Рішення № 59030372, 11.07.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/13428/14-ц

Провадження № 2/638/989/16

11.07.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

11 липня 2016 року м. Харкова

Дзержинський районний суд м. Харкова, у складі:

головуючого: судді Цвіра Д.М.,

при секретарі Надьон Т.Р., Ільченко В.Р., Романовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, індексу інфляції, трьох відсотків річних, процентів за користування чужими грошима та відшкодування моральної шкоди

обєднану в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про розірвання попереднього договору, стягнення вартості комунальних послуг та зобовязання прийняти суму з розстрочкою, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, який в ході розгляду уточнила, до ОСОБА_1, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в якому просила розірвати в судому порядку попередній договір купівлі-продажу квартири від 11.02.2013 року в порядку п. 2 ст. 651 ЦПК України; стягнути платежі на загальну суму 292,65 грн., а саме послуги за електропостачання: 102,65 грн. та підключення електропостачання 190,00 грн.; зобовязати відповідача прийняти у позивача суму у розмірі 24923,00 грн. з розстрочкою платежів на 12 місяців, за таких умов, що місячний платіж буде складати 2076,90 грн. та зазначити відповідні реквізити для перерахування відповідних сум ; стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову зазначила, що між нею та ОСОБА_1 укладено попередній договір від 11.02.2013 р. (далі договір), з боку ОСОБА_1 має місце систематичне порушення його істотних умов, а саме: згідно п. 1.2 договору в термін до 10.02.2014 р. не сплачено 95916,00 грн. ; з моменту укладення договору в супереч п.п. 7, п. 1.3 не сплачено жодного комунального платежу за квартиру, в якій проживає відповідач, окрім витрат за електричну енергію (сплата послуг за електричну енергію здійснювалась лише до 14.05.2014 р. ). ОСОБА_1 мешкав у квартирі ОСОБА_2 до 11.08.2014 р. За тривалий час відсутності оплат за електричну енергію в квартирі було відключено електропостачання і для його поновлення ОСОБА_2 було сплачено платежі на загальну суму 292,65 грн., а саме: послуги електропостачання - 102,65 грн. та підключення електропостачання 190,00 грн.

Внаслідок систематичного порушення умов договору, ОСОБА_2 була позбавлено право користуватись своїм власним житлом та понесла збитки у вигляді оплати комунальних та експлуатаційних платежів за період проживання ОСОБА_1 в її квартирі.

За період з 11.02.2013 р. по 11.08.2014 р. (18 місяців) право щодо розпорядження майном порушено діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позбавлено доходів у вигляді орендної плати за 18 місяців, яка складає 63000 грн. (виходячи з наступного розрахунку : оренда квартири, діапазон 2500 грн. 4500 грн., становить 3500 грн. помножені на 18 місяців). Враховуючи понесені ОСОБА_2 збитки (упущена вигода) 63000 грн. та сума авансу 87923,00 грн. сплачену ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, сума, яка підлягає поверненню нею ОСОБА_1 після розірвання попереднього договору, становить 24923 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.11.2014 р. обєднано в одне провадження цивільну справу № 638/14120/14 ц, номер провадження 2/638/5848/14 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виконання договірних зобовязань та стягнення грошової суми, з цивільною справою № 638/13428/14 ц, номер провадження 2/638/5632/14 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа приватний нотаріус округу ОСОБА_3 про розірвання попереднього договору, зобовязання звільнити квартиру та зобовязання прийняти суму з розстрочкою.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який був уточнений в ході розгляду, до ОСОБА_2 в якому просив стягнути суму основного боргу у розмірі 11000 доларів США, згідно з курсом НБУ на час винесення рішення по справі; стягнути суму урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 5698 доларів США, згідно з курсом НБУ на час винесення рішення по справі; стягнути суму три відсотки річних від прострочення суми за весь час прострочення у розмірі - 458,38 доларів США згідно з курсом НБУ на час винесення рішення по справі; відшкодувати моральну шкоду 20000 грн.; судовий збір 1934,27 грн., забезпечення позовних вимог - 121,80 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що ним передано ОСОБА_2 кошти в розмірі 11000 доларів США відповідно до умов попереднього договору від 11.02.2013 р. (далі договір), про що останньою написано розписку. ОСОБА_1 направив ОСОБА_2 пропозицію щодо укладення основного договору або повернення грошових коштів та пропонував їй зявитись до нотаріуса у визначений договором строк. Проте ОСОБА_2 не зявилась для укладення договору та не повернула отримані грошові кошти.

Три проценти річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення ОСОБА_1 просить стягнути посилаюсь на ст. 625 ЦК України.

ОСОБА_2 в судовому засіданні відмовилась повертати грошові кошти вказавши, що вона їх вже витратила, а тому ОСОБА_1 відповідно до ст. 536 ЦК України, просив стягнути з ОСОБА_4 процент за користування чужими грошима.

Моральну шкоду ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 обіцяла продати йому квартиру, отримала від нього гроші, якими користувалась та не продала квартиру, що позбавило ОСОБА_1 можливості перевезти дружину з сином мешкати у м. Харків з м. Артемівськ, Донецької області. Родині ОСОБА_1 не має місця проживання, повернутися до Донецької області через антитерористичну операцію не можуть, проживати в квартирі батьків ОСОБА_1 також не можуть, оскільки квартира маленька, а його батьки похилого віку та їм потрібен спокій. ОСОБА_1 та його дружина постійно перебувають у стресі, не знають де будуть проживати після закінчення дії попереднього договору. Не повернення ОСОБА_2 отриманих грошей унеможливлює зняти квартиру. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги підтримали,надали пояснення відповідно до змісту позовної заяви, просили його задовольнити, щодо позовних вимог ОСОБА_2 заперечували, просили в їх задоволенні відмовити пояснивши, що ОСОБА_2 передумала продавати ОСОБА_1 квартиру, хоча останній був готовий сплатити їй грошові кошти передбачені попереднім договором.

В судовому засіданні ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні позовній заяві, просила позовні вимоги задовольнити, заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 пояснила, що дійсно не бажає продавати квартиру, але отримані від ОСОБА_1 гроші поверне йому у гривні з розстрочкою.

Третя особа в судове засідання не зявилась, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову ОСОБА_1 та відмови у задоволенні позову ОСОБА_2

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 11.02.2013 р. уклали попередній договір, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 152 (далі попередній договір). Відповідно до п. 1.1 сторони прийняли на себе зобовязання укласти основний договір за яким ОСОБА_4 зобовязується передати у власність ОСОБА_1 належну їй квартиру номер 22, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Дерев*янко, б. 14. Відповідно до п. 1.2 договір купівлі-продажу має бути укладений до 10 серпня 2014 року 17 год. 00 хвил. у приміщенні, що є робочим місцем ОСОБА_3, приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу за адресою: м. Харків, вул. Тобольська, б. 42, оф. 211, у разі неможливості укладення Основного договору купівлі-продажу у даного нотаріуса, Основний договір укладається у будь-якого нотаріуса Харківського районного нотаріального округу з дотриманням умов переднього договору щодо сплати вартості квартири .

З копії розписки від 11.02.2013 р. вбачається, що ОСОБА_2 отримала 11000 доларів США, що складає на поточну дату 87923,00 грн., за попереднім договором від ОСОБА_1

З заяв, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово, письмово через нотаріуса, звертався до ОСОБА_5 з пропозицією виконати взяті на себе зобовязання передбачені попереднім договором.

ОСОБА_2 письмово зверталась до ОСОБА_1 з листами про порушення ним істотних умов попереднього договору, а саме в термін до 10.02.2014 р. не сплачено 95916,00 грн. та станом на 01.07.2014 р. не сплачено жодного комунального платежу, окрім витрат за електричну енергії, у звязку з чим вона просила розірвати попередній договір, звільнити ОСОБА_1 помешкання, приведення його в попередній стан, повернути ключі та офорити порядок повернення грошових коштів.

Відповідно до копії акту обстеження житлового приміщення АДРЕСА_1 від 11.08.2014 р. складеного ОСОБА_6 головою ОСББ «Вогник» в присутності ОСОБА_1 квартира перебуває у належному стані.

З копії довідки ОСББ «Вогник» № 19 від 15.04.2013 р. вбачається, що на теперішній час в квартирі ніхто не зареєстрований та не мешкає.

Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст. 635 попереднім єдоговір, сторони якого зобов'язуються протягом певногостроку(у певнийтермін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умовиосновного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановленийактами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладеннядоговору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій сторонізбитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором абоактами цивільного законодавства.Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягомстроку(утермін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору, допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завдання цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч. 3 ст.10, ч. 2 ст.11, ч. 1 ст.57, ч. 1 ст.58, ч. 3,4ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Стаття 214 ЦПК України містить перелік питань, які суд вирішує під час ухвалення рішення, зокрема, чи мало місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Матеріали справи не містять належних доказів щодо періоду мешкання ОСОБА_1 в квартирі № 22 за адресою: м. Харків, вул. Дерев*янко, б. 14 та істотних порушень ним умов попереднього договору.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими, безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, притримання, завдатком.

Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобовязання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобовязань може мате місце лише в разі наявності зобовязання, яке повинно було виникати на підставі договорів купівлі-продажу. Оскільки договір купівлі-продажу, який б за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, укладений не був, а вони лише домовились укласти такий договір, передана ОСОБА_2 сума в розмірі 11000 доларів, є авансом, який підлягає поверненню ОСОБА_1

Відповідно до ст. 533 ЦК України, грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлено договором чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до повідомлення Національного банку України з 08.07.2016 р. встановлено наступний курс гривні до іноземної валюти: 100 доларів США 2481,4798 грн. Оскільки на час ухвалення рішення 11.07.2016 р. (12 год. 21 хвил. - 12 год. 26 хвил.) Національним банком України не встановлено новий офіційний курс гривні до іноземної валюти, суд конвертує суму боргу 11 000 доларів США, за курсом НБУ станом на останній робочий день, коли було встановлено курс долару, а саме - 08.07.2016 р., що складає 272910 грн.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти. Якщо інше не встановлено договором між фізичними особам. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштам та встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Так, на дані правовідносини норми статті 536 та 625 ЦК України не розповсюджуються, а тому позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 5698 грн., трьох процентів річних у розмірі 458,38 грн. та процентів 3336,54 доларів США, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров*я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд вважає достатнім стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 1 000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, суд стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі, який позивач ОСОБА_1 просить в уточненій позовній заяві: 1934,27 грн. сплата судового збору за позовною заявою та 121,80 грн. судовий збір за заявою про забезпечення позовних вимог, а всього 2056,07 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8,10,57,60,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, індексу інфляції, трьох відсотків річних, процентів за користування чужими грошима та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму основного боргу у розмірі 11000 доларів США, що на день ухвалення рішення за курсом Національного Банку України складає 272910 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2056,07 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про розірвання попереднього договору, стягнення вартості комунальних послуг та зобовязання прийняти суму з розстрочкою-відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду у 10 денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ОСОБА_7Цвіра