Ухвала суду № 59007727, 08.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

"08" липня 2016 р.

справа № 811/2327/13-а

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чумак С.Ю., перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі № 811/2327/13-а за позовом малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року адміністративний позов задоволено .

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення, та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. Разом з апеляційною скаргою апелянт звернувся з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено та апеляційну скаргу відповідача залишено без руху, з наданням десятиденного строку для усунення недоліків, а саме: подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору.

14.06.2016 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги шляхом заявлення клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись при цьому, на відсутність коштів призначених для сплати судового збору. На підтвердження своєї позиції надав службову записку № 171/10/11-28-10-02-10 від 05.05.2016 року, з якої вбачається що залишок коштів по КЕКВ 2800 станом на 05.05.2016 року становлять по ГУ ДФС у Кіровоградській області в сумі 515,19 грн.

Розглянувши вищенаведені доводи апелянта, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З цього приводу судом враховуються висновки Європейського суду з прав людини, які викладені ним в рішенні від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» та полягають в тому, що сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи мала "розгляд судом". Враховуючи ці чинники, далі суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду. (п. 60, 61).

Крім того, суд у пунктах 62, 66 та 67 вказаного рішення дійшов висновку, що судовий збір у розмірі середнього річного заробітку в країні є значним та надмірним, що становить непропорційне обмеження права доступу до суду.

Вказані висновки Європейського суду з прав людини кореспондуються з положеннями статті 10 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства в Україні, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Застосовуючи вказані положення КАС України та висновки Європейського суду з прав людини до конкретних обставин справи, суд зазначає, що сума судового збору, яка підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції склала 903,58 грн., що не перевищує одного розміру мінімальної заробітної плати, а отже не є значним та надмірним, та не становить непропорційного обмеження права доступу до суду.

У відповідності до роз'яснень, викладених в постанові пленуму Вищого адміністративного суду № 2 від 05.02.2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 364-VI «Про судовий збір», обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати .

Крім того, суд вважає безпідставними посилання апелянта на правову позицію Верховного суду України щодо звільнення органів доходів і зборів від сплати судового збору викладену в рішеннях від 30.11.2015 та від 04.12.2015, з огляду на наступне.

У вказаних справах суд дійшов висновку про можливість звільнення заявника від сплати судового збору зважаючи на його майновий стан. Проте вказані судові рішення прийнято при вирішенні питання про допуск конкретної справи до свого провадження, а не при прийнятті рішення по суті заяви з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального чи процесуального права, у зв’язку з чим на вказане рішення не розповсюджуються вимоги статті 244? КАС України щодо обов’язкового врахування правової позиції ВСУ в судовій практиці.

Крім того, після прийняття ВСУ рішень від 30.11.2015 року та від 04.12.2015 року про звільнення особи від сплати судового збору, практика суду з цього питання змінилась і в подальшому ВСУ приймались ухвали про відмову у такому звільненні.

До того ж , відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Крім того, як зазначено вище, службова записка щодо залишку коштів датована 05.05.2016 року, тобто вказана довідка не відображає майновий стан апелянта на час усунення недоліків визначених ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016 року. Таким чином, апелянтом належних та допустимих доказів, що підтверджують його скрутний майновий стан не надано, а відтак суд апеляційної інстанції не має можливості об’єктивно оцінити наведені обставини.

За приписами частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Оскільки апелянтом вимоги ухвали суду від 19 квітня 2016 року, якою апеляційна скарга залишена без руху, не виконані і недоліки скарги не усунуті, апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі № 811/2327/13-а– повернути апелянту.

Ухвала суду може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя С.Ю. Чумак