Ухвала суду № 58991195, 23.06.2016, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/563/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2016 р. смт. Веселинове

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Чаричанський П.О., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця поданою представником скаржника ОСОБА_2, заінтересовані особи: Веселинівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області, Веселинівське відділення Очаківського ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, про зобов'язання зняти арешт з рахунку та коштів на рахунку

В С Т А Н О В И В :

22 червня 2016 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця та зобов'язання вчинити дії зі зняття арешту, заінтересовані особи: Веселинівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області, Веселинівське відділення Очаківського ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, в якій просить зобов'язати Веселинівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області зняти арешт з рахунку та коштів на рахунку.

В обґрунтування скарги зазначив, що на підставі постанови державного виконавця від 07 липня 2014 року в рамках ВП №42636575 з примусового виконання виконавчого документу: вимоги №Ф-92-17, виданого 05 березня 2014 року Веселинівським відділенням Вознесенської ОДПІ ГУ Міндоходів про стягнення з ОСОБА_1 на користь Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції несплаченої суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1218,67 грн., начальником ВДВС Веселинівського РУЮ Миколаївської області ОСОБА_3 було накладено арешт на всі кошти на всіх рахунках, зокрема рахунку, відкритому в Миколаївському РУ "Приватбанк", м. Миколаїв: 1) рахунок №26051060718103 та 2) рахунок №26009060748459. Про те, що накладено арешт на рахунки, позивач дізнався 17.06.2016 рок. коли звернувся до банківської установи, а потім до відповідача. Документів про накладення арешту з відділу ДВС скаржник не отримував.

31.12.2014 року дане виконавче провадження за №4236575 на підставі вимог п.2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" було завершено, а виконавчий документ повернуто стягувачу, оскільки не виявлено майно, на яке можливо звернути стягнення згідно закону. При цьому питання про зняття арешту державним виконавцем не вирішувалося.

За таких обставин змушений звернутися до суду.

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що підстав для відкриття провадження у справі не має та позовна заява підлягає поверненню позивачу з наступних причин:

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч. 5 ст. 80 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", із змінами та доповненнями, "Не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі й під час виконання виконавчих написів нотаріуса. Такі скарги подаються до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина п'ята статті 82 Закону про виконавче провадження ).

У зв'язку із цим у разі подання такої скарги в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження за скаргою на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК, а, помилково прийнявши скаргу до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК".

Виходячи з вищенаведеного дана справи не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, так як вимога №Ф-92-17 (виконавчий документ) на підставі якої було відкрито виконавче провадження була прийнята податковим органом (іншим органом).

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Питання повернення судового збору вирішується згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" за клопотанням особи, яка його сплатила.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 210 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця поданою представником скаржника ОСОБА_2, заінтересовані особи: Веселинівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області, Веселинівське відділення Очаківського ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, про зобов'язання зняти арешт з рахунку та коштів на рахунку - відмовити.

Копію ухвали направити скаржнику та представнику скаржника.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення, а особою, без участі якої постановлено ухвалу - протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області ОСОБА_4