Справа № 486/330/16-ц
Провадження № 2/486/287/2016
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2016 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючої-судді - ОСОБА_1
секретаря - Зубко Н.Ю.
представника позивача - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про звільнення від сплати додаткових витрат на дитину,
ВСТАНОВИВ:
22 березня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про звільнення від сплати додаткових витрат на дитину, (а.с. 3-5).
Свою позовну заяву ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, який розірвано 14.05.2014. Від спільного шлюбу мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з нею. За рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03.11.2011 року з нього стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі ? частини зі всіх видів доходу та додаткові витрати на дитину в звязку з її хворобою у розмірі 1/14 частини зі всіх видів доходу до її одужання або досягнення нею повноліття. На даний час їх донька не хворіє та є здоровою, а тому в звязку з її одужанням просить суд звільнити від сплати додаткових витрат на дитину.
Позивач у судовому засіданні 18 травня 2016 року проти задоволення позову заперечував, пояснював це тим його донька не хворіє, так як нею не використана страховка. Разом з тим, не зміг пояснити суду чому про існування даної страховки не відомо відповідачці. В подальшому в судові засідання не з'являвся.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити, так як на даний час донька позивача не хворіє та відповідачка на неї не витрачає кошти. Цей факт він підтверджує тим, що протягом 2013-2014 років донька була застрахована на медичне добровільне страхування позивачем, але страховка нею не використовувалася. Окрім того пояснює, що позивач одружився та має малолітню дитину.
Відповідачка заперечувала проти позову та просила суд відмовити в його задоволенні, оскільки на її думку дане питання судом уже вирішено, а саме рішенням Вищого спеціалізованого суду від 10.12.2014 року. Стверджувала, що їх донька до сьгодні потребує додаткових витрат на лікування, з огляду на її діагноз. Посилання позивача та його представника вважає надуманими, які не відповідають дійсності.
Із матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14.05.2014 року.
Від спільного подружнього життя сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується її свідоцтвом про народження (а.с. 8).
За рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03.11.2011 року з ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частини зі всіх видів доходу до досягнення нею повноліття та додаткові витрати в звязку з її хворобою у розмірі 1/14 частини зі всіх видів доходу до її одужання або досягнення нею повноліття (а.с. 9).
Відповідно до довідок ВКК ДЗ «СМСЧ-2» ОСОБА_5 перебуває на обліку у дитячій поліклініці з діагнозом «функціональна диспепсія» з 31.10.2014 року по теперішній час (а.с. 30,96,122)
Судом допитувалися свідкилікарі СМСЧ №2 м. Южноукраїнська Миколаївської області ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які підтвердили факт, того що неповнолітня ОСОБА_5 перебуває на обліку у дитячому відділення СМСЧ №2 м. Южноукраїнська з діагнозом «функціональна диспепсія» з 31.10.2014 року по теперішній час, з огляду на який вона повинна проходити профілактику, окрім того дівчина хворіє застудними хворобами.
Вислухавши представника позивача, відповідачку, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної заяви слід відмовити, виходячи з наступного.
З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність довідки виданої СМСЧ №2 м. Южноукраїнська Миколаївської області про стан здоров'я дитини позивача. Установлених в судовому засіданні фактів, а саме показів лікарів, які підтверджують факт хвороби дитини та її перебування на обліку з 31.10.2014 року по теперішній час.
Згідно з ч. 1 ст. 188 СК України батьки можуть бути звільнені від обовязку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби. Законодавством України не передбачено звільнення від сплати додаткових витрат на дитину, а нормами СК України передбачено випадки за яких суд може зменшити або збільшити розмір аліментів визначених за рішенням суду чи домовленістю між батьками, а не звільнення від стягнення додаткових витрат на дитину.
В той же час, в силу ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо).
Отже, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері), незалежно від сплати ним (нею) аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі у таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину у разі спору.
Суд при вирішенні даного спору враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Представник позивача у судових засіданнях не надав жодного доказу про те, що стан здоров'я доньки позивача змінився на краще.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд бере до уваги, що представник позивача обгрунтовує позов без належних доказів, тобто не були доведені належними доказами, що є його обов'язком відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України.
Окрім того суд роз'яснює позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,60,212,213,214,215,218 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що не були присутні у судовому засіданні під час проголошення протягом десяти діб з дня отримання копії цього рішення. У разі неподання апеляційної скарги протягом встановленого строку рішення набирає законної сили.
Суддя Южноукраїнського
міського суду ОСОБА_1
Судове рішення № 58992410, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області) було прийнято 13.07.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 486/330/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: