Ухвала суду № 58999239, 04.07.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №645/3158/16-к Головуючий 1 інстанції:

Провадження №11-СС/790/995/16 ОСОБА_1

Категорія: ст.ст.177, 178 КПК України Доповідач: Меркулова Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Меркулової Т.В.,

суддів - Цілюрика В.П., Зубкова Л.Я.,

за участю прокурора - Грошевого О.А.,

захисника - ОСОБА_2,

з секретарем - Безчасною О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові матеріали за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 26 червня 2016 року, якою застосовано відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 29 000 гривень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 26 червня 2016 року задоволено клопотання слідчого СВ Фрунзенського відділення поліції Індустріального відділу поліції в Харківській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12016220460001867 від 24 червня 2016 року про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 22 серпня 2016 року, із визначенням застави у розмірі 29000 гривень. В ухвалі слідчого судді зазначено про необхідність звільнення підозрюваного з-під варти у разі внесення застави та в такому випадку на ОСОБА_3 покладені обовязки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

З таким рішенням слідчого судді не погодився захисник підозрюваного ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_2 та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 26 червня 2016 року, застосувати відносно ОСОБА_3 більш мякий запобіжний захід не повязаний з триманням під вартою.

Адвокат в апеляційній скарзі посилався на те, що ухвала є необґрунтованою.

На думку апелянта, слідчим суддею не наведені докази існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та неможливість застосування до підозрюваного більш мяких запобіжних заходів.

Крім того, слідчим суддею не враховано, що підозрюваний має постійне місце проживання в АР Крим, його щире каяття, повне визнання вини, ніколи не ухилявся від явки до органів досудового розслідування та суду, не має наміру продовжувати вчиняти інші злочини, перешкоджати кримінальному провадженню, впливати на свідків, потерпілого.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, який вважав, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, перевіривши судові матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, у відповідності до вимог ст.214 КПК України, 24 червня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220460001867 були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, та розпочате досудове розслідування (а.с.3).

Досудовим слідством ОСОБА_3 підозрюється в тому, що 24 червня 2016 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, знаходячись біля домоволодіння, що розташоване за адресою: м.Харків, проїзд Велозаводський, 9/17, діючи з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан даного домоволодіння, потім розбив скло вікна будинку, через яке незаконно проник до домоволодіння, де таємно викрав майно, що належить ОСОБА_5, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 23000 грн.

Слідчим, в порядку ст.ст.276-278 КПК України, ОСОБА_3 25 червня 2016 року здійснено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України (а.с.13-14).

Подане слідчим до суду першої інстанції клопотання про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу відповідає вимогам ст.184 КПК України. В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України; наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на переконання слідчого, свідчать про недостатність застосування до підозрюваного більш мяких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою (а.с.1-2).

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:

1.наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України;

2.наявність реальних ризиків, передбачених п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України;

3.недостатність застосування до ОСОБА_3 більш мяких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виклавши мотиви свого рішення в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України, слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 тяжкого кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, а саме санкція ч.3 ст.185 КК України передбачає покарання до 6 років позбавлення волі; можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вірогідність перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, наявність ризику вчинення нового кримінального правопорушення, та дійшов обґрунтованого висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_3 тяжкого злочину, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, кількістю доведених ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, даними про особу підозрюваного, який не має постійного місця проживання, не працює, неодноразово засуджений за корисні злочини і знов підозрюється у вчиненні аналогічного злочину, спростовують доводи апеляційної скарги про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також про можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Наявність у підозрюваного постійного місця проживання, відсутність фактів ухилення від слідства до застосування запобіжного заходу, наміру перешкоджати кримінальному провадженню, продовжувати вчиняти інші злочини, впливати на свідків, потерпілого, хоча і заслуговують на увагу, проте суттєво ризики у кримінальному провадженні не зменшують та на правильність висновку щодо необхідності застосування до ОСОБА_3 саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не впливають.

Відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно із вимогами ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати. У виключних випадках, якщо слідчий суддя суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладних на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Як вбачається із ухвали суду та матеріалів, слідчим суддею були враховані обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного ОСОБА_3, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст.177 КПК України, та правильно визначено заставу в розмірі 29 000 гривень, підстав для зміни якої колегія суддів не вбачає.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді від 26 червня 2016 року обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги захисника не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 26 червня 2016 року, якою застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 29 000 гривень залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді -