Справа № 127/14108/16-ц
Провадження № 2/127/4776/16
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2016 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Органу опіки та піклування Державної районної адміністрації у Оболонському районі м. Києва, про зобовязання відповідача припинити дії, які порушують право та негайно повернути малолітнього сина на територію України,
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про зобовязання відповідача припинити дії щодо утримання малолітнього сина за межами України, та негайно повернути його на територію України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Органу опіки та піклування Державної районної адміністрації у Оболонському районі м. Києва.
Вивчивши зазначену позовну заяву, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
З поданої позовної заяви та документів доданих до неї вбачається, що відповідно до рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 травня 2015 року відповідачці ОСОБА_2 надано право на супроводження малолітнього ОСОБА_3 на тимчасовий виїзд до Республіки Кіпр в період з 01 серпня 2015 року по 31 серпня 2015 року без дозволу та супроводу батька ОСОБА_1 Здійснивши такий виїзд, відповідачка досі не повернула малолітнього ОСОБА_3 на територію України. Зважаючи на те, що рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 28 лютого 2013 року № 465 встановлений порядок участі позивача у вихованні малолітнього сина, позивач вважає, що його права передбачені СК України порушені та звернувся до суду, обравши вищезазначений спосіб захисту свого права.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема і припинення дії, яка порушує право.
Предметом позовних вимог у зазначеній справі є незаконне утримування на території тимчасового перебування дитини та забезпечення повернення її до постійного місця проживання.
Відповідно до ст.ст. 1, 4, 8, 29 Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, укладеної 25 жовтня 1980 року в м. Гаага, та до якої держава Україна приєдналась 11 січня 2006 року відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей», цілями Конвенції є, зокрема і забезпечення негайного повернення дітей, незаконно переміщених до будь-якої з Договірних держав або утримуваних у будь-якій із Договірних держав. Конвенція застосовується до будь-якої дитини, яка постійно проживала в Договірній державі безпосередньо перед вчиненням акта порушення прав піклування або доступу. Будь-яка особа, установа або інший орган, які стверджують, що дитина була переміщена або утримується з порушенням прав піклування, може звернутися з заявою до Центрального органу за місцем постійного проживання дитини або до Центрального органу будь-якої іншої Договірної держави за допомогою у забезпеченні повернення дитини. Ця Конвенція не перешкоджає ніякій особі, установі або органу, що заявляє про порушення прав піклування або доступу відповідно до положень статей 3 або 21, прямо звернутися до судових або адміністративних органів будь-якої Договірної держави, на основі положень цієї Конвенції або на іншій основі.
Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року №952, функції центрального органу за Конвенцією виконує Мін'юст безпосередньо та через територіальні органи - Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, м.м. Києві та Севастополі, а також районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції та вживає всіх заходів для забезпечення негайного повернення дитини і виконання інших положень Конвенції. Фізична або юридична особа, яка має право на опіку (піклування) над дитиною, може звернутися до Мін'юсту або центрального органу будь-якої іншої держави, що є Стороною Конвенції, із заявою про сприяння поверненню дитини (незалежно від напрямку її вивезення (переміщення) - з-за кордону на територію України чи з території України за кордон) та заявою про забезпечення реалізації права доступу до дитини.
З наведеного вбачається, що щодо заявлених позивачем вимог, зокрема про повернення дитини на територію України законодавством України, зокрема і зазначеною Конвенцією передбачений порядок звернення через територіальні органи Міністерства юстиції України до судових чи адміністративних органів договірної держави (у даному випадку Республіки Кіпр, яка є підписантом Конвенції) із заявою про сприяння повернення дитини до України. Тобто захист прав позивача в судовому порядку проводиться у вищенаведений спосіб, зокрема і шляхом звернення до судових органів договірної держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 121 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли справа не підсудна цьому суду.
Враховуючи викладене та керуючись ч.3 ст. 121, ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Органу опіки та піклування Державної районної адміністрації у Оболонському районі м. Києва, про зобовязання відповідача припинити дії, які порушують право та негайно повернути малолітнього сина на територію України - повернути позивачеві для подання до належного суду.
Розяснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя:
Судове рішення № 59023771, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 15.07.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 127/14108/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: