Постанова № 59007540, 15.07.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15 липня 2016 року 13 год. 10 хв. № 826/10615/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження подання державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальянс Груп" про стягнення заборгованості.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні судді Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберди В.І.. перебувала адміністративна справа №826/10615/16 (далі - справа) за поданням державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - заявник) до товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальянс Груп" (далі - платник податків) про стягнення з рахунків платника податків, відкритих у банках, податкового боргу у розмірі 1756564,05 грн.

У зв'язку із перебуванням судді Келеберди В.І. на лікарняному, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для її розгляду і вирішення визначено суддю Данилишина В.М.

Відповідною ухвалою суду справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник платника податків не визнала подання та просила відмовити у його задоволенні повністю.

Представник заявника у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи сторона заявника повідомлена належним чином. При цьому, до суду через канцелярію від представника заявника надійшло письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Податковий борг платника податків виник на підставі податкових повідомлень-рішень заявника від 23 березня 2016 року №0009511101, яким до платника податків застосовано штраф у розмірі 1651127,88 грн., та від 01 червня 2016 року №0010981201, яким до платника податків застосовано штраф у розмірі 105436,17 грн. (далі - рішення заявника).

Тобто, на час звернення заявника до суду із поданням за платником податків обліковувався податковий борг у розмірі 1756564,05 грн.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до п.п. 56.1, 56.18 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи вище викладені норми, суд зазначає, що у ході розгляду справи судом з'ясовано, що рішення заявника платником податків в адміністративному та/або судовому порядку не оскаржувались. Принаймні платником податків не надано суду доказів, які б довели зворотнє.

Тобто, на час звернення заявника до суду із поданням грошові зобов'язання, визначені рішеннями заявника, є узгодженими.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України, У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Крім того, суд зазначає, що доказів сплати у встановлені законом строки грошових зобов'язань, визначених рішеннями заявника, платник податків суду не надав.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, грошові зобов'язання, які є узгодженими та не погашеними платником податків протягом граничного строку, згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, визнаються податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Суд зазначає, що рішення заявником направлено на адресу платника податків засобами поштового зв'язку, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення. Рішення платнику податків не вручено "за закінченням встановленого строку зберігання", тобто, з урахуванням норм ПК України, рішення є врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Податкову вимогу від 10 травня 2016 року №445-17 заявником направлено на адресу платника податків засобами поштового зв'язку 12 травня 2016 року, що також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Доказів оскарження податкової вимоги в адміністративному та/або судовому порядку платником податків суду не надано.

Суд звертає увагу, що нормами ПК України передбачено направлення платнику податків лише першої податкової вимоги при наявності у нього податкового боргу.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що заявником 10 травня 2016 року прийнято рішення №278/26-57-17-51 про опис майна у податкову заставу.

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Суд звертає увагу, що платником податків не надано суду письмових заперечень проти подання, як і будь-яких доказів, які б свідчили про необґрунтованість заявленої заявником вимоги про стягнення з платника податків податкового боргу.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що подання державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальянс Груп" про стягнення заборгованості є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167, 183-3 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Подання задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальянс Груп" (код ЄДРПОУ 39111032, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Кричевського, 19, кв. 2), відкритих у банках, податковий борг зі сплати податку на додану вартість у розмірі 1756564,05 грн. (один мільйон сімсот п'ятдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят чотири гривні п'ять копійок) на рахунок 31110029700009 в ГУ ДКСУ у місті Києві, МФО 820019, одержувач: УДКС у Святошинському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 37962074, КЕКД 14010100.

3. Постанова підлягає негайному виконанню згідно з ч. 8 ст. 183-3 КАС України.

Копії постанови направити (вручити) заявнику та платнику податків (їх уповноваженим представникам), роз'яснивши, що відповідно до ч. 10 ст. 183-3 КАС України, апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється за загальною процедурою.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин