Рішення № 59041795, 13.07.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2016р. Справа№ 914/1189/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., при секретарі Вашкевич Н.І., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудкомплект», м. Львів

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про: стягнення 21 721,72 грн.,

За участю представників сторін:

позивача: Бойко О.Я. - дов. б/н від 23.05.2016 року; Кацюба А.М. - дов. б/н від 23.05.2016 року.

відповідача: ФОП ОСОБА_1, згідно витягу ЄДР ЮО, ФОП та громадських формувань станом на 16.05.2016 року.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальності «Промбудкомплект» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 21 721,72 грн. Ухвалою від 04.05.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.05.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані таким.

01.05.2015 року між ТзОВ "Промбудкомплект" (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір (надалі-Договір) оренди № 150502 (нежитлових приміщень). Всупереч умовам Договору (п. 3.2) та незважаючи на неодноразові звернення позивача до відповідача з листами про протермінування оплати за орендну плату, орендар оплати не здійснив та станом на 29.04.2016 року заборгованість по орендній платі становить - 10 950,00 грн. ФОП ОСОБА_1 допущено несвоєчасну оплату орендної плати, в зв'язку з чим позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки на суму 7 216,28 грн., інфляційних втрат за весь час прострочення на суму 730,70 грн., а також три проценти річних від простроченої суми - 438,79 грн. Крім того, пунктами 3.5, 3.6 Договору передбачено, що орендодавець щомісяця подає орендарю рахунки по оплаті за експлуатаційні видатки. Так, згідно виставлених орендодавцем рахунків-фактур, у орендаря виникла заборгованість на суму - 2 385,95 грн. Відповідно до Договору "Про надання правової допомоги" № 76/210 від 25.03.2016 року, укладеного між ТзОВ "Промбудкомплект" та ФОП ОСОБА_4, позивач поніс судові витрати по оплаті за отриману правову допомогу на суму 1 800,00 грн. Враховуючи вищевикладене, позивач просить позовні вимоги задоволити та відшкодувати судові витрати.

Рух справи відображено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

З метою повного і всестороннього з'ясування всіх обставин спору, для забезпечення принципу змагальності,необхідністю подання доказів розгляд справи відкладався ухвалами суду та ухвалою господарського суду Львівської області від 15.06.2016 р. строк розгляду справи за клопотанням відповідача продовжено з 30.06.2016 р. на 15 календарних днів і відкладено розгляд справи на 13.07.2016 року.

Через відділ обліку та документального забезпечення за вх. №3589/16 від 13.07.2016 року від представника позивача ОСОБА_5 поступила заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з ФОП ОСОБА_1, на користь ТзОВ «Промбудкомплект»: 2 471,32 грн. - пені; 576,10 грн. - інфляційних втрат; 373,19 грн. - 3% річних; 2 385,95 грн. - суму боргу за експлуатаційні видатки. Всього - 55 806,56 грн. заборгованості. Судові витрати: в сумі - 1 800,00 грн., як витрат понесених на оплату юридичних послуг та витраті по сплаті судового збору в сумі 1 378,00 грн.

Згідно пункту 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Суд вважає за доцільне прийняти заяву позивача про зменшення позовних вимог (вх. №3589/16 від 13.07.2016 року) до розгляду, так як вона не протирічить діючому законодавству, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 ГПК України.

В зв'язку з цим, суд розглядає справу в межах зменшення позивачем позовних вимог.

В судове засідання 13.07.16р. позивач явку повноважних представників забезпечив, які в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві та із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. №3589/16 від 13.07.2016 року), вимоги ухвали суду виконали.

В судове засідання 13.07.2016 року відповідач з'явився, вимоги ухвали суду виконав.

Відповідач у відзиві заперечує позовні вимоги із таких підстав.

01.05.2015 року між ТзОВ "Промбудкомплект" (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір (надалі-Договір) оренди № 150502 (нежитлових приміщень). Згідно п.3.2.Договору орендна плата перераховується Орендодавцеві щомісячно з 25 по 30 число авансом за наступний місяць, відповідно до п.3.4. Орендар може здійснювати авансову оплату у будь-якому розмірі. Відповідно до п.3.3. Договору орендна плата та оплата рахунків які перераховано несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і сплачується Орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені з простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення,включаючи день оплати. Відповідач стверджує, що оплата орендної плати у повному здійснюється на підставі рахунків орендодавця. А нарахування штрафних санкцій може відбуватися виключно у випадку прострочення оплати виставленого рахунку. Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази, що орендар сплачував орендну плату пізніше дати передбаченої у виставленому рахунку, отже вимоги, позивача щодо відшкодування індексу інфляції, 3% річних та пені є безпідставними. Відповідач зазначає, що станом на момент подання позовної заяви до суду відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем по орендній платі на підставі договору оренди, що підтверджується доданими самим же позивачем копіями платіжних доручень та банківських виписок, які свідчать про повне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором. Позивач у своїй позовній заяві не зазначає конкретно за який період часу та у якому розмірі у відповідача виникла заборгованість, не підтверджує даний факт і будь-якими первинними документами (Актами, рахунками, тощо), оскільки позивачем такі не виставлялись та не надсилались на адресу відповідача.

Відповідно до п. 3.5. Договору, щомісяця Орендодавець подає рахунки орендарю щодо компенсації експлуатаційних видатків з 25 по 30 число поточного місяця. Однак Договір не містить деталізації та тлумачення терміну експлуатаційних видатки, а також фіксованої суми таких видатків, будь-яких додаткових угод-уточнень з цього приводу сторони не підписували.

Також відповідач зазначає, що згідно п. 3.5. Договору, на Орендодавця покладається обов'язок надати Орендарю рахунки щодо компенсації експлуатаційних видатків, однак позивач жодного разу з моменту укладення Договору не виставляв ФОП ОСОБА_1 рахунки за експлуатаційні видатки, що зумовлювало і відсутність оплати таких видатків, оскільки розмір таких видатків також не є сталим, тому відповідач не міг їх сплачувати без виставлення відповідних рахунків, факт не виставлення вище зазначених рахунків підтверджується також відсутністю в матеріалах справи доказів, які б підтверджували отримання відповідачем рахунків про експлуатаційні видатки.

В судове засідання 13.07.2016 року відповідач не визнає позов в частині стягнення 2 385,95 грн. за експлуатаційні видатки. В решті частині позов визнає, із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні 13.07.2016 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та пояснення відповідача, оглянувши оригінали документів, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

01.05.2015 року між ТзОВ "Промбудкомплект" (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір (надалі-Договір) оренди № 150502, згідно із п.1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування окреме індивідуальне визначене майно - частину приміщення (надалі-Майно), площею - 35 м. кв., розміщене по АДРЕСА_1 (А-4) кім. 106, про що складено акт приймання-передачі від 01.05.2015 року,

Відповідно до п. 3.1 договору - орендна плата з 01 травня по 31 липня 2015 року становить - 150,00 грн. (сто п'ятдесят гривень 00 коп.) за 1 м. кв. в т.ч. ПДВ 25,00 грн., що становить 5 250,00 грн. (п'ять тисяч двісті п'ятдесят грн.00коп.) в т.ч. ПДВ - 875,00 грн.

За умовами п. 3.1.2 договору - орендна плата з 01 серпня 2015 року по 30 квітня 2016 року становить - 180,00 грн. (сто вісімдесят гривень 00 коп.) за 1м. кв. в т.ч. ПДВ 30.00 грн., що становить 6 300.00 гри. (шість тисяч триста грн. 00 коп.) в т.ч. ПДВ - 1 050.00 грн.

Згідно із п. п. 3.2 - 3.6 договору орендна плата орендодавцеві перераховується щомісячно з 25 по 30 число авансом на наступний місяць. Орендна плата та оплата рахунків перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і сплачується орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені з простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Орендар може здійснювати авансову оплату в будь-якому розмірі. Щомісяця Орендодавець подає рахунки орендарю щодо компенсації експлуатаційних видатків з 25 по 30 число поточного місяця. Оплата рахунків за експлуатаційні видатки перераховується протягом 5 днів з моменту отримання рахунку.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно чинним законодавством України.

За умовами п.п. 9.1, 9.6 договору цей договір діє з 01.05.2015р. по 30.04.16р. включно. Після припинення дії цього договору орендар має право продовжити договір оренди на новий термін, якщо сторони за 10 днів до закінчення договору письмово не повідомили іншу сторону про закінчення дії даного договору, або припинити дію договору, та повернути приміщення орендодавцю у термін, що вказаний у дії договору.

Позивач зазначає, що відповідачем виконання своїх зобов'язань щодо оплати орендних платежів було здійснено та із порушенням строків оплати визначених договором, що підтверджується платіжними дорученнями, долученими до позовної заяви.

Судом встановлено, що на виконання зобов'язань згідно умов договору оренди, відповідачем здійснювались часткові оплати орендних платежів із простроченням їх оплати, згідно поданого позивачем розрахунку. Це не заперечується ФОП ОСОБА_1 в судовому засіданні 13.07.2016 року і підтверджується також актом звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2015 року по 30.04.2016 року між сторонами, який підписаний ФОП ОСОБА_1 і поданий нею суду. Із зазначенням всіх дат проведених нею оплат за оренду за Договором.

В зв'язку з цим позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки на суму 2471,32 грн., інфляційних втрат за весь час прострочення на суму 576,00 грн., а також три проценти річних від простроченої суми-373,19 грн., згідно розрахунків, які у справі.

Крім того, пунктами 3.5,3.6 Договору передбачено, що Орендодавець щомісяця подає Орендарю рахунки по оплаті експлуатаційних видатків.

Так, згідно виставлених Орендодавцем рахунків-фактури у Орендаря виникла заборгованість в загальній сумі 2 385,95 грн. (рахунки-фактури № СФ - 1043 від 27.10.2015 року; № СФ - 04 від 27.11.2015 року; № СФ - 123 від 29.12.2015 року; №СФ- 134 від 29.01.2016 року; № СФ - 155 від 26.02.2016 року) за експлуатаційні видатки. Дані рахунки-фактури відповідачу скеровувались разом з позовної заявою, однак відповідачем неоплачені на час прийняття рішення у справі. Сторони вільні в укладені договору. Протилежного відповідачем суду не доведено.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із п. 3.2 договору орендна плата орендодавцеві перераховується щомісячно з 25 по 30 число авансом на наступний місяць.

Як вбачається із оплат проведених відповідачем, оплата орендних платежів , відповідачем здійснювались несвоєчасно, внаслідок чого позивачем нараховано до стягнення з відповідача на його користь 2471,32 грн., - пені; 576,10 грн. - інфляційних втрат; 373,19 грн. - 3% річних, згідно поданих позивачем розрахунків.

Окрім цього, позивач зазначає, що відповідачем допущено заборгованість з оплати експлуатаційних видатків на суму - 2 385,95 грн.

Щомісяця орендодавець подає рахунки орендарю щодо компенсації експлуатаційних видатків з 25 по 30 число поточного місяця. Оплата рахунків за експлуатаційні видатки перераховується протягом 5 днів з моменту отримання рахунку.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем були виставлені рахунки на оплату експлуатаційних витрат на загальну суму 2 385,95 грн: № СФ - 1043 від 27.10.2015 року на суму 6534,50грн ; № СФ - 04 від 27.11.2015 року на суму 6877,50грн; № СФ - 123 від 29.12.2015 року на суму 6961,50грн; №СФ- 134 від 29.01.2016 року на суму 6927,20грн; № СФ - 155 від 26.02.2016 року на суму 6585,25грн.

Заявою №3589/16 від 13.07.2016 року про зменшення позовних вимог, позивач зменшив позовні вимоги в частині пені, інфляційних втрат, 3% річних та експлуатаційних витрат та станом на 13.07.2016 року просить задоволити позовні вимоги та стягнути з відповідача 2 471,32 грн. - пені; 576,10 грн. - інфляційних втрат; 373,19 грн. - 3% річних; 2 385,95 грн. - суму боргу за експлуатаційні видатки, 1 800,00 грн. проведеної позивачем оплати юридичних послуг та витрати понесені на сплату судового збору в сумі 1 378,00 грн.

У зв'язку із прийняттям до розгляду заяви позивача про зменшення позовних вимог, суд розглядає спір в межах, заявлених у даній заяві.

Судом перевірено надані розрахунки та враховуючи позовні вимоги викладені позивачем у заяві (вх. 3589/16 від 13.07.2016 року) про зменшення позовних вимог, вимоги щодо стягнення відповідача 2 471,32 грн. - пені; 576,10 грн. - інфляційних втрат; 373,19 грн. - 3% річних; 2 385,95 грн. - основної суми боргу за експлуатаційні видатки, є підставними, обґрунтованими, підтвердженні належними і допустимими доказами у справі, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 49 ГПК України, судовий збір суд покладає на відповідача в сумі 1378,00 грн., так як даний спір виник з його вини.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача окрім оплаченого судового збору в розмірі 1 378,00 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 1800, 00 грн. В обґрунтування вимог про стягнення витрат на правову допомогу позивач надав суду договір про надання правової допомоги №76/2ю від 25.03.2016р., платіжні доручення №910 від 14.04.2016 р. на суму 800,00 грн. та №912 від 14.04.2016 року на суму 1000,00 грн. за надання юридичних послуг за договором на загальну суму 1800,00 грн.

Відповідно до п. 6.3. Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р. витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Враховуючи предмет спору, суму позовних вимог, співрозмірність її з розміром наданих юридичних послуг, які відповідач зобов'язаний відшкодувати, складність справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката в сумі 1800,0 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-86, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (79017, АДРЕСА_2 інд. код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудкомплект" (79022, м. Львів, вул. Виговського, 19/29 ЄДРПОУ 30582542) 2 471,32 грн. - пені; 576,10 грн. - інфляційних втрат; 373,19 грн. - 3% річних; 2 385,95 грн. - суми боргу за експлуатаційні видатки, 1 800,00 грн. витрат, понесених на оплату юридичних послуг та 1 378,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.07.2016р.

Суддя Долінська О.З.