Ухвала суду № 59028711, 07.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5529/16 Справа № 194/1817/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Пономаренко І. П. Доповідач - Ткаченко І.Ю.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року м. Дніпро

07 липня 2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Кочокової Н.О., Каратаєвої Л.О.

при секретарі - Сахарову Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» про захист прав споживача

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

24 листопада 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» про захист прав споживача банківських послуг, в якому просив визнати незаконними дії відповідача щодо зміни в односторонньому порядку відсоткової ставки 23 квітня 2012 року з 17,99% річних до 19,04% річних та з 01 липня 2015 року до 30,00% річних за кредитним договором № 910.12607 від 23 грудня 2011 року, та зобов'язати відповідача грошові кошти в сумі 6628 грн. 40 коп., отримані ним в період з 23 квітня 2012 року по 23 листопада 2015 року від незаконного підвищення відсотків за кредитним договором № 910.12607 від 23 грудня 2011 року, зарахувати в рахунок сплати платежів за основною сумою кредиту та не порушувати у подальшому умов кредитного договору ( а.с.2-5).

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволенні частково.

Визнано незаконними дії публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» щодо зміни в односторонньому порядку 23 квітня 2012 року відсоткової ставки з 17,99% річних до 19,04% річних за кредитним договором № 910.12607 від 23 грудня 2011 року, укладеним між публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_2.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» отримані ним грошові кошти у період з 23 квітня 2012 року до 01 липня 2015 року від незаконного підвищення в односторонньому порядку 23 квітня 2012 року відсоткової ставки з 17,99% річних до 19,04% річних за кредитним договором № 910.12607 від 23 грудня 2011 року, укладеним між публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_2, зарахувати в рахунок сплати платежів за основною сумою кредиту.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Також вирішено питання щодо судових витрат (а.с.121-124).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким в цій частині позовні вимоги задовольнити (а.с. 127-130).

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Враховуючи, що апелянт фактично оскаржує рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість вищевказаного рішення суду першої інстанції в цих межах. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відповідно й апеляційним судом - не перевіряється.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в оскаржуємій частині слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - відхилити.

Судом 1 інстанції встановлено, що 23 грудня 2011 року між ПАТ «Ідеа Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 910.12607, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит у сумі 111148 грн. 30 коп. для фінансування купівлі позичальником транспортного засобу в сумі 107910 грн. та фінансування страхового платежу в сумі 3238 грн. 30 коп.

За користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки збільшена на 3,6200% (Маржу Банку).

Відповідно до п. 2 параграфу 2 кредитного договору змінна частина ставки дорівнює потрійній середньозваженій процентній ставці за залученими депозитами на рахунки домашніх господарств в гривні по всій банківській системі України за попередній місяць (під «попередній» розуміється останній місяць, за який опублікована інформація на сайті НБУ на момент затвердження змінної частини процентної ставки по кредиту, пункт 4.1.2.11 розділу Фінансові ризики, статистика щомісячного електронного бюлетеня НБУ), надалі «Індекс». Індекс встановлюється Національним Банком України та використовується як база для визначення процентної ставки. Індекс переглядається та може змінюватися не частіше ніж раз на 12 місяців.

Згідно пункту 4 параграфу 2 кредитного договору, станом на день укладення договору, змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління Банку, становить 14,3700%, що разом з Маржою Банку складає 17,9900%.

Відповідно до пункту 5 параграфу 2 кредитного договору банк повідомляє позичальника про зміну розміру процентної ставки та надає позичальнику новий Графік щомісячних платежів листом або на електронну пошту без внесення змін (доповнень) до Договору не пізніше як за 15 календарних днів до дати, з якої почне діяти нова ставка. Повідомлення про зміну розміру процентної ставки стає невід'ємною частиною цього Договору (а.с.6).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання дій ПАТ «Ідея Банк» щодо зміни в односторонньому порядку з 01.07.2015 року відсоткової ставки до 30, 00 % річним за кредитним договором № 910.12607 від 23 грудня 2011 року, суд 1 інстанції виходив з того, що п. 5 параграфу 2 вказаного договору встановлено порядок зміни розміру відсоткової ставки, який відповідачем було дотримано. Згідно повідомлення ПАТ «Ідеа Банк» від 12 травня 2015 року за вих. № 0602/58313 (яке є невід»ємною частиною кредитного договору), ОСОБА_2 повідомлявся про зміну розміру процентної ставки, а саме про те, що на підставі рішення правління ПАТ «Ідея Банк» від 08 травня 2015 року розмір процентної ставки за користування кредитом буде складати 30,00% річних, та новий розмір процентної ставки почне діяти з 01 липня 2015 року (а.с.10).

Позивачем визнано в судовому засіданні, факт отримання вказаного вище повідомлення від ПАТ «Ідеа Банк» про зміну розміру процентної ставки, що почне діяти з 01 липня 2015 року.

Вказані висновки суд відповідають обставинам справи, зроблені відповідно до умов договору, норм матеріального та процесуального права.

Так, згідно ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.2 постанови № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» належать і ті, що виникають з договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян (у тому числі й про надання кредитів).

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1 ЦК зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (неукладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір. При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що при вирішенні питання щодо зміни розміру відсоткової ставки до 30%, банком було виконано умови договору та закону в повному обсязі, а тому колегія суддів вважає, що в зазначеній частині рішення суду є законним та обґрунтованим.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що суд 1 інстанції безпідставно не взяв до уваги, що відповідач в порушення ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного банку України №168 від 10.05.2007 року, не зазначив в кредитному договорі розрахунку змінювальної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до вимог ст.. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Кредитний договір, укладений між сторонами, недійсним не визнано, а тому його умови є обов'язковими для виконання.

Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, а відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду в оскаржує мій частині відповідає вимогам ст. 213, 214 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2016 року в оскаржуємій частині - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: