Постанова № 58993599, 13.07.2016, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

13.07.2016 227/2181/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Хоменко Д.Є.

за участю

секретаря Коверченкової М.О..

позивача ОСОБА_1.,

представника відповідача Бібля В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Громадянка ОСОБА_1. (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради(далі - відповідач), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Позов обґрунтовано тим, що позивач є переміщеною особою і з 20.11.2014 року отримувала відповідну допомогу на неї та її дитину. Але у квітні 2016 року відповідач повідомив їй про припинення виплат по причині наявності у її чоловіка ОСОБА_2 нерухомого майна ? частки житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернулась до відповідача з відповідною письмовою заявою для роз'яснення причин припинення виплат. У відповідь, відповідач, направив їй лист з посиланням на п.6 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 01.10.2014р. №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі - Порядок), зокрема, що грошова допомога припиняється у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, зокрема вказував, що приміщення, виявлене у її чоловіка - ОСОБА_2, знаходиться на території на яких здійснювалась АТО, окрім того, приміщення не може вважатись житловим, оскільки згідно норм ЖК України, норма жилої площі становить 13,65кв.м., а у чоловіка частка приміщення становить 12,65кв.м., тобто, у ньому не можливо проживати, дане приміщення не виділено в натурі і не є окремою кімнатою. Зважаючи на викладене, позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплат та зобов'язати відновити щомісячні виплати.

У свою чергу, відповідач, надав суду письмові заперечення, у яких він, посилаючись на подання позивачем недостовірної інформації (не зазначення про наявність у її чоловіка ОСОБА_2, частки квартири 12,65кв.м.) та п.6 Порядку просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні кожна із сторін процесу підтримала свої вимоги і заперечення та просили суд їх задовольнити.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Позивач та її донька - ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1.н. згідно довідки від 19.11.2014р. №1422001829, є особами що перемістилася з тимчасово окупованої території АДРЕСА_3 до АДРЕСА_2.

У відповідності до заяв позивача (26.02.2016р., 04.08.2015р., та 20.11.2014р.) та відповідних рішень відповідача(від 27.11.2014р., 12.08.2015р., та 09.03.2016 року) позивач отримувала щомісячно допомогу переміщеним особам на проживання з 20.11.2014 по 19.05.2015р. на суму 1326грн., з 04.08.2015 по 03.02.2016р., на суму 1326грн. з 26.02.2016р. по 18.05.2016 року на суму 1326грн. Вказані обставини сторонами не оспорюються.

Десятого травня 2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою про відновлення виплат переміщеним особам та клопотанням надання офіційної відповіді. Заява зареєстрована відповідачем за вх.№1605/01-16.

Водночас, рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 травня 2016 року шлюб між ОСОБА_1(позивачем) і ОСОБА_2 було розірвано. Рішення набрало законної сили 24.05.2016 року.

Листом від 19.05.2016 року відповідач, у відповідь на заяву позивача, повідомив про припинення грошових виплат на підставі п.6 Порядку (наявність у власності чоловіка частки 1/4 житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1). Також, відповідач зазначив вимогу про повернення надмірно виплачених коштів за період з 20.11.2014 по 19.05.2015 та 04.08.2015 по 03.02.2016 на суму 15893,76грн.

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів №56973038 від 08.04.2016 року, встановлено, що ОСОБА_2 має у приватній власності частку квартири ? за адресою: АДРЕСА_1., дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 14.02.2008 року.

Розпорядженням відповідача від 12.04.2016 року позивачу було закрито о/р 603451 з 20.11.2014 так як у володінні є житлове приміщення, допомогу виплачено по 03.02.2016 року.

Надаючи юридичну оцінку правовідносинам у справі, суд виходить з наступного.

Приписами ст.2 ЗУ «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року N 638-IV, передбачено, що правову основу боротьби з тероризмом становлять Конституція України ( 254к/96-ВР), Кримінальний кодекс України ( 2341-14 ), цей Закон, інші закони України, Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом, 1977 р. ( 994_331), Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом, 1997 р. (995_374), Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму, 1999р. (995_518), інші міжнародні договори України, згода а обов'язковість яких надана Верховною Радою України, укази і розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, а також інші нормативно-правові акти, що приймаються на виконання законів України.

Абзацом першим ст.4 вищевказаного Закону визначено, що організація боротьби з тероризмом в Україні та забезпечення її необхідними силами, засобами і ресурсами здійснюються Кабінетом Міністрів України у межах його компетенції.

Відповідно до вимог «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі - Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року, грошова допомога не призначається, зокрема, у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Відповідно до п. 12 Порядку, виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця, зокрема, у разі , виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

Згідно «Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», що є Додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р., зокрема, п.9 даного Переліку, м.Добропілля (Добропільська міська рада) віднесено до населеного пункту на території якого здійснювалась АТО.

Згідно з додатком Б "Терміни та визначення понять" ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення": Житлове приміщення це - опалюване приміщення, розташоване у наземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-гігієнічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізованого випромінювання.

У відповідності до ст.47 ЖК України, норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.

Відповідно до абз.1 ст.50 ЖК України, жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічних вимогам.

Зважаючи на викладені приписи, суд приходить до висновку, що позивач правомірно не зазначав у своїх заявах на адресу відповідача для призначення щомісячної адресної допомоги інформацію щодо наявності приватної власності у її колишнього чоловіка - ОСОБА_2 частки квартири ? за адресою: АДРЕСА_1, оскільки вказане майно знаходиться на території на якій здійснювалось АТО, тому, дана територія не відноситься до регіонів інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, у розумінні п.6 Порядку. Окрім того, вказана частка квартири 1/4 не може вважатися житловим приміщенням, оскільки вона не відповідає нормативним критеріям житлового приміщення визначеним законодавством (не виділена в окрему кімнату, розмір частки менший, ніж норматив жилого приміщення, встановлений Житловим Кодексом України).

Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, відповідач протиправно позбавив позивача виплат щомісячної адресної допомоги, тому, з метою захисту прав позивача вказані виплати підлягають поновленню з наступного дня після їх припинення (03.02.2016 року), а дії відповідача, визнанню такими, що є протиправними. Також, зважаючи на вищевикладені обґрунтування суду, підлягають визнанню протиправними дії відповідача щодо вимоги повернення йому щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання з 04.02.2016 року та вимоги повернути кошти, виплачені ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_2.н., у період з 20.11.2014 року по 19.05.2015 рік та з 04.08.2015 року по 03.02.2016 рік, у сумі 15 893(п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто три ) гривні 76коп.

Керуючись ст.ст.158- 160 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради щодо припинення виплати ОСОБА_1.,ІНФОРМАЦІЯ_2.н., щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання з 04.02.2016 року та вимоги повернути кошти, виплачені ОСОБА_1.., ІНФОРМАЦІЯ_2.н., у період з 20.11.2014 року по 19.05.2015 рік та з 04.08.2015 року по 03.02.2016 рік, у сумі 15 893(п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто три ) гривні 76коп.

Визнати протиправним рішення Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради щодо припинення виплати ОСОБА_1.., ІНФОРМАЦІЯ_2.н., щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання з 04.02.2016 року та необхідності повернення коштів, виплачених ОСОБА_1.., ІНФОРМАЦІЯ_2.н., у період з 20.11.2014 року по 19.05.2015 рік та з 04.08.2015 року по 03.02.2016 рік, у сумі 15 893(п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто три ) гривні 76коп.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради відновити виплату ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_2.н., щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання з 04.02.2016 року

В іншій частині позову відмовити.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена 13 липня 2016 року.

Повний текст постанови виготовлено 15 липня 2016 року.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Д.Є. Хоменко