Ухвала суду № 59040217, 18.07.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13887/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2016 р. м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 08 грудня 2015 року та вжиття заходів забезпечення позову, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про переведення прав покупця за договором купівлі-продажу частин квартири та припинення права власності,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про скасування ухвали Дніпровського алойного суду міста Києва від 08 грудня 2015 року про зняття арешту з 19/100 частин квартири АДРЕСА_1 та накласти арешт на 19/100 частин квартири АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі Договору дарування частини квартири від 06.09.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Телегою Т.М. , зареєстрованого за №1242.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За нормою частини третьої ст.154 Цивільного процесуального кодексу України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Як передбачено у ч.6 ст.154 Цивільного процесуального кодексу України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжитті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Як убачається з матеріалів цивільної справи №755/13887/14-ц, 10 червня 2015 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про переведення прав покупця за договором купівлі-продажу частин квартири та припинення права власності.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 жовтня 2015 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 червня 2015 року залишено без змін.

08 грудня 2015 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу, якою задоволено заяву представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_4, треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про переведення прав покупця за договором купівлі-продажу частин квартири та припинення права власності.

Вжитті ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24.06.2014 року (справа №755/13887/14-ц) заходи забезпечення позову, в тому числі заходи забезпечення позову у виді накладання арешту на 19/100 частин квартири АДРЕСА_2, що належать на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі Договору дарування частини квартири від 06.09.2006 р. посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Телегою Т.М., зареєстрований в реєстрі за №1242, - скасовано.

Знято арешт з 19/100 частин квартири АДРЕСА_2, що належать на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі Договору дарування частини квартири від 06.09.2006 р. посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Телегою Т.М., зареєстрований в реєстрі за №1242. (а.с.120-122 т.5)

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 22 червня 2016 року, касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилено, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року залишено без змін.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 208 Цивільного процесуального кодексу України, судові рішення викладаються у формах ухвали, рішення, постанови.

Як роз'яснено у п.15 та п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за №14 «Про судове рішення у цивільній справі», вимоги статей 209, 215 та 218 ЦПК щодо порядку ухвалення рішення суду, його змісту, а також проголошення рішення суду як єдиної процесуальної форми вирішення справи є обов'язковими для позовного та окремого провадження.

За статтею 215 ЦПК у формі рішення ухвалюється той судовий акт, яким справа вирішується по суті.

Відповідно до положень частини другої статті 218 Цивільного процесуального кодексу України, після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття заяви ОСОБА_1 про скасування ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 08 грудня 2015 року та вжиття заходів забезпечення позову, оскільки постановлена судом ухвала про скасування заходів забезпечення позову підлягає оскарженню в порядку, передбаченому ч.1 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України, а вжиття судом заходів забезпечення позову вирішується судом під час розгляду справи по суті, в даному випадку розгляд справи по суті завершено шляхом ухвалення судового рішення,

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 209-210 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

у х в а л и в:

Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 про скасування ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 08 грудня 2015 року та вжиття заходів забезпечення позову, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про переведення прав покупця за договором купівлі-продажу частин квартири та припинення права власності.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

С у д д я