Постанова № 59030136, 08.04.2015, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 415/1348/15-п

Провадження № 33/782/17/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року м.Сєвєродонецьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області Луганський Ю.М., за участю прокурора Прожоги Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст.130 ч.1 КпАП України,

В с т а н о в и в:

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 10.03.2015 року ОСОБА_2 притягнутий до відповідальності за ст.130 ч.1 КпАП України і на нього накладено стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 7 (сім) діб за те, що 26 лютого 2015 року, о 07 годині, він керував транспортним засобом - скутером марки «Viper Zipr3i», б/н, який належить ОСОБА_3, по вул.Орджонікідзе м.Лисичанська з явними ознаками алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» ПДР України. Стан алкогольного сп'яніння підтверджується позитивним результатом 0,60 % огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння із застосуванням приладу «DRAGER ALCOTEST 6810» №ARAM-2252, тест № 652.

Стягнено з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 36 гривень 54 коп.

В апеляційної скарзі захисник ОСОБА_4 просить скасувати постанову суду відносно ОСОБА_2 через істотне порушення норм національного законодавства, а також Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.2 Протоколу №7 до Конвенції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Вважає, що при притягненні ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності на стадії складання протоколу про адміністративне правопорушення від 26.02.2015 року інспектор ДПС порушив норми законодавства України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. ОСОБА_2 не були роз'яснені його права, в протоколі про адміністративне правопорушення були зазначені лише ст.63 Конституції України та ст.268 КпАП України, але зміст вказаних статей не було роз'яснено, у зв'язку з чим він не зміг скористатися своїми правами. В судовому засіданні ОСОБА_2, який не визнав свою провину і потребував юридичної допомоги, не було роз'яснено право мати захисника, а також не надано достатньо часу для підготовки свого захисту або для самостійного залучення захисника.

ОСОБА_2 було призначено стягнення у вигляді адміністративного арешту і його відразу було поміщено до приймальника-розподільника Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області. Таким чином було порушено право на оскарження рішення до набрання ним чинності.

Розглядаючи відносно ОСОБА_2 справу, не було витребувано відомості про проходження державної перевірки приладу «DRAGER ALCOTEST 6810», технічну справність і дозвіл на використання на території України, оскільки ОСОБА_2, як на стадії складання протоколу про адміністративне правопорушення, так і у судовому засіданні, фактично свою провину не визнав, пояснюючи, що 25.02.2015 року, о 20 годині, він вживав невелику кількість спиртного, а зупинений був 26.02.2015 року, о 07 годині 20 хвилин, і що за прилад використовувався при його огляді так і не було встановлено та досліджено.

Вважає, що покарання у вигляді арешту строком на 7 діб носить характер кримінального покарання. Офіційні особи держави Україна порушили право на ефективні засоби юридичного захисту, передбачені ст.13 Конвенції, право на справедливий суд, передбачене ст.6 Конвенції, оскільки захисника ОСОБА_2 було надано за повідомленням інспектора приймальника-розподільника, куди його було доставлено для відбування покарання, і адвокат був допущений вже після розгляду справи, під час відбуття порушником покарання за рішенням, яке не набрало законної сили.

Суддя постановив рішення, яким взяв ОСОБА_2 під варту та роз'яснив йому право на апеляційне оскарження, однак рішення не набрало законної сили, але було виконано без надання ОСОБА_2 можливості його оскаржити в апеляційному порядку, таким чином була порушена ст.5 Конвенції та ст.2 Протоколу №7 до Конвенції, яка передбачає право кожного, кого суд визнає винним у скоєнні кримінального правопорушення, що за характером покарання ОСОБА_2 носить явно і очевидно характер кримінального покарання, право на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним, що у даному випадку було порушено, бо рішення не набрало законної сили.

Вивчивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши думку прокурора, який просив постанову суду залишити без змін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КпАП України, повністю підтверджуються слідуючими доказами:

протоколом про адміністративне правопорушення серії АП 1 № 698563 від 26.02.2015 року відносно ОСОБА_2 за ст.130 ч.1 КпАП України, в якому він зазначив, що 25.02.2015 року, о 20 годині, вживав 200 г горілки, та 26.02.2015 року, о 7 годині 20 хвилин, керував скутером, а також, що з правами і обов"язками, передбаченими ст.268 КпАП України та ст.63 Конституції України ознайомлений (а.с. 1);

роздруківкою про результати тесту на приладі «DRAGER ALCOTEST 6810» № ARAM-2252, тест № 652, проведеного 26.02.2015 року за адресою: м.Лисичанськ, вул.Орджонікідзе, яка засвідчена правопорушником. Результат тесту 0,60 % (а.с. 2).

ОСОБА_2 добровільно пройшов медичний огляд на приладі «DRAGER ALCOTEST 6810» № ARAM-2252 в присутності двох свідків: ОСОБА_5 і ОСОБА_6, не зазначав про пошкодження приладу, про що свідчить підпис на роздруківці результатів тесту, в протоколі про адміністративне правопорушення вказав, що згоден з результатом тесту.

Таким чином, наведені докази узгоджуються між собою, ставити їх під сумнів не має ніяких підстав, а тому вони є достовірними.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_2 не були роз'яснені його права, в протоколі про адміністративне правопорушення були лише зазначені ст.63 Конституції України та ст.268 КпАП України, але зміст вказаних статей не було роз'яснено, є безпідставними.

Відповідно до ч.8 ст.294 КпАП України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

Таким чином, вимоги апеляційної скарги про скасування постанови суду і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, не ґрунтуються на законі.

Як слідує із свідоцтва про повірку робочого засобу вимірувальної техніки від 04.02.2015 року, яке чинне до 04.02.2016 року, газоаналізатор «DRAGER ALCOTEST 6810» № ARAM-2252 на підставі результатів провірки визнано придатним до застосування.

Відповідно до Переліку технічних засобів, що використовуються у підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженого наказом МВС України від 01.03.2010 року №33, газоаналізатор «DRAGER ALCOTEST 6810» є технічним засобом, який співробітники ДАІ використовують для вказаних цілей.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 КпАП України, суд належним чином врахував характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини та обгрунтовно наклав на ОСОБА_2 стягнення у вигляді адмінстративного арешту.

Разом з тим, суд безпідставно вказав в мотивувальній частині постанови, в якості обставини, що пом"якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, повне визнання своєї провини та щире розкаяння винного, оскільки в судовому засіданні ОСОБА_2 свою провину у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 України не визнав, а тому в цій частині постанову необхідно змінити.

З урахуванням викладено, доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Керуючись ст.294 КпАП України,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 10.03.2015 року відносно ОСОБА_2 змінити, виключити з мотивувальної частини в якості обставини, що пом"якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, повне визнання своєї провини та щире розкаяння винного.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати з розгляду

кримінальних справ апеляційного суду

Луганської області Ю.М. Луганський