Ухвала суду № 59034328, 15.07.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/4234/16-к Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.

Провадження № 11-сс/783/432/16 Доповідач: Тенюх В. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді - Тенюха В.П.

суддів: - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

секретаря - Мазур-Іванько Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 13 липня 2016 року про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави,

з участю прокурора - Бохонка В.О.,

в с т а н о в и л а :

цією ухвалою клопотання слідчого СВ Франківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 задоволено. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Встановлено строк тримання ОСОБА_4 під вартою 60 днів з моменту затримання, тобто до 10 вересня 2016 року. Визначено ОСОБА_4 заставу в розмірі сорок мінімальних заробітних плат, що становить 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок банку ГУ ДКУ у Львівській області, МФО 825014, Д/Р 37313005000789, ЄДРПОУ 26306742, одержувач Територіальне управління державної судової адміністрації у Львівській області.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покладено на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави такі обовязки: прибувати до слідчого СВ Франківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 із встановленою слідчим періодичністю; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Не погоджуючись з даною ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на необгрунтованість й незаконність рішення, просить ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 13 липня 2016 року скасувати. У разі залишення оскаржуваної ухвали без змін в частині тримання під вартою просить зменшити до мінімального визначений судом розмір застави.

В обгрунтування своїх апеляційних вимог адвокат покликається на те, що

слідчий суддя прийняв рішення всупереч законним правам та інтересам підозрюваного, оскільки до нього застосовано найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який намірів ухилятися від кримінального провадження чи перешкоджати йому не має, щиро кається у вчиненому і заявив готовність активно співпрацювати з органами досудового розслідування.

Звертає увагу на те, що особу не було затримано у порядку ст.208 КПК України та відповідно останній протиправно утримувався у правоохоронних органах упродовж 12-13 липня 2016 року.

Окрім цього, на переконання апелянта, судом не в повному обсязі досліджено підстави та обставини, що підлягають зясуванню перед обранням такого запобіжного заходу, як тримання під вартою. Зокрема, прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, не доведено, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 переховувався чи може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав чи перешкоджатиме кримінальному провадженню або вчинятиме тиск на потерпілу особу. При цьому у розпорядження суду не представлено даних, що характеризують у повній мірі особу, її майновий та сімейний стан, міцність соціальних звязків.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважає апеляційну скаргу безпідставною, перевіривши матеріали клопотання та кримінального провадження, а також наведені доводи скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що така не підлягає до задоволення.

В обгрунтування наявності достатніх підстав та необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави слідчий суддя місцевого суду покликався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, а також те, що підозрюваний раніше судимий, на шлях виправлення не став, і є підстави вважати, що такий може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, сховати чи спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним і те, що він неодружений, не працює та не має постійного джерела доходу.

Згідно з матеріалами клопотання, 12.07.2016 року ОСОБА_4 оголошено підозру у вчиненні відкритого викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.07.2016 о 02 год. 20 хв., ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, перебуваючи по вулиці С. Бандери поблизу буд. №85 у м. Львові разом з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, попередньо змовились заволодіти майном потерпілого ОСОБА_7 Для цього вони швидким кроком наздогнали ОСОБА_7 та застосували до нього насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, шляхом нанесення ударів у область голови і тіла потерпілого, після чого збили його з ніг та відкрито заволоділи належним майном останнього, а саме рюкзаком марки «Safari», у якому заходились - футболка білого кольору з чорними рукавами, в'єтнамки білого кольору марки «Адідас», одна пластинка таблеток «Анаприлін», одна пластинка таблеток активованого вугілля, одна пластинка таблеток «Ранитилін», ключ, дві пари носків чорного кольору, шорти темно синього кольору, три кулькові ручки, дві упаковки вологих салфеток, мобільним телефоном марки «G-Smart» та банківською карткою «ПриватБанк» та направились у невідомому напрямку. Такими діями ОСОБА_4 та ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_7 завдано матеріальної шкоди на суму 2000 гривень.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового слідства та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. А підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений може вчинити вищевказані дії.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищевказаних ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, міцність соціальних звязків, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, наявність у нього судимостей й інші обставини.

На переконання колегії суддів, надані слідчим та прокурором матеріали кримінального провадження свідчать про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та підтверджуються, зокрема, заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 11.07.2016 року (а.с.п.4), протоколом огляду місця події від 12.07.2016 року (а.с.п.5-6), рапортом інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону №4 УПП у м.Львові ДПП (а.с.п.8), показаннями потерпілого ОСОБА_7В.(а.с.п.10-11), висновком експерта від 12.07.2016 року № 1343 (а.с.п.13), показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10Є.(а.с.п.16-23).

Обираючи підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід, відповідно до ст. 178 та п.1 ч.2,3 ст.183 КПК України, слідчий суддя в повній мірі врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що такий може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тяжкість покарання, передбаченого за вчинення вказаного кримінального правопорушення, а саме від чотирьох до шести років, врахував дані про особу підозрюваного, який раніше судимий, на шлях виправлення не став, не одружений, не працює, не має постійного джерела доходу, та вірно обрав останньому запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою .

На переконання колегії суддів апеляційного суду, слідчий суддя з врахуванням матеріалів клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4,керуючись положеннями кримінального процесуального закону, зробив вірний висновок і визнав доведеним, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків.

Твердження апелянта про те, що підозрюваний ОСОБА_4 не має намірів ухилятися від кримінального провадження є голослівними та не заслуговують на увагу.

Оскільки із рапорту працівника працівника правоохоронного органу видно, що підозрюваного затримано 12 липня 2016 року і доставлено в приміщення поліції, тому слідчим суддею помилково зазначено, що 60 денний строк тримання його під вартою закінчується 10 вересня 2016 року, так як такий з моменту фактичного затримання особи 12.07.2016 року закінчується 09 вересня 2016 року, тому, на думку колегії, доводи адвоката в цій частині є слушними.

Поряд з тим, відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Вказаних вимог кримінального процесуального закону слідчим суддею було дотримано, та з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану, інших даних про особу підозрюваного, визначено розмір застави у межах, визначених законом, 40 мінімальних заробітних плат.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» від 25 грудня 2015 року з наступними змінами, у 2016 році розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2016 року становить 1378 гривень.

Відповідно до п.16 ч.1 ст. 3 КПК України розмір мінімальної заробітної плати - грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія.

Таким чином, 40 мінімальних заробітних плат при обрахунку становить 55120 гривень.

Поряд з тим, при обчисленні розміру застави слідчим суддею місцевого суду було допущено арифметичну помилку та зазначено розмір 40 мінімальних заробітих плат замість вірно обчислених 55 120 гривень 110240 гривень, що на переконання колегії суддів, не є істотним порушенням кримінального процесуального закону та не тягне за собою скасування рішення.

Ураховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала є законною, й обгрунтованою, а отже підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 13 липня 2016 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в його інтересах без задоволення.

Уточнити визначену слідчим суддею суму застави в розмірі сорок мінімальних заробітних плат, що становить 55 120 (пятдесят пять тисяч сто двадцять) гривень, а не як помилково зазначено в резолютивній частині ухвали 110 240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень.

Вважати вірним закінчення 60 - денного строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 09 вересня 2016 року, замість помилково вказаного слідчим суддею 10 вересня 2016 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В.П.ОСОБА_11ОСОБА_12ОСОБА_2