Окрема думка судді № 59038792, 13.07.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/974/16-к Номер провадження 11-сс/786/270/16Головуючий у 1-й інстанції Січиокно Т.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

ОКРЕМА ДУМКА

судді Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1 стосовно Ухвали колегії Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області від 13 липня 2016 року за апеляційною скаргою прокурора Прокуратури Полтавської області Остапенка С.В. на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 30 червня 2016 року

13 липня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області постановила ухвалу від 13 липня 2016 року, якою апеляційну скаргу прокурора Прокуратури Полтавської області Остапенка С.В. задовольнила. Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 30 червня 2016 року, якою залишено без задоволення клопотання заступника начальника першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження № 32016170000000003 від 3.02.2016 з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 212 КК України про арешт майна скасувала. Постановила нову ухвалу, якою частково задовольнила клопотання заступника начальника першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження № 32016170000000003 від 3.02.2016 з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 212 КК України про арешт майна. Наклала арешт на: свердловину № 113 Рудівська, Рудівсько Червонозаводського родовища, інвентарний номер СВ1-605.450, залишкова вартість 24559 345,29 грн.; свердловину № 4 Червонозаводська, Рудівсько Червонозаводського родовища, інвентарний номер СВ15188-1, залишкова вартість 1 664 684,39 грн.; свердловину № 15, Харківцівського родовища, інвентарний номер 14407-1, залишкова вартість 2 306 968,56 грн. у частині заборони їх відчуження. Виконання даної ухвали покладено на начальника відділу Прокуратури Полтавської області радника юстиції ОСОБА_3.

Стосовно такого судового рішення висловлюю окрему думку на підставі ст. 375 КПК України.

У принесеній апеляційній скарзі прокурор просив скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 30 червня 2016 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про арешт свердловин, які знаходяться у спільній частковій власності учасників Договору про спільну Діяльність № 999/97 від 24.12.1997, а саме ПАТ «Укрнафта», Компанії «Моментум Ентерпайзес (Східна Європа) Лімітед та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання заступника начальника першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області майора податкової міліції ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження № 32016170000000003 від 3.02.2016 з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 212 КК України про арешт майна та накласти арешт на свердловини: № 113 Рудівська, Рудівсько Червонозаводського родовища, інвентарний номер СВ1-605.450, залишкова вартість 24559 345,29 грн.; № 4 Червонозаводська, Рудівсько Червонозаводського родовища, інвентарний номер СВ15188-1, залишкова вартість 1664 684,39 грн.; № 15 Харківцівського родовища, інвентарний номер 14407-1, залишкова вартість 2306 968,56 грн.,які знаходяться у спільній частковій власності учасників Договору про спільну Діяльність № 999/97 від 24.12.1997, а саме: ПАТ «Укрнафта» та Компанія «Моментум Ентерпайзес (Східна Європа) Лімітед.

Свої вимоги прокурор обґрунтував тим, що слідчий суддя, відмовляючи у накладенні арешту на свердловини не врахував того, що 6.06.2016 ОСОБА_4, який є виконавчим директором Договору про спільну Діяльність № 999/97 від 24.12.1997 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, розмір майнової шкоди у заподіянні якої підозрюється останній становить 28333500 грн., через це Прокуратурою Полтавської області в інтересах держави заявлений цивільний позов до ПАТ «Укрнафта» та Компанії «Моментум Ентерпрайзес (Східна Європа) Лімітед» про стягнення з Учасників Спільної Діяльності Договору № 999/97 від 24.12.1997 на користь держави в особі Державної податкової інспекції ГУДФС у Полтавській області ПДВ у сумі 28333500 грн., арешт майна слідчий просив накласти з метою забезпечення цивільного позову.

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції представники: ОСОБА_4 та учасників договору № 999/97 - ОСОБА_5, власника майна ПАТ «Укрнафта» - ОСОБА_6 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора. Одночасно, представник ОСОБА_4 та учасників договору № 999/97 - ОСОБА_5 пояснила, що податкове повідомлення-рішення від 28.01.2016, яке було винесено по результатам перевірки Договору про спільну Діяльність № 999/97 від 24.12.1997 на даний час оскаржується, а саме сума донарахованого ПДВ 28333500 грн. та штрафних санкцій 7083375 грн..

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Пунктом 4 частини 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини 6 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завданими діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч. 1 статті 1172 Цивільного Кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32016170000000003 від 3.02.2016, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що у період з 21 жовтня по 21 грудня 2015 ОСОБА_4, будучи службовою особою - виконавчим директором Договору про спільну Діяльність № 999/97 від 24.12.1997 не відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 постачання природного газу ТОВ «Газтранспроект», внаслідок чого, ОСОБА_4 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 28333500 грн., що становить 46525 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах.

6.06.2016 о 18.10 год . ОСОБА_7 оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (а.м.74-49).

Прокуратурою Полтавської області в інтересах держави заявлений цивільний позов до ПАТ «Укрнафта» та Компанії Моментум Ентерпайзес (східна Європа) Лімітед» про стягнення з Учасників Спільної Діяльності Договору № 999/97 від 24.12.1997 грошових коштів у сумі 28333 500 грн..

Представники: ОСОБА_4 та учасників договору № 999/97 - ОСОБА_5, власника майна ПАТ «Укрнафта» - ОСОБА_6, підтвердили у суді апеляційної інстанції, що свердловини на які прокурор просить накласти арешт належать ПАТ «Укрнафта» та Компанії «Моментум Ентерпрайзес (Східна Європа) Лімітед» і на балансі Договору про спільну Діяльність № 999/97 від 24.12.1997 не обліковуються. Цей факт підтверджував у суді апеляційної інстанції і прокурор.

З огляду на те, що свердловини на які просить накласти арешт слідчий за погодженням з прокурором не належать підозрюваному ОСОБА_4, а ПАТ «Укрнафта» та Компанія «Моментум Ентерпрайзес (Східна Європа) Лімітед», які є власниками цих свердловин в силу закону не несуть цивільну відповідальність за шкоду, завданими діями підозрюваного, оскільки кримінально-карані дії виходять за межі трудового договору та щодо юридичних осіб не були внесені відомості до ЄРДР, вважаю, що рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим через це підстави для його скасування були відсутні, апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягала, як необґрунтована.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1