Постанова № 59042639, 13.07.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2016 р. Справа № 922/616/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н. В. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Белкікій О.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 30.11.2015 р.

1-го відповідача: не зявився

2-го відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №14 від 29.09.2015 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "ОСОБА_3 СНД" (вх. № 1350Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 04.04.2016 р. у справі № 922/616/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Квадро- К", м. Київ до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Маковій", м. Первомайський , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 СНД", м. Южне про стягнення 5 451 015,88 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2016 р. ТОВ "Компанія Квадро-К" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Маковій" (1-го відповідача) та ТОВ "ОСОБА_4 СНД" (2-го відповідача) про солідарне стягнення з відповідачів 1 000,00 грн. за договором поруки б/н від 30.03.2012 р. та про стягнення з 2-го відповідача 5 455 053,76 грн. за договором поставки №1/322 від 28.03.2012 р., з яких: основний борг в розмірі 3 038 218,00 грн., пеня в розмірі 1 106 794,62 грн., 3% річних в розмірі 106 348,65 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 203 691,69 грн. Позивач також просить суд стягнути з відповідачів судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

31.03.2016 р. позивач звернувся з заявою про зменшення розміру позовних вимог (вх.№10670 від 31.03.2016 р., т. 2 а.с. 133-135) про солідарне стягнення з відповідачів 1 000,00 грн. за договором поруки б/н від 30.03.2012 р. та про стягнення з 2-го відповідача 5 450 015,88 грн. за договором поставки №1/322 від 28.03.2012 р., з яких: основний борг в розмірі 3 038 218,80 грн., пеня в розмірі 1 118 098,61 грн., 3% річних в розмірі 106 110,57 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 187 587,90 грн. Позивач також просив стягнути з відповідачів судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, предметом даного позову є позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 1 000,00 грн. за договором поруки б/н від 30.03.2012 р. та стягнення з 2-го відповідача 5 450 015,88 грн. за договором поставки №1/322 від 28.03.2012 р., з яких: основний борг в розмірі 3 038 218,80 грн., пеня в розмірі 1 118 098,61 грн., 3% річних в розмірі 106 110,57 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 187 587,90 грн., всього: 5 451 015,88 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.04.2016 р. (суддя Макаренко О.В.) позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ТОВ "Маковій" (64107, Харківська область, м. Первомайський, вул. Залізнична, 76, код ЄДРПОУ 33816897) та ТОВ "ОСОБА_4 СНД" (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Індустріальна, 6, код ЄДРПОУ 33268860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Квадро-К" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 69, оф. 420, код ЄДРПОУ 34569766) 1 000,00 грн. за договором поруки б/н від 30.03.2012 р.

Стягнуто з ТОВ "ОСОБА_4 СНД" (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Індустріальна, 6, код ЄДРПОУ 33268860) на користь ТОВ "Компанія Квадро-К" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 69, оф. 420, код ЄДРПОУ 34569766) основний борг в розмірі 3 038 218,80 грн., пеню в розмірі 1 118 098,61 грн., 3% річних в розмірі 106 110,57 грн., інфляційні втрати в розмірі 1 187 587,90 грн. за договором поставки №1/322 від 28.03.2012 р. та судовий збір в розмірі 81 757,74 грн.

Стягнуто з ТОВ "Маковій" (64107, Харківська область, м. Первомайський, вул. Залізнична, 76, код ЄДРПОУ 33816897) на користь ТОВ "Компанія Квадро-К" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 69, оф. 420, код ЄДРПОУ 34569766) судовий збір в розмірі 7,50 грн..

ТОВ "ОСОБА_3 СНД" з даним рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати частково та прийняти нове, яким у задоволенні позову в частині стягнення з ТОВ "ОСОБА_3 СНД" пені у розмірі 1 118 098, 61 грн., 3% річних у розмірі 106 110,57 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 187 587, 90 грн. відмовити.

Так, в своїй апеляційній скарзі 2-й відповідач зазначає, що відповідно до п.5.1. Додаткової угоди № 7 від 01.04.2014 р. до договору поставки покупець зобов'язаний оплатити вартість товару по Специфікації протягом 4 (чотирьох) банківських днів після здійснення поставки товару на підставі копій рахунків та видаткових накладних. Продавець зобов'язаний надати оригінали рахунків та видаткових накладних протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту здійснення поставки. У випадку порушення строку надання оригіналів документів покупець має право призупинити проведення оплати за наступні поставлені партії товару на строк до отримання оригіналів документів плюс 1 банківських день (т. 2 а.с. 23-24).

На підставі копій видаткових накладних 2-й відповідач прийняв у власність товар на загальну суму 3 038 218,80 грн., але позивач всупереч п.5.1. Додаткової угоди № 7 від 01.04.2014 р. до договору поставки оригінали рахунків та видаткових накладних на спірний товар 2-му відповідачеві не передав, у зв'язку з чим 2-й відповідач призупинив оплату товару до отримання оригіналів документів. На підставі викладеного, 2-й відповідач вважає, що саме через порушення позивачем умов договору поставки у 2-го відповідача не виникло зобов'язання з оплати отриманого товару на суму 3 038 218,80 грн.

Крім того, судом першої інстанції не зясовано дати надання позивачем 2-му відповідачеві оригіналів рахунків та видаткових накладних, в звязку з цим, судом першої інстанції не було встановлено часу, з якого у 2-го відповідача виникає обовязок сплатити грошові кошти за отриманий товар, тобто не встановлено дати з якої у відповідача виникло прострочення виконання зобовязання.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2016 р. прийнято дану апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 13.06.2016 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 р. розгляд справи відкладено на 06.07.2016 р.

Позивач 30.06.2016 р. надав за вх. № 6617 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги 2-го відповідача заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

2-м відповідачем 01.07.2016 р. за вх. № 6639 надані письмові пояснення, в яких зазначив, що ним не було отримано оригінали рахунків, на підставі яких він повинен був сплатити кошти. В звязку з цим, зазначив, що за відсутності зазначених оригіналів рахунків у 2-го відповідача не виникло зобовязання щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 р. розгляд справи відкладено на 13.07.2016 р.

12.07.2016 р. за вх. № 6976 позивачем надані пояснення стосовно надання 2-му відповідачеві оригіналів рахунків фактур.

2-м відповідачем надані письмові пояснення стосовно здійснення ТОВ «ОСОБА_4 СНД» оплати на користь ТОВ «Компанія Квадро-К» у розмірі 3039218,8грн. за умови того, що відповідно до п. 5.1. Договору №1/322 в редакції, що діяла з 01.04.2014р., зобов'язання ТОВ «ОСОБА_4 СНД» по сплаті зазначеної суми є таким, що не виникло.

В судове засідання, призначене на 13.07.2016 р. представник 1-го відповідача не зявився, причину неявки не повідомив, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи) не заявляв.

Враховуючи належне повідомлення 1-го відповідача про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу 2-го відповідача за відсутності зазначеного представника, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, 2-го відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга 2-го відповідача задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2012 року між позивачем (продавцем) та 2-м відповідачем (покупцем) був укладений договір про закупівлю (поставку) товарів № 1/322 (далі - договір поставки), (т.1 а.с. 18-23), зі змінами, внесеними Додатковими угодами до договору поставки, які є його невід'ємними частинами (т. 2 а.с. 17-34).

За умовами п. 1.1. договору поставки продавець зобов'язаний поставити, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити соняшникову олію ДСТУ 4492 та/або макуху соняшникову ГОСТ 80-96 (далі - товар) в установленому договором порядку.

Відповідно до п. 1.2. договору поставки найменування товару, кількість, якість, ціна одиниці товару (одної метричної тони), ціна партії товару, строки поставки узгоджуються сторонами додатково і фіксуються у відповідних Специфікаціях, котрі є невід'ємною частиною даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем та 2-м відповідачем були складено Специфікації до договору поставки щодо поставки соняшникової олії нерафінованої першого сорту та макухи соняшникової ГОСТ 80-96 (т. 1 а.с. 221-250, т. 2 а.с. 1-16).

Відповідно до п.2.4. договору поставки датою поставки товару за цим договором вважається дата отримання товару покупцем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання належним чином, на виконання умов договору поставки у період з 09.01.2015 р. по 03.03.2015 р. поставив, а 2-й відповідач без будь-яких зауважень та заперечень прийняв у власність товар на загальну суму 12 392 718,60 грн., що підтверджується наявними у справі копіями видаткових накладних:

№1 від 09.01.2015 р. на суму 255208,00 грн.,

№4 від 15.01.2015 р. на суму 155268,00 грн.,

№5 від на суму 142728,00 грн.,

№6 від 18.01.2015 р. на суму 179588,00 грн.,

№7 від 19.01.2015 р. на суму 142348,00 грн.,

№10 від 24.01.2015 р. на суму 197184,00 грн.,

№11 від 25.01.2015 р. на суму 173052,00 грн.,

№12 від 25.01.2015 р. на суму 169632,00 грн.,

№13 від 26.01.2015 р. на суму 399936,00 грн.,

№14 від 26.01.2015 р. на суму 162544,00 грн.,

№15 від 28.01.2015 р. на суму 176544,00 грн.

№16 від 28.01.2015 р. на суму 137028,00 грн.,

№17 від 29.01.2015 р. на суму 119776,00 грн.,

№18 від 31.01.2015 р. на суму 169536,00 грн.,

№19 від 05.02.2015 р. на суму 172704,00 грн.,

№20 від 07.02.2015 р. на суму 204199,20 грн.,

№21 від 08.02.2015 р. на суму 172346,40 грн.,

№22 від 10.02.2015 р. на суму 192576,00 грн.,

№28 від 12.02.2015 р. на суму 116089,60 грн.,

№31 від12.02.2015 р. на суму 122284,00 грн.,

№32 від 15.02.2015 р. на суму 224832,00 грн.,

№33 від 15.02.2015 р. на суму 717440,00 грн.,

№40 від 16.02.2015 р. на суму 566580,00 грн.,

№41 від 16.02.2015 р. на суму 568879,00 грн.,

№42 від 16.02.2015 р. на суму 306904,40 грн.,

№43 від 17.02.2015 р. на суму 711360,00 грн.,

№44 від 19.02.2015 р. на суму 223700,40 грн.,

№45 від 20.02.2015 р. на суму 208494,00 грн.,

№46 від 20.02.2015 р. на суму 296544,00 грн.,

№47 від 21.02.2015 р. на суму 462960,00 грн.,

№48 від 22.02.2015 р. на суму 216572,40 грн.,

№49 від 22.02.2015 р. на суму 207600,00 грн.,

№50 від 23.02.2015 р. на суму 222840,00 грн.,

№51 від 23.02.2015 р. на суму 250320,00 грн.,

№52 від 23.02.2015 р. на суму 199108,80 грн.,

№53 від 23.02.2015 р. на суму 238920,00 грн.,

№54 від 24.02.2015 р. на суму 219960,00 грн.,

№55 від 24.02.2015 р. на суму 204600,00 грн.,

№56 від 24.02.2015 р. на суму 201720,00 грн.,

№57 від 25.02.2015 р. на суму 219720,00 грн.,

№58 від 26.02.2015 р. на суму 256641,20 грн.,

№59 від 26.02.2015 р. на суму 260666,40 грн.,

№68 від 27.02.2015 р. на суму 262360,00 грн.,

№69 від 27.02.2015 р. на суму 579212,40 грн.,

№70 від 01.03.2015 р. на суму 274407,60 грн.,

№ 71 від 03.03.2015 р. на суму 729532,80 грн. (т. 1 а.с. 30-39, 95-130).

Згідно з п.5.1. Додаткової угоди № 7 від 01.04.2014 р. до договору поставки покупець зобов'язаний оплатити вартість товару по Специфікації протягом 4 (чотирьох) банківських днів після здійснення поставки товару на підставі копій рахунків та видаткових накладних. Продавець зобов'язаний надати оригінали рахунків та видаткових накладних протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту здійснення поставки. У випадку порушення строку надання оригіналів документів покупець має право призупинити проведення оплати за наступні поставлені партії товару на строк до отримання оригіналів документів плюс 1 банківських день (т. 2 а.с. 23-24).

Крім того, згідно з п.5.1. Додаткової угоди № 13 від 05.02.2015 р. до договору поставки покупець зобов'язаний оплатити вартість поставленого товару протягом 4 (чотирьох) банківських днів після здійснення поставки товару на підставі копій рахунків та видаткових накладних при наявності зареєстрованої податкової накладної згідно п.3.1.4. договору. Продавець зобов'язаний надати оригінали рахунків та видаткових накладних протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту здійснення поставки. У випадку порушення строку надання оригіналів документів покупець має право призупинити проведення оплати за наступні поставлені партії товару на строк до отримання оригіналів документів плюс 1 банківських день (т. 2 а.с. 33-34).

Як встановлено колегією суддів, 2-й відповідач оплатив товар частково на загальну суму 9 353 498,80 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень:

№623260 від 27.01.2015 р. на суму 142728,00 грн.,

№623280 від 27.01.2015 р. на суму 155268,00 грн.,

№623270 від 27.01.2015 р. на суму 179588,00 грн.,

№62329 від 27.01.2015 р. на суму 255208,00 грн.,

№62382 від 03.02.2015 р. на суму 169 632,00 грн.,

№62384 від 03.02.2015 р. на суму 176 544,00 грн.,

№62386 від 03.02.2015 на суму 137 028,00 грн.,

№62379 від 03.02.2015 р. на суму 162 816,00 грн.,

№62387 від 03.02.2015 р. на суму 142 348,00 грн.,

№62380 від 03.02.2015 р. на суму 173 052,00 грн.,

№62383 від 03.02.2015 р. на суму 197 184,00 грн.,

№62385 від 03.02.2015 на суму 119 776,00 грн.,

№62381 від 03.02.2015 р. на суму 399 936,00 грн.,

№62658 від 05.02.2015 р. на суму 169 536,00 грн.,

№62585 від 10.02.2015 р. на суму 172 704,00 грн.,

№62961 від 17.02.2015 р. на суму 192 576,00 грн.,

№62960 від 17.02.2015 р. на суму 116 089,00 грн.,

№63257 від 19.02.2015 р. на суму 711 360,00 грн.,

№63254 від 19.02.2015 р. на суму 717 440,00 грн.,

№63259 від 19.02.2015 р. на суму 172 346,00 грн.,

№63258 від 19.02.2015 р. на суму 122 284,00 грн.,

№63256 від 19.02.2015 на суму 566 580,00 грн.,

№63260 від 19.02.2015 р. на суму 204 199,20 грн.,

№63261 від 19.02.2015 р. на суму 224 832,00 грн.,

№63255 від 19.02.2015 р. на суму 568 879,00 грн.,

№63708 від 26.02.2015 р. на суму 462 960,00 грн.,

№63707 від 26.02.2015 р. на суму 296 544,00 грн.,

№63709 від 26.02.2015 р. на суму 207 600,00 грн.,

№63711 від 26.02.2015 р. на суму 250 320,00 грн.,

№63710 від 26.02.2015 на суму 216 572,40 грн.,

№63808 від 26.02.2015 р. на суму 223 700,40 грн.,

№63712 від 26.02.2015 р. на суму 222 840,00 грн.,

№63714 від 26.02.2015 р. на суму 238 920,00 грн.

№63713 від 26.02.2015 р. на суму 199 108,80 грн. (т. 1 а.с. 131-165).

Даний факт підтверджується представником 2-го відповідача у судовому засіданні.

Як зазначає позивач, у 2-го відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в розмірі 3 039 218,80 грн. (12 392 718,60 грн. загальна вартість поставленого товару - 9 353 498,80 грн. часткова оплата = 3 039 218,80 грн. заборгованість) за товар, переданий на підставі видаткових накладних за №55 від 24.02.2015 р. на суму 204600,00 грн., №56 від 24.02.2015 р. на суму 201720,00 грн., №57 від 25.02.2015 р. на суму 219720,00 грн., №58 від 26.02.2015 р. на суму 256641,20 грн., №59 від 26.02.2015 р. на суму 260666,40 грн., №68 від 27.02.2015 р. на суму 262360,00 грн., №69 від 27.02.2015 р. на суму 579212,40 грн., №70 від 01.03.2015 р. на суму 274407,60 грн. та № 71 від 03.03.2015 р. на суму 729532,80 грн. та частково не оплатив товар за видатковою накладною №54 від 24.02.2015 р. на суму 50358,40 грн. (219960,00 грн. - 169601,60 грн. = 5038,40 грн.) (далі - спірні видаткові накладні), що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

В свою чергу, 2-й відповідач наполягає на тому, що він прийняв у власність товар за вищевказаними видатковими накладними на загальну суму 3 038 218,80 грн., але правомірно призупинив оплату товару тому, що позивач всупереч п. 5.1 договору не передав відповідачеві оригіналів документів (рахунків та видаткових накладних).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав вимог і заперечень колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 5.1. договору в редакції Додаткової угоди № 13 від 05.02.2015 року до договору покупець зобов'язаний оплатити вартість поставленого товару протягом 4 (чотирьох) банківських днів після здійснення поставки товару на підставі копій рахунків та видаткових накладних при наявності зареєстрованої податкової накладної згідно п.3.1.4. договору. Продавець зобов'язаний надати оригінали рахунків та видаткових накладних протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту здійснення поставки. У випадку порушення строку надання оригіналів документів покупець має право призупинити проведення оплати за наступні поставлені партії товару на строк до отримання оригіналів документів плюс 1 банківських день (т. 2 а.с. 33-34).

Колегією суддів встановлено, що 2-й відповідач товар на суму 3 208 820,40 грн. від позивача отримав, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних за №54 від 24.02.2015 р. на суму 219960,00 грн., №55 від 24.02.2015 р. на суму 204600,00 грн., №56 від 24.02.2015 р. на суму 201720,00 грн., №57 від 25.02.2015 р. на суму 219720,00 грн., №58 від 26.02.2015 р. на суму 256641,20 грн., №59 від 26.02.2015 р. на суму 260666,40 грн., №68 від 27.02.2015 р. на суму 262360,00 грн., №69 від 27.02.2015 р. на суму 579212,40 грн., №70 від 01.03.2015 р. на суму 274407,60 грн. та № 71 від 03.03.2015 р. на суму 729532,80 грн., копіями рахунків на оплату: №47 від 24.02.2015 р. на суму 219960,00 грн., №48 від 24.02.2015 р. на суму 204600,00 грн., №49 від 24.02.2015 р. на суму 201720,00 грн., №50 від 25.02.2015 р. на суму 219720,00 грн., №51 від 26.02.2015 р. на суму 256641,20 грн., №52 від 26.02.2015 р. на суму 260666,40 грн., №54 від 27.02.2015 р. на суму 262360,00 грн., №55 від 27.02.2015 р. на суму 579212,40 грн., №56 від 01.03.2015 р. на суму 274407,60 грн. та №57 від 03.03.2015 р. на суму 729 532,80 грн. та податковими накладними.

Зі змісту пункту 5.1. договору поставки в редакції додаткової угоди № 13 від 05.02.2015 року до договору вбачаться, що обов'язок з оплати товару виникає у 2-го відповідача на протязі 4 банківських днів з моменту отримання товару на підставі копій накладних та рахунків. В разі ненадання документів покупець на підставі даного пункту договору має право зупинити оплату.

Доказів вручення рахунків матеріали справи не містять.

Оцінюючи правовідносини сторін в аспекті можливого права призупинення оплати покупцем, колегія суддів зазначає наступне.

В силу ст.666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Проте, матеріали справи не містять доказів витребування 2-м відповідачем вказаних у п.5.1. Додаткової угоди № 7 від 01.04.2014 р. до договору поставки документів. Відсутні у матеріалах справи докази й того, що 2-й відповідач повернув товар позивачу, що свідчить про прийняття товару без будь-яких зауважень і претензій, у тому числі щодо передбачених договором документів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що твердження 2-го відповідача про наявність у нього правових підстав для призупинення оплати товару, передбачених п. 5.1. договору поставки, необґрунтованими, оскільки жодних доказів звернення 2-го відповідача до позивача з приводу ненадання оригіналів документів та/або наявності підстав для призупинення оплати товару в матеріалах справи немає.

Слід також зазначити, що чітко регламентованого порядку передачі оригіналів документів п.5.1. договору поставки не містить.

У свою чергу, як вбачається з оскаржуваного рішення, представником позивача було надано для огляду суду першої інстанції оригінали спірних видаткових накладних на суму 3 039 218,80 грн., підписаних уповноваженими представниками позивача та 2-го відповідача, та оригінали рахунків на вказану суму, які відповідають наявним в матеріалах справи копіям.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 2-й відповідач частково (на суму 169601,60 грн.) оплатив товар за видатковою накладною №54 від 27.02.2015 р. на суму 219 960,00 грн. (розрахунок, т. 2 а.с. 134), що свідчить про визнання покупцем настання строку оплати товару.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає доводи 2-го відповідача про те, що у нього існували передбачені договором підстави для зупинення оплати товару на загальну суму 3 039 218,80 грн. необґрунтованими та розцінює їх як намагання 2-го відповідача ухилитися від виконання зобов'язання з оплати товару.

Таким чином, як підтверджено матеріалами справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 3 039 218,80 грн., яка не спростована 2- м відповідачем.

З урахуванням фактичних обставин справи та положень вищезазначених статей цивільного кодексу України та господарського кодексу України колегія суддів дійшла вірного висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення основної заборгованості в сумі 3 039 218, 80 грн.

Колегія суддів також вважає обґрунтованим стягнення з 2-го відповідача пені у розмірі 1 118 098, 61 грн., 3% річних в розмірі 106 110,57 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 187 587, 90 грн., з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 193 ГК України передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 4.3. договору поставки сторони передбачили, що у випадку затримки оплати товару покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування, за кожний день прострочення оплати.

Крім того, колегією суддів встановлено, що 30.03.2012 р. між позивачем (кредитором) та 1-м відповідачем (поручителем) був укладений договір поруки б/н (далі - договір поруки), за умовами п.1.1. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання 2-м відповідачем зобов'язань за договором № 1/322 від 28.03.2012 р. (далі - Основний договір), укладеним між позивачем та 2-м відповідачем, в межах 1 000,00 грн. (т. 1 а.с. 50-51).

Згідно з п.1.2. договору поруки у випадку порушення боржником зобов'язань за Основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

За умовами п.2.1.-2.3. договору поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за неналежне виконання боржником забезпеченого зобов'язання, що випливає з передбачених чинним законодавством обов'язків покупця, зокрема, але не обмежуючись, обов'язками: прийняття товару належної якості, кількості, асортименту, оплати товару відповідно до основного договору та Специфікацій до нього, відшкодування збитків, сплата штрафних санкцій, процентів річних відповідно до Основного договору та законодавства України. Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за неналежне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. Поручитель відповідає перед кредитором за належне і своєчасне виконання боржником зобов'язань за Основним договором на суму, що дорівнює 1 000,00 грн.

Відповідно до п.3.1. договору поруки в разі невиконання чи неналежного виконання боржником своїх зобов'язань по Основному договору, кредитор має право звернутися до поручителя з вимогою про виконання обов'язків, визначених п. 2 даного договору, або відразу звернутися з такою вимогою до суду.

Згідно з п. 5.1. договору поруки даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту належного виконання боржником та кредитором зобов'язань за Основним договором, передбачених п. 2.1. даного договору.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За несвоєчасне виконання 2-м відповідачем зобов'язань за договором поставки № 1/322 від 28.03.2012 р. позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів грошові кошти в розмірі 1 000,00 грн. відповідно до умов договору поруки б/н від 30.03.2012 р.

При цьому 1-й відповідач у заяві про визнання позову (вх.№10689 від 31.03.2016 р., т. 2 а.с. 126-127) визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Враховуючи вище встановлений колегією суддів факт неналежного і несвоєчасного виконання 2-м відповідачем зобов'язань за договором поставки № 1/322 від 28.03.2012 р., умови договору поруки б/н від 30.03.2012 р. та приписи закону, колегія суддів вважає позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів грошових коштів за договором поруки б/н від 30.03.2012 р. в розмірі 1 000,00 грн. правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що 2-м відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано будь-яких доказів на спростування як суми основного боргу, так і нарахованої на неї суми пені, інфляційних, 3% річних.

Заперечення 2-го відповідача фактично зводяться до того, що судом першої інстанції не було досліджено того факту, що позивачем всупереч п.5.1. Додаткової угоди № 7 від 01.04.2014 р. до договору поставки не передав оригінали рахунків та видаткових накладних на спірний товар 2-му відповідачеві, у зв'язку з чим 2-й відповідач призупинив оплату товару до отримання оригіналів документів та у звязку з цим не настав строк оплати поставленого товару.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такі твердження 2-го відповідача позбавлені належної переконливості, оскільки, як свідчать матеріали справи, позивач передавав 2-му відповідачеві оригінали вказаних документів під час постачання товару, що підтверджується підписами 2-го відповідача на оригіналах видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, копії яких містяться в матеріалах справи та оригінали яких були надані для огляду до суду першої інстанції. Вимог в порядку ст. 666 ЦК України відповідач, як зазначено вище, позивачу не направляв, що свідчить про безпідставність тверджень про наявність права зупинити оплату.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження 2-го відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі зясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у звязку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "ОСОБА_3 СНД" на рішення господарського суду Харківської області від 04.04.2016 р. у справі № 922/616/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.04.2016 р. у справі № 922/616/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Істоміна О.А.