Ухвала суду № 59037553, 18.07.2016, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3955/16-к

Провадження № 1-кп/361/262/16

18.07.2016

У Х В А Л А

ПІДГОТОВЧОГО СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ

=====

18 липня 2016 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Батюка В.В.,

суддів Лопатинської С.П., Селезньової Т.В.

при секретарі Колотаєвській С.П.

з участю : прокурора Кравець Я.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бровари кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016110130000901 від 13.03.2016 року про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий: 28.08.2007 Бердичівським міськрайонним судом за ч. З ст.185, 69 КК України до 2 років позбавлення волі; 20.03.2008 Бердичівським міськрайонним судом за ч. З ст. 185 КК України до покарання до 3 років позбавлення волі, 21.06.2012 Бердичівським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 69, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 10 днів з конфіскацією майна; 17.11.2013 постановою Бердичівського міськрайонного суду звільнений умовно-достроково, не відбутий строк 10 місяців 2 дні;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше судимий:

-04.11. 2015 Бердичівським міськрайонним судом за ч. З ст.185, КК України до 3 років позбавлення волі;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України

В С Т А Н О В И В :

12.07.2016 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110130000901 від 13.03.2016 року про обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, які складаються з обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування та розписок про отримання копії обвинувального акта , реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваними .

Відповідно до матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого до 20.07.2016.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вказав, що кримінальне провадження необхідно призначити до судового розгляду, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, який підсудний вказаному суду.

Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4 , обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , захисники ОСОБА_1, ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 проти цього не заперечували.

Суд, заслухавши думки учасників підготовчого судового розгляду, приходить до висновку про повернення обвинувального акту прокурору з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні, суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст.277 КПК України повідомлення про підозру повинно містити стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрююється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.

Згідно ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити зокрема анкетні відомості кожного з обвинувачених, виклад фактичних обставин кримінального провадження, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до вимог ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається з повного обсягу в якому зазначається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, яке прокурор вважає встановленим, а потім викладається конкретне обвинувачення з вказівкою на кваліфікацію дій згідно КК України, кожному з обвинувачених.

Обвинувальний акт, направлений до суду, щодо обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як того вимагає ст.291 ч.2 п.5 КПК України, не відповідає вищенаведеним вимогам. На думку суду в обвинувальному акті слід викласти фактичні обставини провадження, які були встановлені в ході досудового розслідування, а потім зазначити конкретне обвинувачення щодо кожного обвинуваченого, тобто вказати в чому він обвинувачується і вказати кваліфікацію його протиправних дій, згідно з статтею КК України, які діяли на час вчинення інкримінованого їм злочину.

На думку суду, органом досудового розслідування, в направленому обвинувальному акті, не конкретно зазначені дані про правову кваліфікацію кримінального правопорушення (обєктивна сторона кримінального правопорушення) обвинувачених , а саме, не вказано точного часу та конкретного місця вчинення злочину, а також конкретного способу його вчинення . Крім того, як вбачається з обвинуваного акту, злочин вчинений ОСОБА_5 за попередньою змовою у співучасті з ОСОБА_6, однак не конкретизовано у якому виді дана співучасть існувала, яким чином були розподілені ролі та коли при яких обставинах кожним з обвинувачених було заподіяно шкоду потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 При цьому фактичні обставини кримінальних правопорушень викладено неконкретно, поверхово, вони містять суперечності, зокрема між діями обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6та тілесними ушкодженнями, які виявлені у ОСОБА_3, а саме у вигляді колото різаних ран, що є порушенням вимог, при складанні обвинувального акту, щодо форми та змісту обвинувального акту.

Залишивши поза увагою відсутність висунутого конкретного обвинувачення щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прокурор порушив вимоги чинного законодавства, оскільки відсутність висунутого обвинувачення порушує гарантовані законом процесуальні права обвинувачених, в тому числі і право на захист.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено те, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «ОСОБА_3 проти Росії» від 09 жовтня 2008 року, зазначив, що у тексті підпункту «а»п.3ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії», п. 79). Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52; рішення від 25 липня 2000 року у справі «Матточіа проти Італії», п.58; рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії», п.34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 року у справі «Даллос проти Угорщини» п.47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п.3 ст.6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.54, а також «Даллос проти Угорщини», п.47).

Із урахуванням викладеного, суд звертає увагу на те, що розгляд кримінального провадження за відсутності висунутого конкретного обвинувачення, суттєво утруднює зясування судом обставин і робить неможливим здійснення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 захисту своїх прав.

Таким чином, на думку суду, неналежне виконання уповноваженими особами вимог ст.291 КПК України унеможливлює призначення кримінального провадження до судового розгляду, в звязку з чим обвинувальний акт слід повернути прокурору для усунення виявлених недоліків при його складанні.

Щодо міри запобіжного заходу обраної обвинуваченому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у виді тримання під вартою то суд вважає за можливе залишити таку без зміни.

За змістом ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

З урахуванням закінчення 20.07. 2016 року строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, даних про репутацію ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які не мають постійного місця роботи та проживання, раніше судимі за вчинення умисних злочинів, обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, що вони не надали жодних документів про неможливість з тих чи інших причин їх перебування в умовах СІЗО, з метою уникнення ризиків продовження обвинуваченими злочинної діяльності та ухилення від слідства та суду, строк тримання обвинувачених під вартою слід продовжити на два місяці по 10 вересня 2016 року. Суд переконаний, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить дотримання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 процесуальних обовязків під час судового розгляду матеріалів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316, 369 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за розслідувань №12016110130000901 від 13.03.2016 року про обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, повернути прокурору, для виконання вимог ст.291 КПК України, зокрема складання належного обвинувального акта з викладом фактичних обставин кримінального правопорушення і формулюванням обвинувачення, які прокурор вважає встановленим.

Зобовязати прокурора усунути вказані недоліки протягом 30 діб з дня проголошення ухвали.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч. 3 КК України, продовжити по 10 вересня 2016 року, та утримувати його в Київському слідчому ізоляторі УДПС України в м.Києві та Київській області.

Строк тримання під вартою ОСОБА_6, 22 листопада 1991року народження, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч. 3 КК України, продовжити по 10 вересня 2016 року, та утримувати його в Київському слідчому ізоляторі УДПС України в м.Києві та Київській області.

Ухвала може бути оскаржена, учасниками процесу, до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд, протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий В.В.Батюк

Судді С.П. Лопатинська

ОСОБА_7