Ухвала суду № 59017820, 14.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/23540/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

14 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Кваші Я.А.,

за участю представника позивача Оксененко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу концерну «Міські теплові мережі» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2015 року у справі за позовом концерну «Міські теплові мережі» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення з концерну «Міські теплові мережі» виконавчого збору від 07.03.2014 (виконавче провадження ВП № 32839020);

- визнати протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо примусового виконання постанови про стягнення з концерну «Міські теплові мережі» виконавчого збору від 07.03.2014 (виконавче провадження ВП № 32839020) шляхом направлення до всіх банківських установ, у яких відкриті рахунки концерну «МТМ», платіжних вимог про стягнення з концерну «Міські теплові мережі» 318 535,13 грн. в рахунок стягнення залишку виконавчого збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2015 року закрито провадження у справі з тих підстав, що розгляд справи повинен здійснюватися за правилами господарського судочинства.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, посилаючись на ту обставину, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Підставою для звернення з позовом до органу державної виконавчої служби стало вчинення державним виконавцем дій щодо виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 15/5009/7725/11, виданого 24.04.2012, про стягнення з концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 43 558 778 (сорок три мільйони п'ятсот п'ятдесят вісім тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 06 коп. основного боргу, 1 632 760 (один мільйон шістсот тридцять дві тисячі сімсот шістдесят) грн. 98 коп. пені, 742 305 (сімсот сорок дві тисячі триста п'ять) грн. 96 коп. втрат від інфляційних процесів, 3% річних в розмірі 882 449 (вісімсот вісімдесят дві тисячі чотириста сорок дев'ять) грн. 70 коп., 56 460 (п'ятдесят шість тисяч чотириста шістдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Позивач оскаржує дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо примусового виконання постанови про стягнення з концерну «Міські теплові мережі» виконавчого збору від 07.03.2014 (виконавче провадження ВП № 32839020) шляхом направлення до всіх банківських установ, у яких відкриті рахунки Концерну «МТМ», платіжних вимог про стягнення з концерну «Міські теплові мережі» 318 535,13 грн. в рахунок стягнення залишку виконавчого збору та постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення з концерну «Міські теплові мережі» виконавчого збору в розмірі 326 397,67 грн. від 07.03.2014 у виконавчому провадженні ВП № 32839020, відкритого з виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 15/5009/7725/11, виданого 24.04.2012.

Згідно з ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Якщо закон встановлює інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, юрисдикція адміністративних судів на розгляд спорів зазначеної категорії не поширюється.

Згідно з ч. 4 та ч. 5 ст. 82 Закону № 606-XIV рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За правилами статті 121-2 ГПК України суди розглядають у порядку господарського судочинства справи щодо оскарження дії чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Спірні правовідносини виникли внаслідок оскарження позивачем, який був стороною у справі, що вирішувалася за правилами господарського судочинства, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та дій державного виконавця при примусовому виконанні вказаної постанови.

Виконавче провадження було відкрите на підставі наказу господарського суду.

З наведеного вбачається, що незгода сторони з діями державного виконавця у виконавчому провадженні, відкритому за виконавчим документом, виданим господарським судом, не може бути предметом розгляду за правилами КАС України.

Наведена правова позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 01.12.2015 року по справі № 825/2565/14, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо ж провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.

Згідно з ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу концерну «Міські теплові мережі» залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 18.07.2016

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.