Ухвала суду № 59007644, 14.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2016 рокусправа № 808/8908/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Добродняк І.Ю Бишевської Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року по справі №808/8908/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон" до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" звернулося до суду з позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 504050002/2015/000010/2 від 11.06.2015; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 504050002/2015/00019 від 11.06.2015.

В обґрунтуванні позову позивач посилався на те, що ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною зовнішньоекономічного контракту. Надані для митного оформлення документи є достатніми для застосування основного методу визначення митної вартості, а також дозволяють обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом. Митниця, без достатніх для цього підстав, при коригуванні митної вартості товару, застосувала резервний метод визначення митної вартості товару.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що відповідач під час розгляду справи не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач в декларації митної вартості зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів. З цих підстав, суд першої інстанції вказав на те, що митний орган безпідставно визначив митну вартість за резервним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Миколаївська митниця ДФС подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просила скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем до митного оформлення надано документи на підставі яких неможливо достовірно стверджувати про правильність визначення митної вартості товару, Митниця не мала достатніх підстав для здійснення митного оформлення товару за митною вартістю заявленою позивачем. У зв'язку із неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Миколаївської митниці було послідовно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, що і стало підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. При цьому, як на наявність обставин, що унеможливлювали митне оформлення на підставі поданих позивачем документів, Митниця посилається на наявність розбіжностей в цих документах, які були нею зазначені під час митного оформлення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що між товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" (покупець) та Pelagia AS, Норвегія (продавець) укладено Контракт купівлі-продажу №162S/2014P від 19.12.2014, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти у власність від продавця свіжозаморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару).

Згідно пп.5.2 Договору загальна сума контракту встановлена відповідно до суми всіх інвойсів і становить суму, що еквівалентна 50000000,00 доларів США.

14.01.2015 до зазначеного контракту було укладено додаткову угоду, відповідно до умов якої було змінено реквізити Покупця за Контрактом.

Згідно з інвойсом №10030527 від 10.02.2015, товар, що поставлявся - морожений оселедець цілий 350 г у кількості 30535 картонних короби по 20 кг, вага нетто - 610700 кг, ціна - 1,07 доларів США, загальна вартість - 653449 доларів США. Умови поставки CIF Миколаїв, Україна, дата відвантаження - 02.2015. Умови оплати - відстрочення платежу 45 календарних днів з дати виставлення інвойсу. Крім того зазначено, що можливі зміни в графіку платежів за узгодженням сторін.

26.03.2015, згідно з укладеною Додатковою угодою було змінено умови оплати товару за інвойсами № 10030499 від 10.02.2015, № 10030500 від 10.02.2015, № 10030501 від 10.02.2015, №10030502 від 10.02.2015, № 10030503 від 10.02.2015, № 10030521 від 10.02.2015, № 10030527 від 10.02.2015 та викладено їх у наступній редакції: умови оплати - відстрочення платежу 60 календарних днів з дати виставлення інвойсів. Можливі зміни в графіку платежів за узгодженням сторін.

20.04.2015 між сторонами укладено Додаткову угоду до Контракту №162S/2014P від 19.12.2014, відповідно до якої сторони домовились змінити умови оплати товару за інвойсами №10030499 від 10.02.2015, № 10030500 від 10.02.2015, № 10030501 від 10.02.2015, № 10030502 від 10.02.2015, № 10030503 від 10.02.2015, № 10030503-1 від 11.03.2015, № 10030521 від 10.02.2015, № 10030527 від 10.02.2015 та викласти їх у наступній редакції: умови оплати - відстрочення платежу 120 календарних днів з дати виставлення інвойсів. Можливі зміни в графіку платежів за узгодженням сторін.

Також, між сторонами укладено Додаткову угоду від 05.05.2015, якою, у зв'язку із різкою зміною ситуації на ринку морожених морепродуктів, сторони домовились змінити ціни на продукцію Морожений оселедець цілий 350 г, що постачається Покупцю згідно інвойсів № 10030527 від 10.02.2015, № 10030500 від 10.02.2015, № 10030501 від 10.02.2015, № 10030503-1 від 11.03.2015, № 10030521 від 10.02.2015. Зокрема, в інвойс № 10030527 від 10.02.2015 внесено наступні зміни: товар, що поставлявся - морожений оселедець цілий 350 г у кількості 30535 картонних короби по 20 кг, вага нетто - 610700 кг, за ціною 1 долар США, загальна вартість товару - 610700 доларів США.

Згідно з інвойсом № 10030527-1 від 05.05.2015 здійснено поставку товару - морожений оселедець цілий 350 г у кількості 30535 картонних короби по 20 кг, вага нетто - 610700 кг, ціна - 1 долар США, загальна вартість товару - 610700 доларів США. Умови поставки: CIF Миколаїв, Україна, дата відвантаження - 02.2015. Умови оплати: відстрочення платежу 45 календарних днів з дати виставлення інвойсу. Можливі зміни в графіку платежів за узгодженням сторін.

Згідно листа Продавця від 05.05.2015, у зв'язку з тим, що строк придатності відвантаженої продукції - морожений оселедець цілий 350 г, залишився менше ніж 30%, а також у зв'язку з відсутністю попиту на таку продукцію, було змінено ціни на морожений оселедець цілий 350 г у розмірі 1 долар США. Внаслідок зміни ціни, ТОВ "КЛІОН" від Продавця були виставлені нові інвойси, та замість інвойса №1030527 від 10.02.2015 було надано інвойс № 1030527-1 від 05.05.2015.

11.06.2015р. з метою митного оформлення товару ТОВ "КЛІОН" до Миколаївської митниці ДФС подано митну декларацію № 504050002.2015.103494 (шляхом електронного декларування).

Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані: контракт № 162S/2014P від 19.12.2014 з додатковими угодами від 14.01.2015, 26.03.2015, 20.04.2015, 05.05.2015; лист постачальника від 05.05.2015 про зміну ціни та перевиставлення інвойсу; інвойс від 05.05.2015 № 10030527-1; інвойс від 10.02.2015 № 10030527; калькуляція постачальника від 10.02.2015; прайс-лист від 08.02.2015; сертифікат страхування від 10.02.2015; ветеринарне свідоцтво від 18.03.2015 серія Ш-29 № 059400; сертифікат походження № 400717 від 13.02.2015; експортна декларація № 110190 2015 004291 від 12.02.2015.

Митна вартість товару визначена декларантом згідно зі статтею 57 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються)

Під час здійснення перевірки декларації з доданими до неї документами співробітником відповідача було встановлено, що вони не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару та містять розбіжності в поданих до митного оформлення документах, а саме:

1) підпис продавця Тор Вікенес, зазначений у додатковій угоді від 26.03.2015 до контракту № 162S/2014P від 19.12.2014, не співпадає з підписом, зазначеним у контракті № 162S/2014P від 19.12.2014;

2) страховий поліс № 83623974 від 10.02.2015 неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром;

3) розбіжність ціни товару, вказаної у додатку від 05.05.2015 до контракту № 162S/2014P від 19.12.2014 і калькуляцією від 10.02.2015, прайс-листом від 08.02.2015, страховим полісом №83623974 від 10.02.2015;

4) інвойс № 10030527-1 від 05.05.2015, заявлений у графі 44 МД № 504050002/2015/103494 від 11.06.2015, відсутній у додатковій угоді від 05.05.2015 до контракту № 162S/2014P від 19.12.2014 і, таким чином, не підпадає під дію вказаного контракту;

5) надана калькуляція від 10.02.2015 не містить обов'язкових складових, понесених за митною територією України.

З огляду на встановлені розбіжності, Митниця запропонувала декларанту надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації щодо складових митної вартості (витрати на зберігання, транспортування, навантаження/розвантаження); 2) висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

11.06.2015 ТОВ "КЛІОН" надав митному органу додатково витребувані документи, а саме експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-287 від 08.06.2015; доручення б/н від 04.01.2015; лист ТОВ "КЛІОН" вих. № 06/02-372 від 13.05.2015; лист б/н від 11.05.2015; лист з бухгалтерського обліку б/н від 11.05.2015. Також підприємством повідомлено Митницю, що ним надано вичерпну кількість наявних документів.

За результатами перевірки декларації та додатково доданих документів, Митницею було встановлено те, що подані документи мають розбіжності та неточності, які не дозволяють визначитися з правильністю визначення митної вартості товару, а також те, що заявлена митна вартість (1 долар США за 1 кг) суттєво відрізнялась від цінової інформації, що містилась в інформаційній системі Державної митної служби України та відображала митну вартість подібних товарів, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (1,128 доларів США за кілограм (МД № 112050000/2015/008575 від 02.06.2015).

Враховуючи встановлені розбіжності у поданих до митного оформлення документів, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000010/2 від 11.06.2015. Митна вартість товару визначена за резервним методом.

З огляду на рішення про коригування митної вартості товару, Митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 504050002/2015/00019 від 11.06.2015.

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції фактично виходив з того, що спірні рішення відповідачем прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.

Такі висновки суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Так, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача про те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Саме з таких повноважень Митниці виходив і суд першої інстанції, який, при цьому, вірно вказав на те, що такі повноваження митного органу мають реалізовуватися виключно на підставі та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.

Відповідно до ст..49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із ч.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів, відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст..53 МК Українидодаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.

Згідно із ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження органу доходів і зборів щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, орган доходів і зборів зобов'язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

У спірному випадку, приймаючи до уваги подані позивачем до митного оформлення документи, які свідчать про зміну ціни товару під час виконання зовнішньоекономічного контракту, можливо дійти висновку про те, що відповідачем обґрунтовано, у межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, що визначені наведеними нормами матеріального права, витребувано додаткові документи у декларанта для усунення встановлених під час митного контролю розбіжностей.

В той же час, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції щодо відсутності підстав для не визнання Митницею митної вартості товару, яка визначена Декларантом, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як зазначено вище, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки Митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, а також не подання у повному обсязі додатково витребуваних документів. При цьому, за твердженнями відповідача, надані додаткові документи не спростовують виявлені розбіжності, не містять усіх відомостей, необхідних для підтвердження числових значень складових митної вартості та не містять усіх відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості.

Такі твердження відповідача колегія суддів вважає небгрунтованими з наступних підстав Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що на вимогу Митниці позивачем надано додаткові документи а саме: експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-287 від 08.06.2015; доручення б/н від 04.01.2015; лист ТОВ "КЛІОН" вих. № 06/02-372 від 13.05.2015; лист б/н від 11.05.2015; лист з бухгалтерського обліку б/н від 11.05.2015. Також підприємством повідомлено Митницю, що ним надано вичерпну кількість наявних документів.

Проаналізувавши додатково подані документи, відповідачем зроблено висновок про те, що і додатково надані документи містять розбіжності та неточності, а саме:

- заявлений у графі 44 МД № 504050002/2015/103494 від 11.06.2015 інвойс № 10030527-1 від 05.05.2015 відсутній у додатку б/н від 05.05.2015 до контракту № 162S/2014P від 19.12.2014, у зв'язку з чим не підпадає під його дію;

- неподання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 53 Митного кодексу України (згідно умов пункту 1 додаткової угоди від 26.03.2015 оплата повинна бути здійснена станом на 11.04.2015);

- страховий поліс № 83623974 від 10.02.2015 неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром;

- розбіжність ціни товару, вказаної у додатку від 05.05.2015 до контракту, і калькуляцією від 10.02.2015, прайс-листом від 08.02.2015, страховим полісом № 83623974 від 10.02.2015;

- цінова інформація, зазначена в прайс-листі від 08.02.2015, в калькуляції від 10.02.2015 щодо складових вартості не співпадає з ціною, зазначеною в інвойсі № 10030527-1 від 05.05.2015,

- лист PELAGIA від 11.05.2015 містить неточності та суперечить інвойсу № 10030527 від 10.02.2015 в частині дати відвантаження товару.

Перевіряючи обґрунтованість тверджень відповідача щодо наявності розбіжностей, які не дають змогу визначитися з правильністю задекларованої митної вартості товару, колегія суддів виходить з того, що з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Щодо зауваження митного органу про те, що підпис продавця Тор Вікенес, зазначений у додатковій угоді від 26.03.2015 до контракту № 162S/2014P від 19.12.2014, не співпадає з підписом, зазначеним у контракті № 162S/2014P від 19.12.2014, позивачем надано довіреність від 04.01.2015, відповідно до якої експортний координатор Соломія Твейт уповноважена від імені Pelagia AS підписувати інвойси, прайс-листи, калькуляції, відвантажувальні документи, пояснювальні листи щодо відвантажень, додаткові угоди між ТОВ "КЛІОН" та Pelagia AS (а.с. 48-49).

Щодо інших виявлених розбіжностей, позивачем було надано лист ТОВ "КЛІОН" вих. №06/02-372 від 13.05.2015, листи Pelagia AS від 11.05.2015 (а.с. 50-53) в яких надано пояснення, що страховий сертифікат № 83623974 від 10.02.2015 було видано на товар відвантажений за інвойсом № 10030527 від 10.02.2015. До вказаного інвойсу були видані калькуляція б/н від 10.02.2015, страховий сертифікат № 83623974 від 10.02.2015, а також був наданий прас-лист б/н від 08.02.2015. У зв'язку із зміною ціни на продукцію згідно Додаткової угоди б/н від 05.05.2015, ціни в прас-листі, калькуляції та страховому сертифікаті не співпадають з ціною у Додатковій угоді від 05.05.2015. В калькуляції враховані всі понесені витрати. Не визначені витрати вказані у пункті 3 як "інші витрати". Оформлення специфікацій контрактом не передбачено, друкованих каталогів Продавець не має, з інформацією можливо ознайомитись на сайті Pelagia AS. Також вказано, що поставка товару морожений оселедець цілий 350 г за інвойсом 10030527 від 10.02.2015 здійснювалась 05.02.2015 на підставі інвойсу 10030527 від 10.02.2015, в той же час, 05.05.2015 на підставі Додаткової угоди б/н від 05.05.2015 здійснена переоцінка за інвойсом 10030527 з 1,07 доларів США на 1 долар США за кілограм, у зв'язку з чим було виставлено новий інвойс 10030527-1 від 05.05.2015. Станом на 11.05.2015 сплата за товар не отримана у зв'язку з тим, що оплату було відстрочено на 45 календарних днів з дати виставлення інвойсу.

Також, позивачем надано Експертний висновок № ОИ-287 серії ЄЗ № 0104870 від 08.06.2015 відповідно до якого зазначено ціновий діапазон на аналогічну продукцію та ціна поставленого товару знаходиться в межах встановлених на міжнародному ринку цін на морепродукти (а.с. 46-47).

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що надані позивачем до митного оформлення документи, а також документи, які додатково надано на вимогу Митниці, підтверджували правильність задекларованої позивачем митної вартості товару та надавали змогу митному органу обчислити та перевірити усі складові митної вартості задекларованих товарів.

При цьому, відносно доводів Митниці щодо ненадання у повному обсязі додатково витребуваних документів (каталоги, специфікації, прейскуранти та інш) колегія суддів вважає за необхідне зазначити те, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, враховуючи те, що реалізуючи свої повноваження щодо контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, Митниця визначилася з обставинами, які, на її думку, не дозволяли перевірити правильність задекларованої митної вартості, а також приймаючи до уваги те, що додатково надані позивачем документи усували всі розбіжності, на які посилалася Митниця, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на відсутність правових підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості.

В апеляційній скарзі Митниця посилається на те, що суд першої інстанції на надав належної оцінки тому факту, що ТОВ «Кліон» раніш здійснювало митне оформлення ідентичного товару за рівнем 1,1280 дол/кг.

З цього приводу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити те, що той факт, що ідентичний товар раніше був розмитнений за іншою ціною жодним чином не означає те, що під час наступних поставок такого товару позивач буде зобов'язаний декларувати лише раніше визнану Митницею вартість товару, при цьому, не враховуючи умови зовнішньоекономічного контракту та внесенні до нього зміни, які обумовлені економічними причинами, що впливають на вартість товару.

З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість рішення митного органу щодо коригування митної вартості, що є підставою для його скасування.

Наслідком скасування рішення про коригування митної вартості є скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки її видано у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч.1, ст. 198, ст. 200, ст.ст.205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року по справі №808/8908/15- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 15.07.2016р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська