Рішення № 59004259, 18.07.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 липня 2016 р. Справа № 903/448/16

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремедікал"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

- Приватне акціонерне товариство "Альба Україна"

про стягнення 296 264,43грн.

Суддя: С.В. Бондарєв

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1-дов. №25-ЮД1 від 24.02.2016р.

від відповідача: н/з

від третьої особи: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача розяснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу згідно ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки.

В судовому засіданні 13.07.2016 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач- Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк"- звернувся до господарського суду з позовом до відповідача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремедікал", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача- Приватне акціонерне товариство "Альба Україна"- про стягнення 296 264,43грн. суми боргу згідно договору купівлі-продажу №Г97 від 04.01.2010р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на кредитний договір від 23.03.2012р. №408/12, договір застави майнових прав №PR-02/408/12 від 27.05.2014р. з актом-підтвердженням набуття прав за цим договором на суму 361 264,43грн., договір купівлі-продажу №Г97 від 04.01.2010р. та часткову оплату відповідачем заборгованості в розмірі 65 000,00грн.

Ухвалою суду від 24.06.2016р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 05.07.2016р. на 12:00год. В порядку ст. 27 ГПК України залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача- Приватне акціонерне товариство "Альба Україна" (08300, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100).

04.07.2016р. через відділ документального забезпечення та контролю суду від відповідача надійшло до суду клопотання вих.№86 від 04.07.2016р. (вх.№01-54/5941/16 від 04.07.2016р.), в якому він вказав, що він не згідний з позовними вимогами ПАТ "Універсал Банк", оскільки сума зобов'язань відповідача перед позивачем, які обліковуються в ОСОБА_2 "Ремедікал", не співпадає із сумою, яка заявлена до стягнення ПАТ "Універсал Банк". Звірку взаємних розрахунків між сторонами не проведено, відповідний акт звірки сторонами не підписано і не надано суду.

У частині доданих до позовної заяви видаткових накладних (сторінки 286 - 291 додатків, 6 накладних) платником і одержувачем товару зазначено КП "Ліки України" Чернігівської обласної ради/Міжлікарняна аптека №206 (а не ОСОБА_2 "Ремедікал"). Поставка за цими накладними здійснювалася згідно договору №35 від 01.01.2010р. Сума згаданих накладних, які не мають відношення до ОСОБА_2 "Ремедікал" становить 35 647 грн. 60 коп. і мінімум на таку суму має бути зменшена заборгованість відповідача перед позивачем.

На даний час сторони проводять переговори щодо мирного врегулювання спору, зокрема щодо здійснення оплати відповідачем узгодженої суми заборгованості на умовах відстрочки та/або розстрочки платежу.

Також повідомив, що ОСОБА_2 "Ремедікал" не зможе забезпечити явку свого уповноважено представника в судове засідання для розгляду справи 05 липня 2016 року, а тому просив суд відкласти розгляд справи.

05.07.2016р. через відділ документального забезпечення та контролю суду від позивача надійшло до суду клопотання вих.№208-юд2 від 04.07.2016р. (вх.№01-54/5904/16 від 05.07.2016р.), в якому він просив суд відкласти розгляд справи, в зв'язку з неможливістю забезпечити явку упровноваженого представника в судове засідання.

Позивач в судове засідання 05.07.2016р. не з'явився, вимог суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду спору, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301034061895 від 01.07.2016р.

Відповідач в судове засідання 05.07.2016р. не з'явився, вимог суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду спору, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301034093541 від 01.07.2016р.

Третя особа в судове засідання 05.07.2016р. не з'явилась, вимог суду не виконала, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду спору, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301034061887 від 04.07.2016р.

Ухвалою суду від 05.07.2016р. розгляд справи відкладався згідно ст. 77 ГПК України з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на неявку сторін в судове засідання, неподання ними витребуваних судом доказів та необхідність витребування додаткових доказів по справі.

Крім того, зобов'язано сторін представити суду: позивача-оригінали, долучених до позову доказів; додаткові пояснення та докази з врахуванням заперечень відповідача; чіткий, обгрунтований розрахунок суми основного боргу з зазначенням підстав нарахувань, проплат; докази проплати; завірити копії долучених до позову доказів; підписаний реєстр накладних на відпуск відповідачу товарів; відповідача-письмові пояснення (обгрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог; докази проплати; статут; третю особу-письмові пояснення (обгрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог.

12.07.2016р. через відділ документального забезпечення та контролю суду від відповідача надійшло до суду клопотання вих.№94 від 12.07.2016р. (вх.№01-54/6276/16 від 12.07.2016р.), в якому він вказав, що ОСОБА_2 "Ремедікал" вживає заходи щодо мирного врегулювання спору, зокрема щодо здійснення оплати відповідачем узгодженої суми заборгованості на умовах відстрочки та/або розстрочки платежу.

Повідомив, що позивачем і третьою особою порушено договірну процедуру відступлення права вимоги, зокрема щодо трьохденного повідомлення відповідача.

Просив суд відкласти розгляд справи, в зв'язку з неможливістю забезпечити явку упровноваженого представника в судове засідання.

Долучено до матеріалів справи копію листа вих.№91 від 11.07.2016р.

В судовому засіданні 13.07.2016р. та в поясненнях до позовної заяви від 13.07.2016р. б/н (ах.№01-54/6326/16) представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задоволити останні в повному обсязі, вказавши, що ПАТ "Універсал Банк" допущено технічну помилку, помилково підклавши до накладних ТОВ "Ремедікал" накладні, які були підписані КП "Ліки України".

Повідомив, що 19.08.2014 року між ПАТ "Універсал Банк" та ПрАТ "Альба Україна" складено акт - підтвердження набуття прав за договором застави майнових прав № PR-02/408/12 від 27.05.2014 року, згідно з яким, сторони встановили та визначили, що заставодержатель за договором застави, в результаті звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та задоволення забезпеченої обтяженням вимоги, набув наступні майнові права, а саме право грошової вимоги (або право вимоги на отримання платежів) (як кредитора) за зобов'язаннями, що виникли на підставі договору купівлі - продажу (контракту) № Г97 від 04.01.2010 року, укладеного між заставодавцем та ТОВ "Ремедікал" в сумі 361 264,43 грн. та передано застоводержателю за актом приймання-передачі документи, що підтверджують грошові зобов'язання боржника за контрактом, право грошової вимоги за яким набув заставодержатель (а саме: оригінал контракту, оригінал видаткових накладних тощо) на загальну суму 367 574, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи суду копіями видаткових накладних.

Зауважив, що сума боргу за зобов'язаннями, що виникли на підставі договору купівлі - продажу (контракту) № Г97 від 04.01.2010 року, укладеного між заставодавцем та ТОВ "Ремедікал" складає 361 264,43 грн.

Зазначив, що в період з 05.09.2014 року по 03.12.2014 року ТОВ "Ремедікал" було здійснено погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №408/12 від 23.03.2012 року у сумі 65 000,00 грн.

Отже, загальна сума заборгованості ТОВ "Ремедікал" складає 296 264, 43 грн.

Долучив до матеріалів справи реєстр накладних на суму 367 574, 00 грн.

Водночас, звернувся до суду з заявою б/н (вх.№01-54/6324/16 від 13.07.2016р.), в якій проти задоволення судом клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечив.

Відповідач та третя особа в судове засідання 13.07.2016р. не з'явились.

Суд, розглянувши в судовому засіданні 13.07.2016р. клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відмовив в його задоволенні як необгрунтованому відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, зважаючи на те, що ГПК України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника не є підставою для відкладення розгляду справи, крім того, явка відповідача не була визнана обов'язковою, відповідач не позбавлений був права надіслати суду пояснення по справі і забезпечити явку представника на власний розсуд і своїм правом не скористався.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Оскільки представництво в господарському процесі не обмежується певним колом осіб, тому відповідач зобов'язаний добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та забезпечити явку свого представника в судове засідання.

Таким чином, нез'явлення представника відповідача не є підставою для відкладення розгляду справи.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали вирішення справи без участі зазначеного учасника.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи (з клопотання представника відповідача вих.№94 від 12.07.2016р. (вх.№01-54/6276/16) вбачається, що йому було відомо про дату, час та місце розгляду спору), явка сторін обов'язковою не визнавалась, відповідач не позбавлений був права надіслати додаткові пояснення по заяві поштою і правом не скористався, суд визнав за можливе розглянути позовну заяву за відсутності представника відповідача.

Господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача, визнавши зібрані по справі матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України та дослідивши матеріали справи, -

встановив:

23 березня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" та Приватним акціонерним товариством "Альба Україна" було укладено Кредитний договір № 408/12 з додатковими угодами до нього від 23.03.2012р. №1, від 12.04.2012р. №2, від 13.07.2012р. №3, від 13.07.2012р. №4, від 14.11.2012р. №5, від 28.12.2012р. №6, від 26.02.2013р. №7, від 13.03.2013р. №8, від 26.12.2013р. №9, від 27.05.2014р. №10, від 05.06.2014р. №11 та угодою про припинення зобов'язань з відкладальною обставиною від 26.01.2015р.

Відповідно до умов кредитного договору (з врахуванням подальших додаткових угод), позивач надав позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит у формі кредитної лінії, в сумі ліміту кредитної лінії 5 000 000,00 євро 00 євроцентів, які видаються траншами, та сплачувати проценти за користування кредитними коштами у розмірі 28% річних, терміном/строком дії ліміту кредитної лінії по 10 січня 2015 року.

В межах дії кредитної лінії відповідно до умов кредитного договору № 408/12 позивач надав позичальнику - ПрАТ "Альба Україна" транш на загальну суму 10 690 000,00 грн., який позичальником своєчасно повернутий не був.

Вказані вище кредитні кошти позивач видав позичальнику в межах строку дії гарантії, наданої ПАТ "Універсал Банк" за заявою ПрАТ "Альба Україна".

Станом на 07.06.2016 року загальний розмір заборгованості ПрАТ "Альба Україна" перед ПАТ "Універсал Банк" за кредитним договором від 23.03.2012р. №408/12 складав 5 533 200,81грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором від 23.03.2012р. №408/12 між Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" та Приватним акціонерним товариством "Альба Україна" 27 травня 2014року було укладено договір застави №PR-02/408/12, відповідно до п. 1.2. якого, позичальник передав в заставу позивачу свої майнові права (право грошової вимоги) як кредитора в зобов'язанні за договором купівлі - продажу № Г97 від 04.01.2010 року, укладеного між позичальником-ПрАТ "Альба Україна" та відповідачем у даній справі - ОСОБА_2 "Ремедікал".

Застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору, належить до забезпечувальних обтяжень, правовий режим регулювання яких здійснюється Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (ст. 1, ст. 21 даного Закону).

В розумінні Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» майнові права та обов'язки є рухомим майном, а тому норми даного Закону підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу", застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 4 Закону "Про заставу" визначає, що предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Стаття 20 Закону "Про заставу" встановлює, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно пп 3.1.1. п. 3.1. договору застави, заставодавець зобов'язаний протягом трьох календарних днів з дня укладання цього договору письмово повідомити боржника про заставу майнових прав, що складають предмет застави за цим договором та надати заставодержателю протягом цього ж строку документи що підтверджують таке повідомлення боржника.

Відповідно п.п. 3.1.14. п. 3.1. договору застави заставодавець зобов'язаний протягом трьох календарних днів з моменту відступлення/переводу предмета застави застоводержателю передати йому всю документацію, що стосується предмету застави.

Пункт 4.3. договору застави встановлює, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється шляхом відступлення заставодержателю майнових прав, що складають предмет застави.

Зміст пункту 4.3 договору обумовлює настання прав та обов'язків певною відкладальною обставиною (ч. 1 ст. 212 ЦК України).

Відступлення заставодержателю права грошової вимоги, якщо предметом забезпечення є грошова вимога, як позасудовий спосіб звернення стягнення на заставлене майно, передбачено Законом України «Про заставу» (ст. 23) та Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (п. 3 ч. 1 ст. 26).

Визначена договором застави процедура звернення стягнення на заставлені майнові права не суперечить Закону, а п. 4.3 є відступленням права вимоги з відкладальною умовою, який узгоджується з визначеним розділом 4 договору порядком звернення стягнення та не суперечить йому.

В силу ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, за умовами п. 4.3 договору застави, з моменту настання визначених ним обставин позивач набуває право вимоги за заставленими майновими вимогами, у тому числі і за договором купівлі - продажу (контракту) № Г97 від 04.01.2010 року, укладеного ПрАТ "Альба Україна" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремедікал".

19.08.2014 року між ПАТ "Універсал Банк" та ПрАТ "Альба Україна" складено акт - підтвердження набуття прав за договором застави майнових прав № PR-02/408/12 від 27.05.2014 року, згідно з яким, сторони встановили та визначили, що заставодержатель за договором застави, в результаті звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та задоволення забезпеченої обтяженням вимоги, набув наступні майнові права, а саме право грошової вимоги (або право вимоги на отримання платежів) (як кредитора) за зобов'язаннями, що виникли на підставі договору купівлі - продажу (контракту) № Г97 від 04.01.2010 року, укладеного між ПрАТ "Альба Україна" та ТОВ "Ремедікал" в сумі 361 264,43 грн. та передано застоводержателю за актом приймання-передачі документи що підтверджують грошові зобов'язання боржника за контрактом, право грошової вимоги за яким набув заставодержатель (а саме: оригінал Контракту, оригінал видаткових накладних тощо).

Статтею 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, що коли предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги, то позасудовим способом звернення стягнення на такий предмет забезпечувального обтяження є відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги.

Статтею 32 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено спеціальний порядок звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, коли таким предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги. Так, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги, звернення стягнення на нього здійснюється шляхом відступлення обтяжувачу відповідного права.

Таким чином, враховуючи наявність невиконаних кредитних зобов'язань ПрАТ "Альба Україна" перед позивачем, позивач (відповідно до норм чинного законодавства) зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна початок звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, яким виступало право грошової вимоги до відповідача за договором, та у результаті звернення стягнення, набув право грошової вимоги (тобто став кредитором відповідача за договором).

Листом від 03.06.2014 року за № 1982 ПрАТ "Альба Україна" повідомлено ОСОБА_2 "Ремедікал" про укладення та дію договору застави майнових прав № PR-02/408/12 від 27.05.2014 року, відповідно до якого ПрАТ "Альба Україна" передало в забезпечення власних зобов'язань по кредитному договору № 408/12 від 23.03.2012 року та договору про встановлення ліміту гарантійних операцій № 407/12 від 23.03.2012 року заставодержателю належні йому майнові права вимоги отримання грошових коштів за договором купівлі-продажу № Г97 від 04.01.2010 року, та просили відповідача в строк двох робочих днів з дня отримання цього листа перерахувати належні третій особі по договору купівлі-продажу кошти, що є предметом застави, безпосередньо на користь ПАТ "Універсал Банк" в рахунок погашення заборгованості ПрАТ "Альба України" по кредитних договорах. Додатково повідомлено, що починаючи з дати отримання цього листа, платежі виконані на користь ПрАТ "Альба України", за реквізитами, відмінними від зазначених вище, або будь-які зустрічні вимоги не будуть зараховані в оплату контракту та підлягатимуть оплаті на користь ПАТ "Універсал Банк".

Листом від 18.08.2014 року за № 2847 ПрАТ "Альба Україна" було направлене повідомлення про заміну кредитора за договором, яким підтверджене, що новий кредитор набув право грошової вимоги (на отримання платежів) за Контрактом та став кредитором ОСОБА_2 "Ремедікал" за грошовим зобов'язання перед новим кредитором у сумі 361 264,43 грн.

05.09.2014 року позивач звернувся з вимогою, в якій вимагає негайно сплатити суму заборгованості за зазначеними у цій вимозі реквізитами позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно .тс вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 3 ст.203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.І ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ч.І ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.І ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, відповідно до умов договору №Г97 від 04.01.2010р. (за яким до позивача перейшли права кредитора) передбачено, що первісний кредитор поставляє вироби медичного призначення (товар), а відповідач/боржник зобов'язується приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти первісному кредитору.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пунктів 5.1.-5.2. договору купівлі-продажу №Г97 від 04.01.2010р., боржник проводить оплату товару у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок первісного кредитора. Оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказуються у видатковій накладній на поставку товарної партії

Відповідно до пункту 6.1 договору купівлі-продажу, товар вважається переданим продавцем і прийнятий покупцем по кількості та асортименту в момент підписання сторонами видаткової накладної на товарну партію.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору ЦК України та, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Первісний кредитор відповідно до умов договору, виконував свої обв'язки та поставляв товар відповідачу, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 367 574,00грн. (т.1 а.с. 147-247; т.2 а.с. 1-250, т.3 а.с. 1-211). Проте, відповідач не здійснив розрахунок за товар по кількості та асортименту, зазначеному у підписаних ним видаткових накладних на товарну партію.

Підписання покупцем накладних, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" №01-06/928/2012 від 17.07.2012р., п. 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

З 05.09.2014 року по 03.12.2014 року ОСОБА_2 "Ремедікал" здійснив часткову оплату суми заборгованості у розмірі 65 000,00 грн.

Так, станом на 16.05.2016 року загальна заборгованість відповідача за договором купівлі - продажу №Г97 від 04.01.2010р. становить 296 264,43 грн.

Відповідачем не спростовані обставини, на які посилається позивач, доказів сплати заборгованості за товар в сумі 296 264,43 грн. не надано.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 296 264,43 грн. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про підставність позову та необхідність його задоволення.

При цьому, суд виходив з обставин повної підтвердженості предявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 4 443,97рн. слід віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задоволити повністю. .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремедікал" (Волинська обл., місто Луцьк, вул. Коперніка, буд. 27/37, код 36606364)

на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код 21133352)

296 264,43грн.-заборгованості та 4 443,97рн.-витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено

18.07.2016

СуддяС. В. Бондарєв