Ухвала суду № 59007615, 12.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2016 рокусправа № 804/491/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства «Восток»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Восток» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Восток» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому, просило визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 06.01.2016 № 11 про проведення з 21.01.2016 року документальної планової виїзної перевірки приватного підприємства «Восток» за питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року.

В обґрунтування позову посилається на безпідставність винесення оскарженого наказу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПП «Восток» подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким задовольнити позов у повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу Головне управління ДФС у Дніпропетровській області просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПП «Восток» підтримала вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник податкового органу просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06 січня 2016 року у зв'язку з включенням до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2016 року на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1, пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято наказ №11 від 06.01.2016 року про проведення з 21.01.2016 року документальної планової виїзної перевірки приватного підприємства «Восток» за питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року.

На підставі вказаного наказу виписано повідомлення від 06.01.2015 року №98, від 14.01.2015 року №1807, від 14.01.2015 року №1808, від 14.01.2015 року №1810, від 14.01.2015 року №1811, від 14.01.2015 року №18159, від 14.01.2015 року №1860.

Наказ №11 від 06.01.2016 року разом з повідомленням від 06.01.2015 року №98 надіслано позивачу 06 січня 2016 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу приватного підприємства «Восток».

За результатами проведеної перевірки було складено акт№57/04-36-22-08/30228888 від 10.02.2016 року.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що позивач допустив перевіряючих посадових осіб до перевірки, своїм правом не допустити податковий орган до проведення перевірки у разі порушення умов її проведення не скористався. Отже, у даному випадку позивач допустив контролюючий орган до проведення перевірки та перевірка була проведена. Наказ на проведення перевірки як рішення суб'єкта владних повноважень є виконаним та реалізованим. .

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

У відповідності до пункту 75.2 статті 75 Податкового кодексу України документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки (пункт 77.4 статті 77 Податкового кодексу України).

За змістом пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції, позивач, допустивши посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, фактично не погоджувався з наказом призначення такої перевірки, який був винесений до початку виїзної документальної планової перевірки, за таких обставин, суд першої інстанцій дійшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу , оскільки позивач не використав свого права не допуску посадових осіб до проведення перевірки.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що при розгляді справи суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, вірно встановив фактичні обставини справи та дав їм правову оцінку, а тому доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки зводяться до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції, що не може бути підставою для скасування судового рішення.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Восток» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 13 липня 2016 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова