Ухвала суду № 59023948, 14.07.2016, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/592/16-к

Провадження №1-кп/471/42/16

Номер рядка звіту 36

У Х В А Л А

14 липня 2016 року

Братський районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді -Скарницької І.Б.,

за участю секретаря судового засідання -Данілової Л.В.,

прокурора -Менчинського Д.В.,

обвинувачених -ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників обвинувачених -ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

потерпілого -ОСОБА_6,

представника потерпілого -ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Братське Миколаївської області клопотання захисників про заміну міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 353, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 353 КК України,,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 14.12.2015, близько 09 години 00 хвилин, будучи депутатом Вознесенської міської ради Миколаївської області 7 скликання, за попередньою змовою, з ОСОБА_2 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою викрадення ОСОБА_6, на автомобілі «Мерседес-Спринтер», білого кольору, державний реєстраційний номер якого на даний час не встановлено, прибули до адміністративної будівлі ДП ДГ «Агрономія», яка розташована в с. Агрономія Арбузинського району Миколаївської області по вул. Парковій, 1, де на той час у своєму службовому кабінеті знаходився ОСОБА_6

Реалізуючи свій, злочинний умисел, направлений на викрадення ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, одягнувшись у формений одяг чорного кольору працівників Міністерства внутрішніх справ України із написом «МВС», який має конструктивні особливості, якість матеріалу, колір, а також систему знакового оздоблення, яке визначає роль та місце його власника у системі суспільних відносин, з урахуванням чіткої регламентації службових обов'язків, з метою введення в оману оточуючих щодо свого дійсного статусу та забезпечення безперешкодного викрадення ОСОБА_6, представившись працівниками Міністерства внутрішніх справ України, зайшли до кабінету потерпілого, де застосувавши до нього фізичну силу, що спричинило біль, намагались викрасти ОСОБА_6 та силоміць перемістити останнього з кабінету до автомобіля «Мерседес-Спринтер», чим заподіяли потерпілому фізичні страждання.

Однак, свій злочинний умисел, направлений на викрадення ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, не змогли довести до кінця з причин, які не залежали від їх волі, оскільки останні не вчинили усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, так як вказані дії були припинені працівниками ДП ДГ «Агрономія».

Також, 14.12.2015, близько 09 години 00 хвилин, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_1 діючи в групі осіб із ОСОБА_2 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, реалізуючи спільний умисел на викрадення директора ДП ДГ «Агрономія» ОСОБА_6, перебуваючи у службовому кабінеті останнього, який розташований в с. Агрономія, Арбузинського району, Миколаївської області, по вул. Парковій, 1, грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися шляхом вчинення насильницьких дій стосовно інших громадян, протиставити себе іншим громадянам, їх правам та свободам, діяли з особливою зухвалістю, яка виразилась в демонстрації зневаги до особистих та невід'ємних прав і свобод людини, вчиненні насильницьких дій стосовно потерпілого ОСОБА_8 та інших громадян, припиненні нормальної діяльності ДП ДГ «Агрономія» та виконання покладених обов'язків на посадових осіб підприємства на тривалий час, у відкрито вираженому, очевидному для винних та інших осіб зневажливому ставленні до громадського порядку та правил поведінки. Також, під час зазначених подіях, ОСОБА_1 відкрито демонстрував присутнім у адміністративній будівлі ДП ДГ «Агрономія» громадянам макет масово-габаритного 7,62 мм автомату Калашникова, який ОСОБА_1 приніс з цією метою на місце вчинення злочину.

У подальшому ОСОБА_1, діючи у групі осіб із ОСОБА_2 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві, діючи з особливою зухвалістю, бажаючи застосування при вказаних дій зброї, сприяв своєю згодою, присутністю та активною поведінкою застосуванню зброї невстановленою особою, яка здійснила чотири постріли з пристрою, спеціально пристосованого для ураження живої цілі за допомогою кулі калібром 9 мм., який нападники, також маючи намір на його застосування, заздалегідь приготували та принесли із собою.

Також, ОСОБА_1 у невстановлений час, та невстановленому місці, без передбаченого законом дозволу придбав 25 патронів калібру 5,45 мм., які, ігноруючи встановлені спеціальні правила поводження із бойовими припасами, усвідомлюючи підвищену загрозу для суспільства, вчиняючи дії щодо незаконного неконтрольованого поводження із бойовими припасами, незаконно їх носив та зберігав при собі. 14.12.2015, за вищевикладених обставин, ОСОБА_1, перебуваючи у форменому одязі чорного кольору працівників Міністерства внутрішніх справ України із написом «МВС» та розвантажувальному жилеті чорного кольору, незаконно носив та зберігав у кишені вказаного жилета, розміщеній на правій, верхній, передній його частині 25 патронів калібру 5,45 мм.

Під час законного затримання ОСОБА_1 у службовому кабінеті директора ДП ДГ «Агрономія» ОСОБА_6, у останнього вилучено 25 (двадцять п'ять) патронів калібру 5,45 мм., які є бойовими припасами калібру 5,45 мм. - військовими патронами, придатними до стрільби.

ОСОБА_1 пред'явлене обвинувачення у скоєнні злочинів передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 353, ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою слідчого судді Арбузинського районного суду Миколаївської області відносно ОСОБА_1 Було обрано запобіжний захід тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою Братського районного суду Миколаївської області до 9 серпня 2016 року включно.

Під час судового засідання захисниками обвинуваченого ОСОБА_1 було заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу на особисту поруку.

Своє клопотання захисники обгрунтовують тим, що ст. 177 КПК України передбачено перелік ризиків, які враховуються судом при обранні запобіжного заходу. Статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України встановлено певний перелік обставин, що беруться до уваги при вирішенні питання про обрання чи продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу. Зазначають, що наразі обвинувачені надали суду покази стосовно реальних обставин справи, та частково визнали свою вину, разом з тим - органом досудового розслідування не зібрано будь-яких адекватних доказів, які б вказували на спробу обвинуваченими викрасти ОСОБА_6, чи на наявність зброї при вчиненні хуліганства, чи використання форми працівників правоохоронних органів, тощо. Правоохоронним органами умисно необгрунтовано предявлено обвинувачення за декількома кримінальним правопорушеннями, які не мають під собою доказової бази, але в той же час дозволяють посилатись на лише на факт тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим. ОСОБА_1 має ряд хронічних хвороб, які необхідно постійно лікувати, тому перебування на волі дасть йому можливість пройти курс лікування та призупинити розвиток цих хвороб, які в умовах СІЗО не можливо лікувати. Обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання, за яким проживає на протязі багатьох років. Має сімю, що складається з матері, батька та рідного брата. Є депутатом Вознесенської міської ради. Відповідно до наданих характеристик за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, має авторитет та повагу, має житло та засоби для існування, не має судимостей, за весь час тримання ОСОБА_1 під вартою, перебування в СІЗО м. Миколаєва та в Братському ІТТ будь-які стягнення до нього не застосовувались, майнова шкода за даним кримінальним правопорушенням відсутня.

Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання захисників підтримав, просив його задовольнити.

Прокурор вважав клопотання таким, що не підлягає задоволенню.

Потерпілий та його захисник заперечували проти зміни запобіжного заходу.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали додані до клопотання, суд дійшов наступного.

Тримання під вартою є запобіжним заходом, який застосовується винятково, якщо є підстави вважати, що більш мякий запобіжний захід не забезпечить належного виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків (ч.1 ст. 183 КПУ України).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Щодо ризику, що обвинувачений ухилятиметься від явки до суду.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що цей ризик є повязаним із можливим покаранням, що може бути ухваленим у разі засудження обвинуваченого, а також відомості про особу обвинуваченого, його моральності, його активи, звязки з державою, у якій він обвинувачується тощо.

ОСОБА_1 перебуває під вартою 6 місяців 28 днів. Протягом судового розгляду встановлено, що йому пред'явлене обвинувачення, за яким може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Проте, тільки лише ймовірне покарання не може бути підставою для тримання особи під вартою. Наявність будь-яких вагомих доказів вчинення ОСОБА_1 саме тих злочинів, які йому інкримінується на даній стадії судового розгляду, стороною обвинувачення суду не надано.

Оцінка особи обвинуваченого ОСОБА_1 свідчить про те, що він не має судимостей, має постійне місце проживання, родину, є депутатом міської ради, його поведінка у суді свідчить про те, що він прагне довести свою невинуватість, але не відмовитись від судових засідань. До того ж, його роль у вчиненні злочину та інші відомості щодо його особи не дають підстави припускати, що загроза бути засудженим до позбавлення волі сама по собі може спонукати його до ухилення від суду.

Наведені обставини у своїй сукупності дозволяють дійти висновку про те, що обставини цього провадження обєктивно не утворюють для ОСОБА_1 мотиву, перебуваючи на волі, переховуватись від суду.

Щодо ризику, що обвинувачений у разі звільнення буде незаконно впливати на потерпілого, свідка іншим чином перешкоджатиме відправлення судочинства.

На разі потерпілий був допитаний у суді, через що вплив на його вже об'єктивно не може потягнути за собою перешкоджання відправленню судочинства. Доказів того, що обвинувачений впливатиме на свідків, стороною обвинувачення суду не надано, так само як не надано й прізвища свідків, які за клопотанням прокурора будуть допитані у судовому засіданні.

Суд також відзначає, що під час допиту у суді, потерпілий, зазначив, що обвинувачений ОСОБА_1 йому раніше не знайомий, мотиви вчинення ним злочину йому не відомі, жодного разу не вказав на обвинуваченого ОСОБА_1, як на особу, яка особисто, або через родичів йому погрожувала.

Щодо ризиків, повязаних із тим, що обвинувачуваний продовжуватиме займатись протиправною діяльністю або порушуватимуть громадський порядок.

Суд відзначає, що цим ризикам можна запобігти без тримання обвинуваченого під вартою, шляхом встановлення належного контролю за його поведінкою з боку органів Національної поліції.

Обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжких злочинів могла бути підставою для його першого взяття під варту. Проте зі спливом часу ці підстави ставали все менш відповідними. Таким чином, сама по собі тяжкість можливого покарання не може слугувати виправданням тривалих строків тримання під вартою (див. рішення від 26 липня 2001 року у справі «Ілійков проти Болгарії», заява № 33977/96, пп. 80-81) справа «Буров проти України» (Заява № 14704/03 п. 49).

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З огляду на зазначене, суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_1 більш м'який запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту за місцем проживання.

Керуючись ст.ст. . 177, 195, 201, 369 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисників про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисту поруку - задовольнити частково.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем його проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Покласти на обвинуваченого такі обов'язки:

- не залишати вказане приміщення цілодобово, окрім випадків явки за викликами суду та відвідування лікувальних закладів - за попереднім узгодженням з відповідним відділом національної поліції;

- носити електронний засіб контролю;

- не порушувати порядок у судовому засіданні;

- не спілкуватись з потерпілим ОСОБА_6 та свідками у справі.

Строк застосування цього запобіжного заходу встановити - до 09 серпня 2016 року включно.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Вознесенського відділу ГУ НП в Миколаївській області та начальнику Миколаївського слідчого ізолятора управління державної пенітенціарної служби України у Миколаївській області для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - Скарницька І. Б.