Ухвала суду № 58994839, 18.07.2016, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/2400/16-ц

Провадження№ 2-з/0274/17/16

У Х В А Л А

18.07.2016 року .Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого -судді Хавронюк О.Л., з участю секретаря -Лободи В.Л. ,позивача-Кучерявого В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Трейд» про захист прав споживача та стягнення коштів. 18 липня 2016 року ним подано заяву про забезпечення позову, згідно якої позивач просить накласти арешт в межах позовних вимог в сумі 254 368 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «ОСОБА_2 Трейд» №26000475514, МФО 380805 в АТ „ОСОБА_3 Аваль в місті Києві, код ЄДРПОУ 39647766. Вимогу про забезпечення позову обґрунтовує тим, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи створення умов неможливості виконання рішення суду. Вказує на такі обставини як : неотримання повісток відповідачем, наявність відомостей про 7 виконавчих проваджень щодо відповідача , на розмір статутного фонду відповідача, що не набагато перевищує розмір вимог позивача, власником відповідача, засновником ,керівником є один і той самий громадянин іноземної держави. .

Суду ОСОБА_1 ствердив, що неявка відповідача в судове засідання , сама інформація про відповідача викликає у нього сумнів щодо можливості в подальшому виконати рішення суду.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився , про час і місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст.74 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечено, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 153 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Тобто необхідною умовою застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно є його належність відповідачеві.

Надані позивачем докази не містять відомостей на підтвердження того, що розрахунковий рахунок,на якій просить накласти арешт позивач, належить відповідачу і не є рахунком ,з якого виплачується заробітна плата працівникам підприємства, на який законом заборонено накладення арешту (ч.4 ст. 152 ЦПК України).Доводи позивача про неможливість виконання рішення через неявку відповідача в судове засідання,розмір статуного фонду, громадянство одноосібного засновника, власника та керівника, наявність виконавчих проваджень об"єктивно жодним доказом не стверджені , є припущенням позивача, а тому не можуть бути підставою для задоволення заяви. Тому суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 152-153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення його позову до товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Трейд» про захист прав споживача та стягнення коштів.

На ухвалу протягом пяти днів з дня отримання її копії, може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд.

Суддя:О.Л.Хавронюк