95 грн. згідно податкового повідомленням-рішення №5/17-2/2136600055 від 10.01.2013 року. Однак, відповідач та представник відповідача зазначали, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу в розмірі 90311,95 грн., згідно податкового повідомленням-рішення №5/17-2/2136600055 від 10.01.2013 року, оскільки сплив строк визначений п. 102.2 ст. 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо граничного терміну для визначення суми грошового зобов'язання позивачем та подання його до стягнення. Також, позивачем не було надіслано відповідачеві податкову вимогу на суму 90311,95 грн. Разом з тим, за виконавчим листом виданим 12.11.2015 року на підставі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі 807/2717/14 вже було стягнено з позивача податковий борг в сумі 2935,51 грн., відтак рішення суду в цій частині виконано. Відтак, відповідач та представник відповідача просили відмовити в задоволенні позовної вимоги щодо стягнення податкового боргу в розмірі 90311,95 грн.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідача 24.06.1993 року було зареєстровано, як фізичну особу-підприємця, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.9).

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до облікової картки за відповідачем рахується податковий боргу у загальному розмірі 91616,83 грн. в тому числі пені 1304,88 грн. по наступних платежах, а саме: по платежу 50 11010500 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 1304,88 грн. пені та по платежу 14010100 "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 90311,95 грн. (а.с. 15-17, 24).

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Як було встановлено в судовому засіданні, на виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 року по справі №807/2717/14 було видано виконавчий лист №807/2717/14/2015 р. про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 2932,51 грн. (а.с. 12-13).

У відповідності до ч. 4 ст. 257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Так, постановою державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 12.11.2015 року № ВП 49319777 було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №807/2717/14/2015р. виданим 22.06.2015 року Закарпатським окружним адміністративним судом щодо стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 2932,51 грн. (а.с. 14).

Як вбачається з облікової картки відповідача, в межах виконавчого провадження з останнього стягалася сума податкового боргу, а саме: 19.01.2016 року у розмірі 1554,64 грн., 23.02.2016 року у розмірі 347,71 грн., 15.04.2016 року у розмірі 695,42 грн., та 17.05.2016 року у розмірі 334,74 грн. (а.с. 15). Відтак, станом на 17.05.2016 року з відповідача в межах виконавчого провадження було стягнено податковий борг в загальному розмірі 2932,51 грн. (а.с. 15).

У відповідності до пп. 129.1.1. п 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Відтак, у відповідності до вимог пп. 129.1.1. п 129.1 ст. 129 ПК України позивачем, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу, відповідачеві було нараховано пеню у розмірі 1304,88 грн., а саме: за період з 10.06.2014 по 18.01.2016 у сумі 661,12 грн., за період з 10.06.2014 по 22.02.2016 у сумі 156,64 грн., за період з 10.06.2014 року по 14.04.2016 у сумі 143,55 грн., за період з 10.06.2014 року по 14.04.2016 у сумі 195,82 грн., за період з 10.06.2014 по 16.05.2016 року у сумі 147,75 грн. (а.с. 15).

Таким чином, суд приходить висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1304,88 грн. по платежу 50 11010500 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню.

Також, як було встановлено в судовому засіданні, позивачем було винесено податкове-повідомлення-рішення від 10.01.2013 року №5/17-2/2136600055, згідно якого на підставі Акта перевірки №1/17-2/2136600055 від 02.01.2013 року було донараховано відповідачеві грошове зобов'язання та застосовано штрафні санкції по податку на додану вартість на загальну суму 90311,95 грн., в тому числі 80071,36 грн. основного платежу та 10240,59 грн. штрафних санкцій (а.с. 18).

Позивачем було надіслано відповідачеві корінець податкової вимоги від 12.06.2014 року №211-25 (а.с. 25), яка була отримана відповідачем 19.06.2014 року, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 25).

Згідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідачем було оскаржено до Закарпатського окружного адміністративного суду податкове повідомлення-рішення позивача від 10.01.2013 року №5/17-2/2136600055, згідно якого донараховано грошове зобов'язання та застосовано штрафні санкції по податку на додану вартість на загальну суму 90311,95 грн., в тому числі 80071,36 грн. основного платежу та 10240,59 грн. штрафних санкцій.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.08.2013 року №807/1172/13-а в задоволенні позовних вимог відповідача до позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2013 року №5/17-2/2136600055 було відмовлено. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2016 року №876/11606/13 постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.08.2013 року у справі №807/1172/13-а було залишено без змін (а.с. 20-23).

Відтак, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, щодо правомірності прийняття позивачем податкового повідомлення-рішення від 10.01.2013 року №5/17-2/2136600055, згідно якого відповідачеві було донараховано грошове зобов'язання та застосовано штрафні санкції по податку на додану вартість на загальну суму 90311,95 грн., в тому числі 80071,36 грн. основного платежу та 10240,59 грн. штрафних санкцій не підлягають повторному доказуванню при розгляді даної адміністративної справи.

Таким чином, 18.04.2016 року позивачем у інтегрованій картці відповідача по платежу 14010100 "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" було проведено нарахування заборгованості згідно податкового повідомлення-рішення від 10.01.2013 року за №5/17-2/2136600055 на загальну суму 90311,95 грн., а саме: за основним платежем 80071,36 грн. та за штрафними санкціями 10240,59 грн. (а.с. 24).

Не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні твердження відповідача та представника відповідача про те, що не підлягає стягненню з відповідача сума податкового боргу в розмірі 90311,95 грн., згідно податкового повідомлення-рішення від 10.01.2013 року за №5/17-2/2136600055, оскільки вона подана позивачем після спливу 1095 денного терміну, виходячи з наступного.

У відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно до абз. 1 п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

У відповідності до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Виходячи з вище викладеного, грошове зобов'язання відповідача в сумі 90311,95 грн., згідно податкового повідомлення-рішення від 10.01.2013 року за №5/17-2/2136600055, не було узгоджено до винесення Львівським апеляційним адміністративним судом ухвали від 22.03.2016 року. Відтак, згідно до вимог абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України, 22.03.2016 року, після винесення ухвали Львівським апеляційним адміністративним судом, відбулося узгодження грошового зобов'язання відповідача в сумі 90311,95 грн. визначеного податковим повідомленням-рішенням від 10.01.2013 року за №5/17-2/2136600055.

Однак, відповідач у строки визначені п. 57.3 ст. 57 ПК України, а саме: протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження податкового зобов'язання (22.03.2016 року) в добровільному порядку не сплатив грошове зобов'язання в сумі 90311,95 грн., відтак дана сума з 02.04.2016 року стала податковим боргом.

Згідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, оскільки податковий борг в сумі 90311,95 грн. виник у відповідача 02.04.2016 року, відтак суд приходить висновку, що позивачем не пропущено строк визначений п. 102.4 ст. 102 ПК України щодо стягнення податкового боргу в розмірі 90311,95 грн., згідно податкового повідомлення-рішення від 10.01.2013 року за №5/17-2/2136600055.

Відповідно до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вище викладеного, суд констатує, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень було надано до суду належні, достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його позовна заява, а відтак, доведено правомірність стягнення з відповідача податкового боргу в загальному розмірі 91616,83 грн., в тому числі пені 1304,88 грн., а саме: по платежу 50 11010500 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 1304,88 грн. пені; по платежу 14010100 "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 90311,95 грн.

На підставі вище вказаного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, позовні вимоги підтверджено належними та допустимими доказами.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг у загальному розмірі 91616,83 (дев'яносто одна тисяча шістсот шістнадцять гривень вісімдесят три копійки) грн., в т.ч. пені 1304,88 (одна тисяча триста чотири гривні вісімдесят вісім копійок) грн. по наступних платежах: по платежу 50 11010500 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 1304,88 (одна тисяча триста чотири гривні вісімдесят вісім копійок) грн. пені; по платежу 14010100 "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 90311,95 (дев'яносто тисяч триста одинадцять гривень дев'яносто п'ять копійок) грн.

3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяО.М. Шешеня

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 14 липня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 липня 2016 року.