Постанова № 59042646, 11.07.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2016 р. Справа № 920/81/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Шостка (вх.№1495 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 11.04.16 у справі № 920/81/16

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Столичний» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ АБ «Столичний» Кухарева В.В., м. Суми;

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Шостка, Сумська область;

про стягнення 346 005 грн. 67 коп.,

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2016 року позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерного банку «Столичний» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ АБ «Столичний» Кухарева В.В., м.Суми звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Шостка на свою користь заборгованість в сумі 346 005 грн. 67 коп., за неналежне виконання умов кредитного договору №1596-КЮ-14 від 14.01.2014 року, укладеного між сторонами по справі, в тому числі: 275574 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 8400 грн. 00 коп. комісії за супроводження та обслуговування кредитної справи, 29322 грн. 68 коп. прострочених відсотків, 29 377 грн. 58 коп. пені за простроченою заборгованістю за кредитом, 3186 грн. 90 коп. пені за простроченими нарахованими процентами/доходами, 144 грн. 51 коп. штрафу.

Рішенням господарського суду Сумської області від 11.04.2016 року у справі №920/81/16 (суддя Лугова Н.П.) позов задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Столичний» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ АБ «Столичний» Кухарева В.В 275574 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 8400 грн. 00 коп. комісії за супроводження та обслуговування кредитної справи, 29322 грн. 68 коп. прострочених відсотки, 29377 грн. 58 коп. пені за простроченою заборгованістю за кредитом, 3186 грн. 90 коп. пені за простроченими нарахованими процентами/доходами, 144 грн. 51 коп. штрафу та 5190 грн. 08 коп. судового збору.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи при його прийнятті, просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення у справі, яким визначити розмір заборгованості відповідача у розмірі 274455 грн. 98 коп.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві зазначив, що випискою з особового рахунку відповідача підтверджується прострочення кредиту у сумі 275574 грн. та інші заборгованість.

В зв'язку з відпусткою судді Плужника О.В. автоматизованою системою документообігу для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, представник позивача просив розглянути справу без участі свого представника.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що 14 січня 2014 року між сторонами укладено кредитний договір № 1596-КЮ-14, відповідно до умов якого позивач зобов'язується відкрити відповідачеві невідновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 700 000 грн. 00 коп. (сімсот тисяч гривень 00 коп.) зi сплатою 21 % річних, строком до 13.01.2016 року, з кінцевим терміном повернення 13.01.2016 року, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався використати кредит на цілі передбачені договором, сплатити позивачеві проценти за користування кредитом, комісії у розмірі та порядку передбачені договором, повернути суму кредиту в порядку і строки обумовлені договором.

Пунктом 4.2. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 19 січня 2015 року, передбачено, що банк відкриває невідновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 700 000 грн. 00 коп. (сімсот тисяч гривень 00 коп.) на термін з 14 січня 2014 року до 13 січня 2016 (включно) за умови повернення кредиту 13 січня 2016 року та щомісячною сплатою процентів у розмірі 21% річних та сплатою кредиту згідно графіку повернення кредиту та процентів (додаток № 1а до Кредитного договору № 1596-КЮ-14 від 14 січня2014 року), який є невід'ємною частиною цього договору.

У п. 4.4. договору зазначено, що банк відкриває на ім'я відповідача рахунок в ПАТ АБ «Столичний» (МФО 397133):??20632011049 - позичковий рахунок;??206830131049 - рахунок для сплати процентів; ??357871531049 - рахунок для сплати щомісячної комісії.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач надав відповідачеві грошові кошти в сумі 700 000 грн. 00 коп. наступними траншами: 15 січня 2014 року - 400 000 грн. 00 коп. та 17 січня 2014 року - 300 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по особовому рахунку № 20632011049 за період з 11.01.2014 року по 20.01.2016 року (а.с. 18-19 ).

Пунктами 5.2, 5.3. договору передбачено, що повернення кредиту здійснюється відповідно до додатку № 1а (графіку повернення Кредиту та процентів) до кредитного договору № 1596-КЮ-14 від 14.01.2014 року, повернення кредитних коштів відбувається шляхом перерахування відповідачем коштів на позичковий рахунок 20632011049.

У п. 1.4 договору зазначено, що відповідач сплачує позивачу комісію за супроводження та обслуговування кредитної справи у розмірі 0,2% від основної суми кредиту (щомісячно).

У п. 6.1. договору передбачено, що відповідач за користування кредитними коштами щомісяця сплачує позивачеві проценти в розмірі 21 % річних, які нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом за фактичну кількість днів періоду нарахування процентів з урахуванням фактичної календарної кількості днів у році. Нараховані проценти підлягають сплаті на дату платежів по процентам за кредитом в гривнях на рахунок, вказаний в п.4.4 договору.

В порушення умов договору відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків та комісії, у зв'язку з чим станом на 21.01.2016 року заборгованість останнього за кредитом складає 275 574 грн. 00 коп., заборгованість за простроченими відсотками становить 29 322 грн. 68 коп., а заборгованість по комісії за супроводження та обслуговування кредитної справи складає 8400 грн. 00 коп.

Відповідно до приписів статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 1055 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України).

Частиною 2 статті 10561 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що позивачем 29.07.2015 року та 15.09.2015 року направлені відповідачеві вимоги, щодо погашення заборгованості, зокрема, № 07-26/1521, № 07-26/1915, проте відповідач відповіді на вимоги не надав, заборгованість перед позивачем за кредитом, відсотками та комісії станом на день розгляду справи не погасив.

В зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 275 574 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 8 400 грн. 00 коп. заборгованості по комісії та 29 322 грн. 68 коп. боргу за простроченими відсотками.

Пунктом 3 ч. 1 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У п. 5.5 договору зазначено, що у разі порушення строків сплати кредиту, відповідач сплачує позивачу пеню, яка нараховується на суму несплаченої заборгованості по кредиту, iз розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховувалась пеня.

У разі порушення строку сплати процентів за кредитом, відповідач сплачує позивачу пеню, яка нараховується на суму несплачених процентів за користування кредитом, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховувалась пеня (п. 6.2. договору).

Пунктом 6.3 кредитного договору встановлено, що, за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, відповідач сплачує позивачу штраф у poзмірі 0,5% від суми невиконаного зобов'язання (за кожне порушення строку сплати процентів).

Суд першої інстанції обгрунтовано встановив, що відповідачеві нарахована пеня за прострочення заборгованості за кредитом в загальній сумі 29 377 грн. 68 коп. в тому числі: в сумі 1 518 грн. 41 коп. за період з 27.07.2015 року по 25.08.2015 року, виходячи з суми боргу 30 790 грн. 00 .коп., в сумі 3 545 грн. 66 коп. за період з 26.08.2015 року по 28.09.2015 року, виходячи з суми боргу 71 580 грн. 00 коп., в сумі 3 657 грн. 41 коп. за період з 29.09.2015 року по 25.10.2015 року, виходячи з суми боргу 112 370 грн. 00 коп., в сумі 5 723 грн. 57 коп. за період з 26.10.2015 року по 25.11.2015 року, виходячи з суми боргу 153 160 грн. 00 коп., в сумі 7 481 грн. 69 коп. за період з 26.11.2015 року по 27.12.2015 року, виходячи з суми боргу 193 950 грн.00 коп., в сумі 4 800 грн. 51 коп. за період з 28.12.2015 року по 13.01.2016 року, виходячи з суми боргу 234 740 грн. 00 коп., в сумі 2 650 грн. 33 коп. за період з 14.01.2016 року по 21.01.2016 року, виходячи з суми боргу 275 574 грн. 00 коп.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що відповідачеві нарахована пеня за простроченими нарахованими процентами/доходами в загальній сумі 3 186 грн. 90 коп. в тому числі: в сумі 238 грн. 94 коп. за період з 11.08.2015 року по 10.09.2015 року, виходячи з суми боргу 5 064 грн. 62 .коп., в сумі 411 грн. 21 коп. за період з 11.09.2015 року по 11.10.2015 року, виходячи з суми боргу 9 976 грн. 66 коп., в сумі 532 грн. 92 коп. за період з 12.10.2015 року по 10.11.2015 року, виходячи з суми боргу 14 736 грн. 13 коп., в сумі 710 грн. 67 коп. за період з 11.11.2015 року по 10.12.2015 року, виходячи з суми боргу 19 651 грн. 16 коп., в сумі 940 грн. 65 коп. за період з 11.12.2015 року по 11.01.2016 року, виходячи з суми боргу 24 407 грн. 65 коп., в сумі 352 грн. 51 коп. за період з 12.01.2016 року по 21.01.2016 року, виходячи з суми боргу 29 332 грн. 68 коп.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку суму нарахованого штрафу складає 144 грн. 51 коп.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. визначено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України цього ж Кодексу, встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вищевказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 09.04.2012 року у справі № 20/246-08 про стягнення суми пені та штрафу.

Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо стягнення 29 377 грн. 58 коп. пені за простроченою заборгованістю за кредитом, 3 186 грн. 90 коп. пені за простроченими нарахованими процентами/доходами, 144 грн. 51 коп. штрафу.

Колегія суддів вважає, що відповідач не надав доказів часткової сплати заборгованості.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 612,1049,1054 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 11.04.2016 р. по справі № 920/81/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 18.07.16

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Барбашова С.В.