Постанова № 59042877, 23.06.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 р. справа № 804/2259/16 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ :

20 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську, управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, в якому позивач просить суд:

- визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровськ (Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську) щодо повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1;

- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську дати подання до управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі для повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 19969,18 грн. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень 18 копійок) на користь ОСОБА_1;

- стягнути з Державного бюджету України кошти на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 19969,18 грн. (дев'ятнадцять тисяч девятсот шістдесят дев'ять гривень 18 копійок) та перерахувати на розрахунковий рахунок 26205606908865 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, код 14360570 або перерахувати почтовим переказом на ім'я ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 на адресу: 49106, АДРЕСА_1.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачем на підставі договору купівлі-продажу було придбано квартиру, та при нотаріальному оформленні даного договору сплатив збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% вартості придбаного нерухомого майна, що становить 19969,18 гривень. Позивач вважає, що звільнений від сплати такого збору, оскільки житло придбано вперше, тому, 29.03.2016 звернувся до Пенсійного фонду Жовтневого р-ну м. Дніпропетровська та Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про повернення зазначеної суми сплаченого збору. Проте, листом від 12.04.2016 року Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило у задоволенні такої заяви. Позивач вважає, що дана відмова порушує його права та інтереси, визначенні чинним законодавством України, тому, є неправомірними, позов просила задовольнити повністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2016 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

22.06.2016 року Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську до канцелярії суду подало письмові заперечення, в яких свою позицію обґрунтовувало тим, що, оскільки, в діючому законодавстві України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відсутній порядок повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, відповідач вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Від управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області до суду подано заперечення, в яких зазначено, що згідно п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 N 787, зі змінами, подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. Таким чином, органу Казначейства надати подання має сам платник разом з іншими документами, в свою чергу подання він отримає від ПФУ, як контролюючого органу справляння надходжень бюджету. Отже, за наявності підстав правомірним слід вважати зобов'язання ПФУ надати відповідне подання позивачу/платнику, в свою чергу, останній звернеться з ним та іншими документами до належного органу Казначейства. Також, начальник управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області просив відмовити у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання ПФУ дати до Управління казначейства подання для повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки, наслідком його задоволення стане порушення встановленого законодавством механізму повернення коштів з бюджету, а також, просив суд відмовити у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки наслідком її задоволення стане підміна судом державних органів.

У судове засідання 23.06.2016 року прибули всі сторони, судом замінено другого відповідача та залучено його в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача та представник третьої особи проти позову заперечували, до суду надали письмові заперечення.

Всі сторони не заперечували проти подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження. До суду надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Керуючись приписами ст. ст. 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд дійшов висновку про наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 26 жовтня 2015 року ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, був укладений Договір купівлі - продажу № 765 квартири АДРЕСА_2. Договір був засвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2. Під час укладання вищевказаного договору позивач сплатив 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від суми договору купівлі-продажу, що підтверджується квитанцією №1510261342215 від 26 жовтня 2015 р., відповідно до якої, позивачем було здійснено оплату в розмірі 19969 грн 18 копійок (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень 18 копійок), призначення платежу - збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна ОСОБА_1.

09 лютого 2016 року позивач звернулася до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровськ із заявою до управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Дніпропетровска, в якій просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт придбання ОСОБА_1, уродженкою м. Дніпропетровська, ІПН НОМЕР_1, житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2, вперше.

Для підтвердження факту того, що заявник придбав житло вперше, до суду було надано Довідку № 51712510 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 16 січня 2016 року.

Враховуючи, що на даний час не існує органу, який би міг видати відповідну довідку про придбання особою житла вперше, даний факт, що має юридичне значення може бути встановлено у судовому порядку.

01 березня 2016 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було винесене Рішення по справі № 201/1757/16-ц, відповідно до якого було встановлено факт придбавання ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, квартири № 50, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, що це придбання житла вперше.

29 березня 2016 року позивач звернулася до Пенсійного фонду Жовтневого району м.Дніпропетровськ та до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про повернення ОСОБА_1 безпідставно сплачених коштів у сумі 19969 грн. 18 копійок.

12 квітня 2016 року позивачем було отримано відмову Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в поверненні сплаченої суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, та рекомендацію з питання щодо повернення коштів шляхом звернення до суду.

Вважаючи відмову Пенсійного фонду щодо повернення коштів неправомірним, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно із пунктом 151 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 153 Порядку передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно тверджень позивача, наведених у позовній заяві, ним придбано майно вперше, до укладення договору купівлі-продажу від 26.10.2015 року, інша нерухомість ним не придбавалася.

Факт придбання ОСОБА_1 квартири № 50, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, вперше, підтверджено долученим до матеріалів справи Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2016 року, яке набрало законної сили 12.03.2016 року.

Відповідачем вказані відомості в порядку виконання обов'язку, визначеного частиною другою статті 71 КАС України не спростовані та судом зворотного не встановлено.

Також, з матеріалів справи, а саме, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 16.01.2016 року вбачається, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є лише відомості про реєстрацію права власності за позивачем квартири за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, буд. 28, секція 2, квартира 50, придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 26.10.2015 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за №25577943.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з квитанції від 26.10.2015 №1510261342215 та не заперечується сторонами, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна сплачено позивачем на рахунок Державного бюджету України через ПАТ КБ «Приватбанк», одержувач - УК у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, який спрямовано до спеціального фонду Державного бюджету.

За відсутності доказів щодо придбавання позивачем житла не вперше, останній має право на повернення суми помилково сплаченого збору.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, з урахуванням положень законодавства, яким регулюються спірні правовідносини, суд вважає вимогу позивача про визнання неправомірною відмови управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровськ (Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську) щодо повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимог про зобов'язання Центрального об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську дати подання до управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі для повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 19969,18 грн. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень 18 копійок) на користь ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України, Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182 (далі - Порядок №787).

Пунктом 5 вказаного порядку визначено, зокрема, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.

Аналіз вказаного свідчить, що підставою, яка обумовлює повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів є подання наступних документів: заяви платника; подання органу, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету; платіжних доручень, що підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету.

Відповідно до приписів частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З цього приводу суд зазначає, що прийняття судом рішення про зобов'язання сформувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби відповідне подання є єдиним за свою суттю способом відновлення прав позивача, ефективним механізмом захисту таких прав, який відповідатиме принципу верховенства права.

Виходячи із встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позивач звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбаває житло вперше, тому, позивач має право на повернення помилково сплаченого ним збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири.

Отже, аналізуючи викладені положення чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то в даному випадку саме на Центральне об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровськ покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Аналогічна правова позиція була висловлена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 16.04.2015 (справа № К/9991/37325/11), від 25.06.2015 (справа №К/800/17652/15) та від 20.08.2015 (справа № К/800/41597/14).

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську подати подання до управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі для повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 19969,18 грн. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень 18 копійок) на користь ОСОБА_1 та щодо задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення з Державного бюджету України коштів на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 19969,18 грн. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень 18 копійок) та перерахувати на розрахунковий рахунок 26205606908865 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, код 14360570 або перерахувати почтовим переказом на ім'я ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 на адресу: АДРЕСА_1 суд відмовляє у задоволенні в цій частині, враховуючи, що суд не може підміняти державні органи і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості. Правильним способом захисту позивача є зобов'язання Пенсійного фонду надати органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 16.09.2015 року (справа № 2а/0570/1700/2012).

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - ОСОБА_1 при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1653,6 грн., що документально підтверджується квитанцією №26652 від 20.04.2016 року та квитанцією № 35618 від 06.05.2016 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 1102,40 грн. підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 69 - 71, 86, 94, 122, 128, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, та стягнення коштів - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровськ (Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську) щодо повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1).

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську подати до управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі подання для повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 19969,18 грн. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень 18 копійок) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1).

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) документально підтверджені судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1102,40 грн. (одна тисяча сто дві гривні 40 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.П. Павловський