№ 2-a-24/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2008 року. Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Янюка Ю.Б.
при секретарі Бочарової Т.В.
за участю
позивача ОСОБА_1
представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3
представника третьої особи ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької державної адміністрації , третя особа на стороні відповідачів - Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги інваліду війни, -
ВСТАНОВИВ:
7 березня 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за 2001-2007 роки. Він обґрунтовував свої вимоги тим, що є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС та інвалідом третьої групи, і має право у відповідності до ст. 48 ОСОБА_5 України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Відповідач ухиляється від сплати йому вказаних коштів в повному обсязі, не враховуючи при цьому те, що розмір мінімальної заробітної плати для щорічної допомоги на оздоровлення визначається на момент виплати. В зв'язку з тим, що вказані дії відповідача є протиправними, просив стягнути на його користь з Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2001-2007 роки в розмірі 7132грн. у відповідності до наведених у позові розрахунків.
7 березня 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до того ж відповідача про визнання дій
протиправними та стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги інваліду війни за 2004-2007 роки. Він обґрунтовував свої вимоги тим, що у відповідності до ст. 7 ОСОБА_5 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має статус інваліда війни. Згідно ч.5 ст. 13 цього закону щорічно до 5 травня інвалідам війни третьої групи виплачується разова грошова допомога в розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Відповідач ухиляється від сплати йому вказаних коштів в повному обсязі, сплативши цю грошову допомогу в розмірах, встановлених відповідними законами про державний бюджет України: в 2004 році - 130грн., в 2005 та 2006 роках - по 270грн., в 2007 році - 300грн. Оскільки розмір цих виплат не відповідає розміру мінімальної пенсії за віком у відповідні періоди, просив визнати вказані дії відповідача протиправними та стягнути на його користь недоотриману щорічну разову грошову допомогу за 2004-2007 роки в розмірі 8368грн. у відповідності до наведених в позові розрахунків.
Ухвалами суду від 2 квітня 2008 року ці адміністративні позови об'єднані в одному провадженні, до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача залучено Головне управління Державного Казначейства України в Донецькій області, а ухвалою суду від 22 квітня 2008 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Головне управління праці та соціального захисту населення Донецької державної адміністрації.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представники відповідачів - Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради та Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької державної адміністрації, позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що виплата позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у 2001-2004 роках в розмірах по 21 грн.50коп. на рік, а в 2005-2007 роках в розмірі по 90грн. на рік здійснені у відповідності до вимог ст. ст. 48, 62, 63 ОСОБА_5 України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При цьому враховувалось, що у відповідності до ст. 62 вказаного закону роз'яснення порядку його застосування проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання всіма органами виконавчої влади та суб'єктами господарювання. Згідно з п.37 ст. 77 ОСОБА_5 України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дія ч.4 ст. 48 ОСОБА_5 України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинена на 2006 рік в частині виплат компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати. Ця ж норма була встановлена на 2007 рік пунктом 30 ст. 71 ОСОБА_5 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Тобто, компенсаційні виплати позивачу призведені у встановлених урядом розмірах. Що стосується виплати щорічної разової грошової допомоги позивачу, як інваліду війни, то її розмір встановлюється законами «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, вона сплачена позивачу в
розмірах: 2004 рік - 130грн., 2005 рік - 270грн., 2006 рік - 270грн., 2007 рік -300грн. і підстав для задоволення вимог позивача в цій частині немає. Крім того, позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду за захистом права, яке на його думку порушено, що також є підставою для відмови у задоволенні позову.
Представник третьої особи вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки вимоги позивача не основані на законі. Списання коштів з казначейського рахунку без відповідних бюджетних асигнувань не може мати місце в силу ст. 51 Бюджетного кодексу України.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), що підтверджується копією посвідчення серії А №033368 від 1 лютого 1995 року, наявною у матеріалах справи (а.с. 6).
З квітня 2000 року по теперішній час позивач має третю групу інвалідності у зв, язку з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідними довідками (а.с. 35-38, 55).
Відповідно до ч.4 ст. 48 ОСОБА_5 України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року 796 - XII (далі - ОСОБА_6 № 796-ХІІ) передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам третьої групи в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати щодо щорічної допомоги на оздоровлення визначається на момент виплати.
Управлінням праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради позивачу виплачена щорічна допомога на оздоровлення у 2001-2004 роках в сумі по 21грн.50коп., у 2005-2007 роках - по 90 грн.(а.с. 54).
При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення Управління керувалося постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок "Чорнобильської катастрофи" (далі -
постанова № 836), якою розмір щорічної допомоги для інвалідів 3 групи складав 21грн.50коп., а з 2005 року -постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі -
постанова № 562), якою розмір зазначеної допомоги інвалідам 3 групи встановлений в 90 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначеними
постановами №№ 836, 562 всупереч ОСОБА_5 № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної ОСОБА_5 на час здійснення виплати) встановлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для інвалідів 3 групи - 21, 50 грн., та з 2005р. для інвалідів З групи - 90 грн.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 ОСОБА_5 № 796-ХІІ та ОСОБА_5 України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2001-2005 роки, а не постанови №№ 836, 562.
Крім того, згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу у відповідності до пункту 2 Указу Президента України «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів» від 27.06.1996 року (зі змінами) стосовно преюдиції нормативних актів.
Конституція - ОСОБА_6 України і має найвищу юридичну силу, а тому суд приходить до висновку, що у зазначеній ситуації слід застосувати конституційні положення щодо пільг, компенсацій і гарантій, які Держава надає громадянам.
Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 21, 50 грн. за 2001-2004 роки, та 90 грн. за 2005 та 2007 роки слід визнати протиправними.
При цьому суд враховує, що відповідно до ОСОБА_5 України від 20.12.2005 року № 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ч. 4 ст. 48 ОСОБА_5 України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати; відповідно до ОСОБА_5 України від 19.12.2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ч. 4 ст. 48 ОСОБА_5 України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Але, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року положення пункту 30 статті 71 ОСОБА_5 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 ОСОБА_5 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Що стосується виплати допомоги на оздоровлення за 2006 рік, то враховуючи наведені норми закону «Про державний бюджет України на 2006 рік», які до теперішнього часу не визнані Конституційним судом України неконституційними, то підстав для визнання дій відповідача в цій частині протиправними немає.
Відповідно до ОСОБА_5 України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік» такий розмір станом на 30 липня 2001 року складав 118грн.
ОСОБА_5 України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік» передбачено, що станом на 22 серпня 2002 року він складав 165грн.
Згідно ОСОБА_5 України № 1328 „Про внесення змін до ОСОБА_5 України „Про Державний бюджет на 2003 рік", передбачено мінімальний розмір заробітної плати з 01.01.2003 року - 185 грн. на місяць, з 01.12.2003 року - 205 грн. на місяць.
ОСОБА_5 України „Про Державний бюджет на 2004 рік" встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі: з 01.01.2004 року по 01.09.2004 року - 205 грн. на місяць, з 01.09.2004 року - 237 грн. на місяць.
Відповідно до ст. 83 ОСОБА_5 України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» розмір мінімальної заробітної плати встановлений: з 01.01.2005 року -262 грн. на місяць, з 01.04.2005 року - 290 грн. на місяць, з 01.07.2005 року - 310 грн. на місяць, з 01.09.2005 року - 332 грн. на місяць.
Відповідно до ОСОБА_5 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з 01.01.2007 року встановлений розмір мінімальної заробітної плати 400 грн. на місяць, з 01.04.2007 року - 420 грн. на місяць, з 01.07.2007 року - 440 грн. на місяць, з 01.10.2007 року - 460 грн. на місяць.
Таким чином, з урахуванням вже отриманих позивачем виплат, розмір недоотриманої ним щорічної допомоги на оздоровлення за 2001-2005 роки, 2007 рік складає 5632грн. (118грн.х4)+(165грн.х4)+(205грн.х4)+(237грн. х 4) + (332грн. х 4) + (440грн. х 4) - (356рн.).
Тому, визнавши вказані вище дії відповідача протиправними, слід зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради сплатити позивачу вказану суму за рахунок Державного бюджету.
