Ухвала суду № 59017819, 12.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1472/14 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

12 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області до публічного акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод», третя особа - Фонд держмайна України про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна,

В С Т А Н О В И Л А:

Державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод», третя особа - Фонд держмайна України про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна ПАТ «Черкаський приладобудівний завод», що перебуває в податковій заставі.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за відповідачем обліковується податковий борг.

Позивачем вживалися заходи щодо погашення податкового боргу.

Так, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року по справі № 2а/2370/8111/11, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року ДПІ у м. Черкаси подання ДПІІ у м. Черкаси до ПАТ «Черкаський приладобудівний завод» про стягнення коштів за податковим боргом задоволено повністю: стягнуто з ПАТ «Черкаський приладобудівний завод» до бюджету через ДПІ у м. Черкаси з рахунків у банках, обслуговуючих платника, податковий борг з податку на додану вартість та земельному податку в сумі 303 229, 89 грн.

Керуючись ст. 95 Податкового кодексу України на виконання рішення суду податковим керуючим були направлені до установ банків інкасові доручення (розпорядження): № 365 від 21.03.2013 року по ПАТ «Радикал банк», МФО 319111; № 362 від 21.03.2013 року по ПАТ «КБ «Хрещатик», МФО 300670; № 380 від 21.03.2013 року по АТ «Дельта банк», МФО 380236; № 381 від 21.03.2013 року по АТ «Дельта банк» МФО 380236; № 357 від 21.03.2013 року по ЧОУ АТ «Ощадбанк», МФО 354507; № 358 від 21.03.2013 року по ЧОУ АТ «Ощадбанк», МФО 354507; № 376 від 21.03.2013 року по Дніпровській філії ПАТ «Українбанк», МФО 354336; № 375 від 21.03.2013 року по Дніпровській філії ПАТ «Українбанк», МФО 354336; № 364 від 21.03.2013 року по ПАТ «Банк «Київська Русь», МФО 319092; № 366 від 21.03.2013 року по Філія АТ «Імексбанк», МФО 300766; № 353 від 21.03.2013 року по ПАТ «Мегабанк», МФО 351629; № 350 від 21.03.2013 року по ПАТ «Мегабанк», МФО 351629; № 352 від 21.03.2013 року по ПАТ «Мегабанк», МФО 351629; № 349 від 21.03.2013 року по ПАТ «Мегабанк», МФО 351629; № 372 від 21.03.2013 року по ПАТ «Мегабанк», МФО 351629; № 369 від 21.03.2013 року по ПАТ «Мегабанк», МФО 351629; № 340 від 21.03.2013 року по ПАТ «Енергобанк», МФО 300272; № 368 від 21.03.2013 року по ПАТ «Банк Форум», МФО 322948; № 377 від 21.03.2013 року по ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 354347; та платіжна вимога № 710 від 07.12.2011 року по ПАТ «КБ «Хрещатик».

Перелічені інкасові доручення та вимога були повернуті без виконання відповідно до постанови НБУ № 22 від 21.01.2014 «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» по причині відсутності коштів на рахунках.

В подальшому, відповідно до норм Податкового кодексу України направлено рішення про опис майна в податкову заставу № 847/24-109 від 13.09.2011. В зв'язку з наявністю податкового боргу податкова застава зареєстрована в державному реєстрі рухомого майна 16.09.2011 за № 11614471 згідно акту опису майна № 51 від 15.09.2011. Обтяження нерухомого майна внесено до державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень № 811555 від 23.04.2013 згідно акту опису № 21 від 30.03.2012.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ДПІ повторно були подані до установ банків інкасові доручення (розпорядження), які також повернені без виконання, проте сума узгодженого боргу погашена не була.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Разом з тим, Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Так, відповідно до розпорядження Фонду Держмайна України від 12.02.1999 № 219-РРА, частка держави у статутному фонді відповідача становить 99,46%.

При цьому, згідно з п. 1 Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 07.07.1999 № 847 затверджено перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, згідно з додатком 1, до яких також належить ПАТ «Черкаський приладобудівний завод».

Відповідно до п. 9 ст. 11 ЗУ «Про управління об'єктами державної власності» № 185 передбачено, що нерухоме майно об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження. Зазначені обмеження не поширюються на рішення органів управління господарських товариств, Фонду державного майна України або уповноважених органів управління про передачу об'єктів соціальної сфери, гуртожитків та об'єктів незавершеного капітального будівництва до комунальної власності.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до ЗУ «Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії» передбачено порядок списання і реструктуризації податкової заборгованості та надання деяких пільг.

Статтею 3 даного Закону визначено, що цей Закон застосовується до таких підприємств, науково-дослідних інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії, зокрема включено і Черкаський приладобудівний завод (м. Черкаси).

Разом з тим, позивачем ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів здійснення спеціальної процедури відчуження майна відповідача, а саме звернення до Фонду Держмайна України - власника майна ПАТ «Черкаський приладобудівний завод».

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.