Постанова № 59030155, 28.05.2015, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 425/1240/15-п

Провадження № 33/782/38/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року м.Сєвєродонецьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області Луганський Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КпАП України,

В с т а н о в и в:

Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 28 квітня 2015 року ОСОБА_2 притягнений до відповідальності за ст.130 ч.1 КпАП України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців за те, що 19 квітня 2015 року, в 00 годин 10 хвилин, він, керуючи автомобілем «Peugeot Partner» р/н НОМЕР_1, рухався по вул.Будівельників м.Рубіжного Луганської області з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, незв'язна мова, почервоніння очей, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у присутності свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Стягнено з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 36 гривень 54 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити постанову суду, визнати його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накласти стягнення у вигляді штрафу.

Вважає, що суд першої інстанції при призначенні адміністративного стягнення не врахував, що раніше він до адміністративної відповідальності не притягувався, його робота пов'язана з керуванням транспортним засобом, а також визнання вини, як обставину, що пом'якшує відповідальність за правопорушення, та призначив надто суворе стягнення.

Він не був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи, так як знаходився у відрядженні, що підтверджується довідкою. Про те, що справу було розглянуто, дізнався лише 30.04.2015 року після повернення з відрядження.

Він мешкає з неповнолітнім братом ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є інвалідом дитинства та знаходиться на його утриманні. У випадку втрати роботи він не зможу забезпечити брата-інваліда та буде змушений шукати інші джерела доходу, яких не має.

Вважає, що постанова суду винесена необґрунтовано, в його відсутність, в порушення конституційного права на захист, та підлягає скасуванню. На теперішній час він працевлаштований і зможе сплатити будь-який штраф за вчинене правопорушення.

Вивчивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши думку ОСОБА_2, який просив задовольнити апеляційну скаргу, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадку, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як слідує з поштового конверта і рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с. 8) ОСОБА_2 не був повідомлений про місце і час розгляду справи.

Таким чином, в порушення вимог вищезазначеної правової норми, ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, тому не мав можливості брати участь у розгляді справи.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що під час розгляду справи суд першої інстанції порушив вимоги процесуального права, що відповідно до ч.7 ст.294 КпАП України є підставою для скасування постанови.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КпАП України, повністю доказана слідуючими доказами:

протоколом про адміністративне правопорушення серія АП1 № 678097 від 19.04.2015 року відносно ОСОБА_2 за ст.130 ч.1 КпАП України, в якому він зазначив, що відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння;

поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які долучені до матеріалів справи, з яких слідує, що 19 квітня 2015 року, водій ОСОБА_2, який керував автомобілем «Peugeot Partner» р/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, в їх присутності, категорично відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не заперечує своєї вини у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КпАП України.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 КпАП України, апеляційний суд враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, працює в якості водія у фізичної особи-підприємця, щире розкаяння винного, як обставину, що пом'якшує відповідальність, та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_2 стягнення у вигляді штрафу.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, що неповнолітній брат ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є інвалідом дитинства, знаходиться на його утриманні є безпідставними, так як не підтверджені доказами.

Керуючись ст.294 КпАП України,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 28 квітня 2015 року відносно ОСОБА_2 скасувати.

Притягнути ОСОБА_2 до відповідальності за ст.130 ч.1 КпАП України та накласти стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 36 гривень 54 коп. на рахунок № 31211206780080, код за ЄДРПОУ 37944909, МФО 804013, банк отримувача ГУДКСУ у Луганській області, УК в м.Сєвєродонецьку Апеляційний суд Луганської області 22030001.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати з розгляду

кримінальних справ апеляційного суду

Луганської області Ю.М. Луганський