Ухвала суду № 59024583, 18.07.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №469/1346/15-ц 18.07.2016 18072016 18.07.2016

Провадження №22-ц/784/1722/16

Справа номер 469/1346/15-ц Суддя суду 1-ї інстанції - Тавлуй В.В.

Провадження номер 22-ц/784/1722/16 Доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2016 року м.Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Локтіонової О.В.,

суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Гавор В.Б.,

за участю:

представника позивачів - ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_3

на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області

від 07 червня 2016 року про забезпечення позову,

постановлену у справі

за позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та Відділу Держземагентства у Березанському районі Миколаївської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4, ОСОБА_8, про визнання незаконними дій органу місцевого самоврядування та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2015 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись до суду з позовом, який у подальшому уточнювали, про визнання незаконними дій Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (далі - Коблівська сільська рада) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована у с.Коблеве Березанського району Миколаївської області та про затвердження проекту землеустрою даної ділянки. Крім того, позивачі просили зобов'язати Відділ Держземагентства у Березанському районі Миколаївської області (далі - Відділ Держземагентства) скасувати державну реєстрацію вищезазначеної земельної ділянки та розглянути проекти землеустрою щодо відведення у їх власність земельних ділянок по АДРЕСА_1.

Під час розгляду справи позивачами було подано заяву про забезпечення позову шляхом: 1) заборони Коблівській сільській раді, Відділу Держземагентства, ОСОБА_8 та іншим особам вчиняти будь-які дії з відчуження спірної ділянки, в тому числі укладати договори щодо відчуження у будь-який спосіб, дарування, міни, вносити в статутний капітал юридичних осіб, здійснювати будь-які будівельні роботи; 2) заборони Реєстраційній службі Березанського районного управління юстиції Миколаївської області та іншим державним реєстраторам вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією прав на вказану ділянку.

Зазначену заяву позивачі обґрунтовували тим, що спірна земельна ділянка перетинається з тими ділянками, на які вони отримали дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність. Вона є предметом спору у поданій ними позовній заяві. З квітня 2015 року по квітень 2016 року спірна земельна ділянка тричі змінювала власників.

А тому, на думку позивачів невжиття заходів забезпечення позову може утруднити у подальшому виконання рішення суду, оскільки за час розгляду справи земельна ділянка може бути знову продана або на ній може бути збудоване нерухоме майно.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 07 червня 2016 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, позивачі через свого представника подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просили ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення заяви про забезпечення позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про відмову у забезпеченні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний позивачами спосіб забезпечення позову є неспівмірним із заявленими позовними вимогами, а доводи викладені у заяві про забезпечення позову не підтверджені допустимими доказами.

Проте, з такими висновками суду неможна погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст.151,152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Виходячи зі змісту ст.ст.152-154 даного Кодексу, забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання прийнятого за його позовом позитивного рішення.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись до суду з позовом про визнання незаконними дій органу місцевого самоврядування щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та затвердження вказаного проекту, яка перетинається з земельними ділянками, на розробку проекту яких позивачі також отримали дозвіл у 2012 році.

Спірна земельна ділянка протягом року тричі змінювала власників, у зв'язку з чим судом постановлювалися ухвали про залучення до участі у справі нового власника.

Вказане свідчить, що існує спір про право на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована у с.Коблеве Березанського району Миколаївської області.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що реалізація зазначеної земельної ділянки та будівництво на ній об'єктів до вирішення вищезазначеного позову може утруднити виконання судового рішення або взагалі зробити його виконання неможливим, оскільки існує спір про право на об'єкт, який неодноразово відчужувався (протягом 2015-2016 років два рази).

За такого, висновок суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову є помилковим.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заява позивачів про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, а саме позов підлягає забезпеченню шляхом заборони у будь-який спосіб відчужувати спірну земельну ділянку, здійснювати реєстрацію речових прав на неї, проводити будівельні роботи.

У зв'язку з вказаним оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з постановленням по справі нової ухвали про часткове задоволення заяви.

Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 07 червня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Заборонити у будь-який спосіб відчуження земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована у с.Коблеве Березанського району Миколаївської області, здійснення реєстрації речових прав на неї та проведення будівельних робіт.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді