Ухвала суду № 59031188, 19.07.2016, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

КП№ 236/3677/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.07.2016м. Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

суддів Бікезіної О.В., Ткачова О.М.,

при секретарі Грицай Н.І.,

за участю:

прокурора Пономарьової О.В.,

представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман (з використанням засобів відеоконференції з Артемівською УВП (№ 6) Управління ДПтС України в Донецькій області) кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ст. 341, ч.3 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Краснолиманським міським судом Донецької області розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ст. 341, ч.3 ст. 187 КК України.

Заставодавець ОСОБА_4 звернулась до суду із клопотанням стосовно повернення їй суми застави в розмірі 137800,00 грн., внесених нею з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього обовязків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обовязків.

Своє клопотання заставодавець обґрунтовує тим, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 05.11.2015 року було обрано запобіжний захід у виді триманні під вартою та визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України - 100 розмірів мінімальної заробітної плати. В подальшому, при продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, ухвалами слідчого судді та суду розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків,передбачених КПК України, не визначався.

Проте 17.03.2016 року ОСОБА_4, яка є дружиною ОСОБА_3, внесла на рахунок ТУ ДСА в Донецькій області, відкритий в установі Державної казначейської служби України, кошти в розмірі 137800,00 грн. як заставу, призначену для забезпечення виконання обвинуваченим обовязків, передбачених КПК України.

З огляду на те, що на теперішній час розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_3 обовязків,передбачених КПК України, не визначався, ОСОБА_4 просить суд повернути їй вказані кошти.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_2 підтримали клопотання заставодавця про повернення їй коштів.

Прокурор Пономарьова О.В. вважала за можливе задовольнити клопотання ОСОБА_4 та повернути їй кошти, внесені як застава у кримінальному провадженні, оскільки на теперішній час судом не визначено заставу як запобіжний захід відносно ОСОБА_3.

Представник потерпілої юридичної особи ТОВ «АТБ-Маркет» ОСОБА_1 залишив вирішення цього питання на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження,суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обовязків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч.ч. 3 або 4 ст. 183 КПК.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених КПК.

Однак відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 05.11.2015 року було обрано запобіжний захід у виді триманні під вартою та визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України - 100 розмірів мінімальної заробітної плати. Ухвалою слідчого судді від 31.12.2015 року підозрюваному ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою до 30.01.2016 року,при цьому розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків,передбачених КПК України, суддею не визначався.

Ухвалою судді Апеляційного суду Донецької області від 29.01.2016 року дію обраного відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено на строк до 28.02.2016 року; ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 25.02.2016 року продовжено дію обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 24.04.2016 року; ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 14.04.2016 року продовжено дію обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 12.06.2016 року; ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 26.05.2016 року продовжено дію обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 24.07.2016 року. У вказаних ухвалах розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обовязків,передбачених КПК України, не визначався.

17.03.2016 року ОСОБА_4, яка є дружиною ОСОБА_3, внесла на рахунок ТУ ДСА в Донецькій області, відкритий в установі Державної казначейської служби України, кошти в розмірі 137800,00 грн. як заставу, призначену для забезпечення виконання обвинуваченим обовязків, передбачених КПК України. Зазначена застава не була звернута в доход держави.

Відповідно до ч.11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Оскільки на теперішній час розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_3 обовязків,передбачених КПК України, не визначався на підставі ч.4 ст. 183 КПК України, суд вважає припиненою дію відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді застави та приходить до висновку про задоволення клопотання ОСОБА_4 щодо повернення їй суми внесеної застави.

В судовому засіданні 19.07.2016 року обвинувачений ОСОБА_3 вказав на неможливість продовження подальшого розгляду кримінального провадження по суті в режимі відеоконференції, наголосив на своєму бажанні бути присутнім в залі судового засідання під час допиту свідків обвинувачення, що не є для нього зручним в режимі відеоконференції. Така позиція обвинуваченого була підтримана і його захисником ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 336 КПК України суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує.

З огляду на це, суд вважає за необхідне судове засідання у справі відкласти,вжити заходів стосовно особистої присутності в залі судового засідання обвинуваченого ОСОБА_3, який утримується під вартою.

Через необхідність відкладення судового засідання прокурор Пономарьова О.В. заявила клопотання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строк застосування якого спливає 24.07.2016 року. Своє клопотання прокурор мотивує обґрунтованістю підозри ОСОБА_3 у скоєнні особливо тяжкого злочину,наявністю ризиків ухилення в подальшому обвинуваченого від явки до суду та ризиків протиправного впливу з боку обвинуваченого на свідків по справі.

Представник потерпілої юридичної особи ТОВ «АТБ-Маркет» ОСОБА_1 залишив вирішення цього питання на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_2 заперечували проти задоволення такого клопотання прокурора, вважали за можливе застосувати відносно обвинуваченого більш мякий запобіжний захід.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, який надійшов до суду, та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 05.11.2015 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 01.01.2016 року; ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 31.12.2015 року строк дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 30.01.2016 року; ухвалою судді Апеляційного суду Донецької області від 29.01.2016 року дію обраного відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено на строк до 28.02.2016 року; ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 25.02.2016 року продовжено дію обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 24.04.2016 року; ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 14.04.2016 року продовжено дію обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 12.06.2016 року; ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 26.05.2016 року продовжено дію обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 24.07.2016 року.

Відомостей про скасування обраного запобіжного заходу немає. Судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_3 на теперішній час не закінчено.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК Українинезалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Факти і інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_3 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню, а саме: протоколи допиту представника потерпілої юридичної особи, свідків, протокол предявлення особи для впізнання, протокол проведення слідчого експерименту, висновки експертизи по ідентифікації особи за фотографією. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_3 органом досудового розслідування предявлено обвинувачення у скоєнні особливо тяжкого злочину (ч.3 ст. 187 КК України), корисливо-насильницької спрямованості(т.1,а.с.4-9), санкція відповідної статті КК України передбачає за скоєння такого злочину покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років; обвинувачений є чоловіком середнього віку, з його власних тверджень в судовому засіданні - фізично та психічно здоровий, не має встановленої інвалідності та на будь-яку тяжку хворобу не страждає; має постійне місце проживання, де зареєстрований в установленому законом порядку, з його слів - одружений, виконує обовязки щодо утримання повнолітнього сина від першого шлюбу у звязку із продовженням ним навчання у вищому закладі освіти; має судимість за скоєння тяжкого злочину за вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 30.12.2014 року, підозрюється також у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 341 КК України.

З огляду на викладене, суд вважає що обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, максимальним покаранням за який є позбавлення волі строком до 12 років, у звязку з чим існує імовірний ризик, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі, вчинити інше кримінальне правопорушення. Суд звертає увагу на відображений в додатках до обвинувального акта (т.1, а.с.13) факт оголошення під час досудового розслідування розшуку підозрюваного ОСОБА_3 постановою слідчого від 06.10.2015 року, на факт засудження ОСОБА_3 вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 30.12.2014 року по справі № 236/2501/14-к, що набрав законної сили, за вчинення тяжкого злочину із застосуванням зброї ч.2 ст. 260 КК України(т.1, а.с. 42-43), на обвинувачення ОСОБА_3 у скоєнні особливо тяжкого злочину, повязаного із погрозою застосування протиправного насильства до потерпілих (ч.3 ст. 187 КК України),

на відкриття обвинуваченому матеріалів досудового розслідування і наявність у звязку з цим ризику протиправного тиску на свідків у кримінальному провадженні.

Суд, вислухавши думку учасників провадження, прийшов до висновку, що застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити на строк шістдесят днів.

Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування(ч.4 ст. 183 КПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7,8,9, 176-178, 182, 183, 331 КПК України, суд

УХ В А Л И В :

Клопотання заставодавця ОСОБА_4 про повернення їй суми застави задовольнити.

Повернути ОСОБА_4 (25.12.1968 р. н., зареєстрована та проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1) внесені нею на рахунок ТУ ДСА в Донецькій області, відкритий в установі Державної казначейської служби України, як заставу у кримінальному провадженні грошові кошти в розмірі 137800 (сто тридцять сім тисяч вісімсот) гривень 00 копійок (квитанція № 183 від 17.03.2016 року ТВБВ № 10004/0152 АТ «Ощадбанк»)

Клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити дію обраного ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 05.11.2015 року та продовженого ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 31.12.2015 року, ухвалою судді Апеляційного суду Донецької області від 29.01.2016 року, ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 25.02.2016 року, ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 14.04.2016 року, ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 26.05.2016 року запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ст. 341, ч.3 ст. 187 КК України на строк шістдесят днів - з 19.07.2016 року по 16.09.2016 року включно.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, тримати від вартою в Артемівській установі виконання покарань (№ 6) Управління ДПтС України в Донецькій області.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому ОСОБА_3. Копію цієї ухвали направити до Артемівської установи виконання покарань (№ 6) Управління ДПтС України в Донецькій області.

У звязку із відмовою обвинуваченого ОСОБА_3 від участі в розгляді кримінального провадження в режимі відеоконференції в частині допиту свідків обвинувачення та враховуючи відсутність обвинуваченого в залі судового засідання - відкласти судове засіданні по справі на 31.08.2016 року на 10 год. 00 год..

В судове засідання викликати прокурора, представника потерпілої юридичної особи, захисників, свідків; здійснити доставку обвинуваченого з Артемівської УВП (№ 6) Управління ДПтС України в Донецькій області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді-