Постанова № 5902793, 06.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.09 Справа№ 28/241А

За позовом: Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області, м. Пустомити Львівської області

до відповідача 1: Суб”єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, с. Муроване Пустомитівського району Львівської області

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна фірма “Сфера”, м. Київ

про визнання недійсним господарського зобов”язання на загальну суму 2 857 996,67 грн

Суддя Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Легуцький І.Б.

м.. Львів, вул. Личаківська,128

Представники сторін

Від прокуратури: Яворський Я.Т. старший прокурор відділу прокуратури Львівської області (посвідчення № 127, дійсне до 31.10.2009 року)

Від позивача: Чубак Н.В. начальник юридичного відділу, Антонюк І.Б.-старший державний податковий інспектор

Від відповідача 1: не зявився

Від відповідача 2: не зявився

Постанову у повному обсязі складено 07.10.2009 року.

Позов заявлено Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Львівської області до Суб”єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 та до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна фірма “Сфера” про визнання недійсним господарського зобов”язання, в якому позивач просить суд визнати недійсною усну угоду між ПП ОСОБА_1 та ТзОВ „ТФ “Сфера”, застосувати юридичні наслідки передбачені ст.208 ГК України, а саме, стягнути з ПП ОСОБА_1 у дохід держави грошову суму в розмірі 2857996,67 грн, з ТзОВ „ТФ “Сфера” на користь покупця - ПП ОСОБА_1 все, що ним отримано по угоді (2857996,67 грн).

Листом від 10.09.2007 року №05-8/49-07 Прокуратура Львівської області повідомила про вступ у розгляд справи № 28/241А в інтересах держави в особі органу державної податкової служби.

Ухвалою суду від 02.11.2007 року, у звязку з неможливістю розгляду цієї справи до вирішення кримінальної справи № 183-0175 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України, що розглядається в порядку кримінального судочинства Пустомитівським районним судом Львівської області, провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі № 183-0175 по обвинуваченню ОСОБА_1.

Позивач направив на адресу господарського суду Львівської області копію постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.03.2009 року, якою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнено від кримінальної відповідальності за ст.ст.222 ч.1, 358 ч.1,3 КК України, на підставі ст.1 Закону України «Про амністію»від 12.12.2008 року, та кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст.ст.222 ч.1, 358 ч.1,3 КК України закрито.

У звязку із цим господарський суд Львівської області ухвалою від 18.09.2009 року поновив провадження у справі та призначив її розгляд в судовому засіданні на 06.10.2009 року.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, позивач присить суд визнати недійсною усну угоду між ПП ОСОБА_1 та ТзОВ „ТФ “Сфера”, застосувати юридичні наслідки передбачені ст.208 ГК України, а саме, стягнути з ПП ОСОБА_1 у дохід держави грошову суму в розмірі 2857996,67 грн, з ТзОВ „ТФ “Сфера” на користь покупця - ПП ОСОБА_1 все, що ним отримано по угоді (2857996,67 грн). В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що на виконання усної угоди продавцем ТзОВ „ТФ “Сфера” було поставлено на користь ПП ОСОБА_1 пшеницю згідно накладних № 15 від 05.04.2006 року, № 18 від 07.04.2006 року, № 20 від 10.04.2006 року, № 23 від 12.04.2006 року, № 28 від 11.05.2006 року, № 31 від 22.06.2006 року, № 45 від 17.07.2006 року, № 58 від 16.08.2006 року. Вказані поставки були оплачені відповідачем 1 в повному обсязі, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера. Відповідно до вказаних поставок відповідачем 2 виписано податкові накладні № 23 від 12.04.2006 року на суму 755731,76 грн, № 28 від 11.05.2006 року на суму 400418,83 грн, № 31 від 22.06.2006 року на суму 233050,33 грн, № 45 від 17.07.2006 року на суму 844092,42 грн, № 58 від 16.08.2006 року на суму 624703,36 грн. Згідно інформаційної довідки ДПІ у Соломянському районі м.Києва № 1557/7/23-1008 від 05.03.2007 року та доданих до неї документів встановлено, що ТзОВ „ТФ “Сфера” не звітувало з моменту реєстрації. Рішенням Соломянського районного суду м.Києва від 21.04.2006 року по справі № 2-1702 визнано недійсними статут ТзОВ „ТФ “Сфера” та свідоцтво про державну реєстрацію з моменту реєстрації, визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТзОВ „ТФ “Сфера” від 15.07.2005 року з моменту внесення до реєстру платників ПДВ. Крім того, ОВС ВРКС у Подільському районі СВПМ ДПА у м.Києві розглянута кримінальна справа № 77-00102 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Позовні вимоги позивач обґрунтовує наявністю умислу у ТзОВ „ТФ “Сфера”.

Прокурор позовні вимоги підтримав з тих-же підстав, що і позивач.

Відповідачі явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належно повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

В поданому раніше на адресу суду запереченні проти адміністративного позову від 16.10.2007 року (вх. № 22044 від 16.10.2007 року) відповідач 1 проти позову заперечив та просив відмовити повністю в задоволенні позову, з наступних підстав. Відповідач 1 зазначає, що доводи позивача про суперечність спірної угоди інтересам держави та суспільства є недоведеними належними та допустимими доказами. Підприємець ОСОБА_1 жодних порушень чинного (в т.ч. податкового) законодавства не вчиняла, не знала і не могла знати, що установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ТзОВ „ТФ “Сфера” будуть визнані недійсними рішенням суду. Згідно довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 13-623 від 27.09.2007 року ТзОВ „ТФ “Сфера” значиться в ЄДРПОУ. Також вказує на пропуск позивачем строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 208 ГК України.

Враховуючи те, що відповідач 1 висловив свою правову позицію по суті спору, а також враховуючи, що відповідач 2 в жодне із судових засідань представника не направив, суд розглядає справу в порядку ст. 71 КАС України на основі наявних доказів за відсутності представників відповідачів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та прокурора, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Згідно зі статтею 207 Господарського кодексу України, господарське зобов”язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб”єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч. 1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Пленум Верховного Суду України в п. 6 Постанови № 3 від 28 квітня 1978 року "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" роз'яснив, що при розгляді справ про визнання угоди недійсною на підставі ст.49 Цивільного кодексу України (норма відповідного змісту на даний час закріплена в ст.207,208 Господарського кодексу України) судам слід мати на увазі, що дія цієї норми поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання майна, що знаходиться у їх власності або користуванні, на шкоду правам, свободам і гідності громадян інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу. Задовольняючи позов у такій справі, суд повинен у рішенні вказати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети.

Працівниками ДПІ у Пустомитівському районі проведено виїзну планову перевірку приватного підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.08.2005 року по 31.08.2006 року, за результатами перевірки складено Акт перевірки від 27.04.2007 року № 535/16/170/2743614180.

В розділі 3.1.5 Акту перевірки зазначено, що на протязі квітня серпня 2006 року ОСОБА_1 закупила у ТзОВ „ТФ “Сфера” пшеницю згідно з такими податковими накладними: № 23 від 12.04.2006 року, № 28 від 11.05.2006 року, № 31 від 22.06.2006 року, № 45 від 17.07.2006 року, № 58 від 16.08.2006 року, загальна сума ПДВ по яких складає 476332,78 грн. В Акті перевірки зазначено, що під час перевірки СПД-ФО ОСОБА_1 надала податкові накладні, накладні та корінці прибуткових касових ордерів, що стосуються проведення фінансово-господарських операцій з ТзОВ „ТФ “Сфера”.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання усної угоди ТзОВ „ТФ “Сфера” виписало на адресу СПД-ФО ОСОБА_1 накладні на поставку пшениці № 15 від 05.04.2006 року на суму 156000 грн, № 18 від 07.04.2006 року на суму 195000 грн, № 20 від 10.04.2006 року на суму 234000 грн, № 23 від 12.04.2006 року на суму 170731,76 грн, № 28 від 11.05.2006 року на суму 400418,83 грн, № 31 від 22.06.2006 року на суму 233050,33 грн, № 45 від 17.07.2006 року на суму 844092,42 грн, № 58 від 16.08.2006 року на суму 624703,36 грн, а разом на суму 2857996,70 грн.

В підтвердження оплати поставок ТзОВ „ТФ “Сфера” видало СПД-ФО ОСОБА_1 квитанції до прибуткового касового ордера № 12/1 на суму 755731,76, № 11/5 на суму 400418,83 грн, № 17/1 на суму 844692,42 грн, № 16/1 на суму 624703,36 грн, № 22/6 на суму 233050,30 грн про оплату за пшеницю, разом на суму 2858596,67 грн.

Відповідно до вказаних поставок, ТзОВ „ТФ “Сфера” виписало на адресу СПД-ФО ОСОБА_1 податкові накладні № 23 від 12.04.2006 року на суму 755731,76 грн, № 28 від 11.05.2006 року на суму 400418,83 грн, № 31 від 22.06.2006 року на суму 233050,30 грн, № 45 від 17.07.2006 року на суму 844092,42 грн, № 58 від 16.08.2006 року на суму 624703,36 грн, разом на суму 2857996,67 грн, в тому числі ПДВ 476332,78 грн.

Згідно інформаційної довідки ДПІ у Соломянському районі м.Києва № 1557/7/23-1008 від 05.03.2007 року встановлено, що ТзОВ „ТФ “Сфера” не подавало податкову звітність по ПДВ з моменту реєстрації, в тому числі і за період з квітня по серпень 2006 року. Рішенням Соломянського районного суду м.Києва від 21.04.2006 року по справі № 2-1702 визнано недійсними статут ТзОВ „Торгівельна фірма “Сфера” та свідоцтво про державну реєстрацію ТзОВ „Торгівельна фірма “Сфера” з моменту реєстрації, визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТзОВ „ТФ “Сфера” від 15.07.2005 року з моменту внесення до реєстру платників ПДВ. Актом ДПІ у Соломянському районі м.Києва № 2772 від 26.07.2006 року анульовано реєстрацію платника ПДВ ТзОВ „Торгівельна фірма “Сфера” датою 15.07.2005 року.

Як вбачається із матеріалів справи, Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.03.2009 року у справі № 1-33/09 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнено від кримінальної відповідальності за ст.ст.222 ч.1, 358 ч.1,3 КК України, на підставі ст.1 Закону України «Про амністію»від 12.12.2008 року, та кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст.ст.222 ч.1, 358 ч.1,3 КК України закрито. Вказаною Постановою повністю підтверджується умисел(намір) на завідомо суперечну інтересам держави та суспільства мету при здійсненні вищеописаних операцій між СПД-ФО ОСОБА_1 та ТзОВ „Торговельна фірма “Сфера”. При цьому слід відзначити, що кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 закрито у звязку із амністією, тобто за нереабілітуючими обставинами.

Разом з тим необхідно відзначити, що ст.207 та ст.208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, і порушує публічний порядок (ст.228 ЦК України), а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України є нікчемним, тобто недійсним в силу закону, у звязку з чим визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. А тому, позови податкових органів про визнання такого правочину(угоди, господарського зобовязання) недійсним судовому розгляду не підлягають.

Органи державної податкової служби, вказані в абз.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатися до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими із метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Висновок суду про нікчемність правочину має бути викладений у мотивувальній, а не резолютивній частині судового рішення.

Таким чином, у звязку із нікчемністю вищезазначеної усної угоди (господарського зобовязання), провадження у справі в частині вимоги визнати недійсним усну угоду між ПП ОСОБА_1 та ТзОВ „ТФ “Сфера” слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України (справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства).

Щодо позовної вимоги в частині застосування юридичних наслідків, передбачених ст.208 ГК України, суд зазначає наступне.

За змістом ч.3 ст.216 Цивільного кодексу України, законом можуть бути встановлені особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Згідно ч.5 ст.216 Цивільного кодексу України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Частиною 1 ст. 208 ГК передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає нормі ст.41 Конституції, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими, як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК. Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст.250 ГК.

Відповідно до ст.250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Виникнення і виконання усної угоди (господарського зобов”язання) між СПД - фізичною особою ОСОБА_1 та ТзОВ „ТФ “Сфера” відбувалося згідно накладних на поставку пшениці № 15 від 05.04.2006 року на суму 156000 грн, № 18 від 07.04.2006 року на суму 195000 грн, № 20 від 10.04.2006 року на суму 234000 грн, № 23 від 12.04.2006 року на суму 170731,76 грн, № 28 від 11.05.2006 року на суму 400418,83 грн, № 31 від 22.06.2006 року на суму 233050,33 грн, № 45 від 17.07.2006 року на суму 844092,42 грн, № 58 від 16.08.2006 року на суму 624703,36 грн, а також податкових накладних № 23 від 12.04.2006 року на суму 755731,76 грн, № 28 від 11.05.2006 року на суму 400418,83 грн, № 31 від 22.06.2006 року на суму 233050,30 грн, № 45 від 17.07.2006 року на суму 844092,42 грн, № 58 від 16.08.2006 року на суму 624703,36 грн.

Позов подано позивачем до суду 13.08.2007 року. Таким чином, строки застосування адміністративно-господарських санкцій, визначені ст. 250 Господарського кодексу України сплили щодо всіх поставок пшениці, окрім останньої( згідно накладної № 58 від 16.08.2006 року на суму 624703,36 грн, та виданої на її підставі податкової накладної № 58 від 16.08.2006 року на суму 624703,36 грн), тому в суду немає підстав для застосування таких санкцій щодо тих поставок, які відбулися раніше аніж за рік до 13.08.2007 року дати звернення позивача з позовом до суду.

Що стосується застосування юридичних наслідків згідно ч.1 ст.208 ГК України в частині суми 624703,36 грн, то застосування таких наслідків суд вважає обґрунтованим. При цьому суд застосовує наслідки як за наявності наміру(умислу) на порушення інтересів держави та суспільства у обох сторін. Умисел СПД-ФО ОСОБА_1 підтверджується вищезазначеною Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.03.2009 року у справі № 1-33/09. Умисел Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна фірма “Сфера” підтверджується також тим, що станом на дату поставки згідно накладної № 58 від 16.08.2006 року на суму 624703,36 грн ТзОВ „ТФ “Сфера” не мала права виписувати податкову накладну № 58 від 16.08.2006 року на суму 624703,36 грн(в т.ч.ПДВ 104117,23 грн), так як на цей час було визнано недійсним та анульовано реєстрацію платника ПДВ ТзОВ „Торгівельна фірма “Сфера” датою 15.07.2005 року, що в сукупності із неподанням звітності по ПДВ обґрунтовує умисел(намір) на завідомо суперечну інтересам держави та суспільства мету.

Тому суд в порядку ч.1 ст.208 ГК України стягує з відповідачів в доход держави все одержане сторонами за зобовязанням в частині суми 624703,36 грн, а саме, стягує з Суб”єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 в доход держави все одержане нею за усною угодою на суму 624703 грн 36 коп згідно накладної № 58 від 16.08.2006 року, а також стягує з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна фірма “Сфера” в доход держави 624703 грн 36 коп. В задоволенні решти позовних вимог в частині застосування наслідків, передбачених ч.1 ст.208 ГК України, суд відмовляє у звязку із спливом річного строку для застосування адміністративно-господарських санкцій, визначеного ст. 250 Господарського кодексу України.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст.17, 48, 69-71, 86, п. 1 ч. 1 ст. 157, 158, 160, 162, 163, 167, п.6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Закрити провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання недійсною усної угоди між ПП ОСОБА_1 та ТзОВ „ТФ “Сфера”.

2.Адміністративний позов задоволити частково.

3.Стягнути з Суб”єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход держави все одержане нею за усною угодою на суму 624703 грн 36 коп згідно накладної № 58 від 16.08.2006 року.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна фірма “Сфера”(01000, м.Київ, вул.Соломянська, 5, ідентифікаційний код 33628830) в доход держави 624703 грн 36 коп.

5.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя