Ухвала суду № 59032806, 11.07.2016, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3644/16-ц 2-з/335/57/2016

У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 липня 2016 року місто Запоріжжя Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Бойка О.Ю. при секретарі Посник Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квас Бевериджис», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення збитків, встановив:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квас Бевериджис», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення збитків.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30.03.2016 року за клопотанням позивача забезпечено позов шляхом накладення арешту на цілісний майновий комплекс ТОВ «Квас Бевериджиз», що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тамбовська, та все інше рухоме майно, грошові кошти, що зберігаються на рахунках у банківських установах товариства в межах заявлених позовних вимог в сумі 114498278,60 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 08.06.2016 року частково задоволено скаргу ТОВ «Квас Бевериджиз» - ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30.03.2016 року в частині накладення арешту на рахунки та рухоме майно ТОВ «Квас Бевериджиз» скасовано, питання в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судове засідання позивач, її представник та третя особа повторно не зявилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце судового розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні клопотання позивача про накладення арешту заперечила, посилаючись на те, що накладення арешту на рухоме майно та рахунки товариства призводить до неможливості проведення виробничої діяльності, реалізації вироблених харчових продуктів, поповнення оборотних коштів підприємства та виплати заробітної плати найманим працівникам. До всього між сторонами відсутній спір, оскільки власником патенту №92466 від 10.11.2010 року є ТОВ «Благодар». До всього, 17.06.2016 року Господарським судом м. Києва було порушено провадження у справі №910/11255/16 за позовом ТОВ «Барта ЛТД» до ТОВ «Богадар» та Державної служби інтелектуальної власності України, третя особа - ТОВ «Квас Бевериджиз» про визнання недійсними патентів України №92466 і № 92468 на винаходи та зобовязати вчинити певні дії. ТОВ «Богадар» є єдиним власником патентів України №92466, що свідчить про відсутність матеріального права або законного інтересу у позивача та третьої особи.

Виходячи з того, що судовою експертизою було встановлено розмір збитків завданих саме власнику патенту, то використання даних розрахунків суми завданих збитків лише, ОСОБА_1, як і зазначення про порушення виключних майнових прав інтелектуальної власності останньої, не можна вважати вмотивованим.

Крім того, при проведенні відповідного дослідження експерти здійснювали розрахунки розміру збитків, виходячи з обставин дійсності патенту №37676 та відповідної корисної моделі, а 26.12.2011 року Соломянським районним судом м. Києва було ухвалено рішення у справі №2-1780/11, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19.04.2012 року, яким деклараційний патент України №37676 визнано недійсним.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши клопотання, матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Звертаючись до суду позивач, окрім накладення арешту на майно ТОВ «Квас Бевериджиз» у виді цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тамбовська, 3, просив також накласти арешт на все інше рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Квас Бевериджиз», грошові кошти, в межах заявлених позовних вимог, що зберігаються на рахунках у банківських установах та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Квас Бевериджиз.

В обґрунтування співрозмірності вимог - вартості майна, позивач послався лише на вартість цілісного майнового комплексу, долучивши копію Договору купівлі-продажу частки нерухомого майна №3 від 15.07.2015 року, відповідно до Додатку №1 балансова вартість 21/100 частини цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тамбовська, 3 склала 3 091030,6 грн. та Договору купівлі-продажу частки нерухомого майна від 03.09.2008 року, відповідно до Додатку №1 до договірна ціна продажу 79/100 частин цього майнового комплексу склала 13 204233,6 грн.

При цьому, позивач не вказує на яке саме рухоме майно товариства слід накласти арешт, не зясована його вартість. В клопотанні відсутні посилання на конкретні рахунки товариства та розмір коштів, що на них зберігається.

У відповідності до ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.4 Постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясування обсягу позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

З огляду на викладене, у звязку з відсутністю відомостей про майно, на яке позивач просить накласти арешт, як наслідок неможливості визначення співмірності вимог - вартості майна, до зясування обставин про наявність спору з урахуванням останніх рішень судових органів по захисту прав інтелектуальної власності на винаходи, вирішення питання про забезпечення позову не представляється за можливе, клопотання з зазначених підстав задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на усе рухоме майно, грошові кошти, що зберігаються на рахунках у банківських установах ТОВ «Квас Бевериджиз» в межах заявлених позовних вимог в сумі 114498278,60 грн. залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена протягом пяти днів до Апеляційного суду Запорізької області.

Суддя: О.Ю.Бойко