У відповідності до ст. 7 ОСОБА_5 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач ОСОБА_1 є інвалідом війни, до яких належать особи, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Частиною 5 статті 13 цього закону (в редакції, яка діяла до 28 грудня 2007 року) передбачено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни третьої групи виплачується разова грошова допомога в розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Законами України «Про Державний бюджет України» на 2004-2007 роки була зупинена на відповідні роки дія частини 5 ст. 13 ОСОБА_5 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Разова грошова допомога за 2004 рік в розмірі 130грн. встановлена ст. 44 ОСОБА_5 України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»; разова грошова допомога за 2005-2006 роки в розмірі 270грн. встановлена ст. 30 ОСОБА_5 України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та ст. 30 ОСОБА_5 України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»; разова грошова допомога за 2007 рік в розмірі 300грн. встановлена ст. 29 ОСОБА_5 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Управлінням праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради позивачу виплачена така допомога: у 2004 році - 130грн., у 2005-2006 роках - по 270грн.; у 2007 році - 300грн. (а.с. 55).
З огляду на викладений вище в рішенні аналіз застосування законодавства, суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо виплати щорічної разової
грошової допомоги інваліду війни ОСОБА_1 слід визнати протиправними лише при виплаті такої допомоги за 2007 рік.
При цьому суд керується рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, згідно якому визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною): стаття 29 ОСОБА_5 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за якою у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до ОСОБА_5 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється у таких розмірах: інвалідам третьої - 300 гривень; пункт 13 статті 71 цього ж закону, яким зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої ст. 13 ОСОБА_5 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
ОСОБА_5 України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та ОСОБА_5 України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», що стосуються виплати щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни, до теперішнього часу не визнані Конституційним судом України неконституційними, і підстав для визнання дій відповідача в цій частині протиправними немає.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України №20-рп/2004 від 1 грудня 2004 року визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) стаття 44 ОСОБА_5 України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", якою встановлено, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до ОСОБА_5 України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни III групи - 130 гривень.
Враховуючи те, що Положення ОСОБА_5 України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 1 грудня 2004 року, а ст. 17-1 ОСОБА_5 України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено отримання разової грошової допомоги до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги, то підстав для задоволення вимог щодо стягнення недоотриманої допомоги за 2004 рік немає.
Таким чином, з урахуванням вже отриманої позивачем разової грошової допомоги у 2007 році, розмір недоотриманої ним такої допомоги у цьому році складає 2542грн. (406грн.х7) - (300грн.)
Визнавши вказані вище дії відповідача протиправними, слід зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради сплатити позивачу цю суму за рахунок Державного бюджету.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення (далі - головні
розпорядники коштів). Таким чином, відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Відповідно до ст. 48 спеціального ОСОБА_5 та приписів п.п.1-3 Порядку використання коштів Державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року у управління праці та соціального захисту населення з'явився обов'язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Тому, звернення з позовними вимогами до управління праці та соціального захисту населення щодо стягнення щорічної допомоги на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги інваліду війни є обґрунтованими і саме цей відповідач зобов'язаний сплатити за рахунок Державного бюджету недоплачені суми допомоги, оскільки статтею 63 спеціального ОСОБА_5 фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього ОСОБА_5, здійснюється за рахунок Державного бюджету України і Управління є розпорядником коштів Державного бюджету України.
Суд вважає, що до вказаних правовідносин не має підстав застосовувати строк позовної давності.
Керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2001-2005 роки, 2007 рік; щорічної разової грошової допомоги інваліду війни за 2007 рік.
Зобов, язати Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради за рахунок Державного бюджету сплатити на користь ОСОБА_1: недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2001-2005 роки, 2007 рік в розмірі 5632 (п'ять тисяч шістсот тридцять дві) гривні шляхом перерахування з розрахункового рахунку №35214011001529 в УДК м. Костянтинівка Донецької області, МФО 834016, ОКПО 03197428; недоотриману щорічну разову грошову допомогу інваліду війни за 2007 рік в розмірі 2542 (дві тисячі п'ятсот сорок дві) гривні шляхом перерахування з розрахункового рахунку №35214011001529 в УДК м. Костянтинівка Донецької області, МФО 834016, ОКПО 03197428.
В решті позовних вимог відмовити.
постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови суду в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Судове рішення № 5899259, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 15.05.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-24/08. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: