Постанова № 59030154, 11.06.2015, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 425/1271/15-п

Провадження № 33/782/44/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року м.Сєвєродонецьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області Луганський Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КпАП України,

В с т а н о в и в:

Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 13 травня 2015 року ОСОБА_2 притягнений до відповідальності за ст.130 ч.1 КпАП України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік за те, що 17 квітня 2015 року, о 23 годині 20 хвилин, він в м.Рубіжне по пр.Московському керував транспортним засобом ВАЗ 21103 д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.

Стягнено з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 36 гривень 54 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити вид стягнення на штраф чи інше на розсуд суду. Відповідно до ч.1 ст.268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадку, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Справа розглянута у його відсутність, судову повістку на руки він не отримав у зв'язку з тим, що за місцем прописки не мешкає. Вважає це порушення процесуальних норм суттєвим, оскільки такий розгляд справи позбавив його можливості реалізувати права, передбачені ст.268 КпАП України, зокрема давати пояснення, заявити клопотання про допит свідків.

Також судом порушено і вимоги ст.33 КпАП України, яка передбачає врахування особи правопорушника, його майнового стану, пом'якшуючих обставин, тощо при обранні виду адміністративного стягнення.

За відсутності постійної роботи він має основний та єдиний матеріальний здобуток від періодичного підробітку, пов'язаного з керуванням автотранспортом. На його утриманні знаходиться неповнолітній син ІНФОРМАЦІЯ_1. Позбавлення права керування ставить його у скрутне становище, так як автомобіль використовується ним у робочих цілях.

Вивчивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення ОСОБА_2, який просив задовольнити апеляційну скаргу, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, при обставинах викладених у постанові, повністю доведена сукупністю зібраних по справі доказів, яким суд дав належну оцінку, що не заперечується і в апеляційній скарзі.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 КпАП України, суд належним чином врахував характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини та обгрунтовно наклав на ОСОБА_2 стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Доводи апеляційної скарги, що судом були порушені процесуальні норми передбачені ч.1 ст.268 КпАП України є безпідставними, оскільки як слідує з поштових конвертів та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 13; 15) судом правопорушник належним чином повідомлявся про місце і час розгляду справи, але у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не мешкає за місцем реєстрації судові повістки не були йому вручені, про що зазначено і в апеляційній скарзі.

З урахуванням викладено, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.294 КпАП України,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 13 травня 2015 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а його

апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати з розгляду

кримінальних справ апеляційного суду

Луганської області Ю.М. Луганський