Справа № 467/1121/16-а
2-а/467/6/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2016 року Арбузинський районний суд
Миколаївської області у складі:
головуючого судді Кірімової О.М.,
за участю секретаря судового засідання Сіваченко Ю.І.,
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Арбузинка адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області в якому просить визнати дії головного інспектора будівельного нагляду за проведенням перевірок ОСОБА_3 та заступника начальника Управління - начальника відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_4 незаконними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 103 від 18 травня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу у розмірі 1700 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що позивач є керівником суб'єкта господарювання - директором ТОВ «Альянс». 27 квітня 2016 року відповідачем було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Об'єктом перевірки було «Капітальний ремонт покрівлі житлового будинку» за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, проспект Соборності, 10 (під'їзд 1-4)
Замовником будівництва виступало Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об»єднання», виконавцем робіт було ТОВ «Альянс».
За результатами перевірки працівниками Управління було складено акт від 05 травня 2016 року, винесено приписи № 72 та № 154 від 05 травня 2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також складено відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення за не виконання вимог п.4.2 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», а саме будівельні роботи на вказаному об'єкті розпочаті без проекту виконання робіт.
18 травня 2016 року на підставі вищевказаних протоколу, приписів та акту перевірки головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_5 винесено постанову № 103 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700, 00 грн. за порушення п.4.2 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення»
Вищевказану постанову позивач вважає незаконною, оскільки на час складання акту перевірки, приписів та протоколу, та на час проведення перевірки на об'єкті, а ні директора, а ні відповідальної особи ТОВ «Альянс» не було. Відповідач не повідомив позивача про проведення перевірки, тим самим порушив його право бути присутнім на час складання необхідних документів, та порушив його право на надання наявних та необхідних документів, що в подальшому призвело до порушень ст.ст. 278-280 КУпАП при винесенні постанови. Оскільки оскаржувана постанова винесена за результатами перевірки, за такого вимушений звернутися до суду за захистом порушених прав.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, з підстав, викладених у позовній заяві, просила суд задовольнити вимоги позивача та пояснила, що ТОВ «Альянс» є виконавцем будівельних робіт, КП «ЖЕО» було замовником таких робіт. Перевірка управлінням проводилась у присутності представника замовника, представника виконавця ніхто про наявність перевірки не повідомляв. Посилання відповідача на відсутність документів, є помилковим, такі були в наявності до початку будівельних робіт. Позивач, як директор ТОВ «Альянс» постійно перебуває у відрядженні, тому не має можливості постійно перебувати на будівельних роботах. На підставі викладеного просила задовольнити позов.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки до суду не повідомляв. До суду надійшло заперечення проти позову, просив відмовити ОСОБА_2 у задоволенні вимог у повному обсязі та зазначив наступне.
Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553, а саме перевірка достовірності даних декларації про початок виконання будівельних робіт від 04.04.2016 року № 2461-20-16, Управлінням на об'єкті «Капітальний ремонт покрівлі житлового будинку» за адресою : Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, проспект Соборності, 10 (під'їзд 1-4) розпочато перевірку з виїздом на місце 27 квітня 2016 року.
На виконання вимог п. 9 Порядку № 553 про час та дату проведення перевірки щодо достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, замовника будівництва, яким є Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об»єднання» було повідомлено належним чином, та останнім були наданні документи. За результатами перевірки Управлінням встановлено наступне: інформація, що була зазначена Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційне об'єднання» у декларації про початок виконання будівельних робіт є недостовірною, що є порушенням ч. 8 ст. 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»
На момент перевірки ТОВ «Альянс» виконувались будівельні роботи згідно договору на виконання робіт від 28.03.2016 року, відповідальним за роботи на об»єкті призначено ОСОБА_6
Будівельні роботи розпочаті, однак проект виконання робіт на об'єкті відсутній, а також відсутній журнал робіт, що є порушенням п.4.2, 4.13.5 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», ст. 34 ч. 8 ст. 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» За результатами перевірки складено акт перевірки від 05.05.2016 року, протокол про адміністративне правопорушення та припис № 154.
Всі матеріали перевірки позивач отримав 12.05.2016 року, тому останній знав про розгляд відносно нього адміністративної справи.
18 травня 2016 року винесена постанова № 103 за виконання будівельних робіт без проекту виконання робіт. Оскільки позивач знав про розгляд відносно нього адміністративної справи, однак ніяких документів не подав, постанову винесено у його відсутність. В діях позивача виявлено ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі наявні докази у їх сукупності, вислухавши думку представника позивача, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною третьою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ухвалою суду від 15 липня 2016 року поновлено ОСОБА_2 строк на звернення до суду з даним позовом. У задоволенні клопотання представника Управління про залишення без розгляду адміністративного позову в даній адміністративній справі, відмовлено.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з винесенням відповідачем постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, якою останнього визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 1700 грн. (а.с. 7-8)
Частиною 1 ст. 96 КУпАП встановлено відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд з накладенням штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як видно, замовник будівництва Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об»єднання» подав на адресу відповідача декларацію про початок виконання будівельних робіт (а.с. 56-57)
Для проведення позапланової перевірки щодо достовірності даних, наведених декларації, Управління видано направлення зі строком дії з 27.04.2016 року до 05.05.2016 року (а.с. 58)
Про проведення перевірки був повідомлений замовник будівельних робіт Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об»єднання» (а.с. 59-61). Виконавець робіт ТОВ «Альянс» про проведення перевірки не повідомлявся, матеріали справи не містять про таке доказів.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності: протоколу про адміністративне правопорушення від 05.05.2016 року (а.с. 13-15), двох приписів № 72 та № 154 від 05.05.2016 року (а.с. 16-19), акта перевірки від 05.05.2016 року (а.с. 9-12).
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вручення. У ньому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (частина перша статті 256 Кодексу). Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина друга статті 256 Кодексу). У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; така особа має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (частина третя статті 256 Кодексу). Протокол разом з іншими матеріалами справи, зокрема процесуально оформленими доказами, перелік яких встановлено у статті 251 Кодексу, надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення (частина перша статті 257 Кодексу).
У частині першій статті 277 Кодексу закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).
Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні, допитаний в якості свідка головний інженер ТОВ «Альянс» ОСОБА_7 суду показав, що підприємство тривалий час займається будівельними роботами. Безпосередньо його діяльність пов'язана із підготовкою необхідної документації. Будівельні роботи на об'єкті «Капітальний ремонт покрівлі житлового будинку» за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, проспект Соборності, 10 (під'їзд 1-4) фактично розпочаті були 13 квітня 2016 року. Загальний журнал робіт та проект виконання робіт на початок робіт був у наявності. У день проведення управлінням перевірки на об'єкті, а саме о 9-00 год. 27 травня 2016 року, нікого з перевіряючих на об'єкті не бачив. Про час та день проведення перевірки, ні він, та взагалі ніхто з представників ТОВ «Альянс», попереджений не був. Ніяких документів ніхто не просив перевірити чи побачити їх наявність. В указаний день директор ОСОБА_2 перебував у відрядженні.
Свідок ОСОБА_8, працюючий зварювальником ТОВ «Альянс» в судовому засіданні пояснив, що 27 квітня 2016 року, цілий день, проводив роботи на даху об'єкту за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, проспект Соборності, 10 (під'їзд 1-4). В цей день нікого з перевіряючих не бачив, ніякої перевірки на об'єкті не було, про перевірку об'єкту нічого не було відомо. Відповідальним за об'єкт був ОСОБА_7 ОСОБА_2 того дня на об'єкті не було.
Свідок ОСОБА_9, працюючий бетонником ТОВ «Альянс» в судовому засіданні пояснив, що як зазвичай, 27 квітня 2016 року з ранку до вечора працювали на об'єкті за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, проспект Соборності, 10 (під'їзд 1-4). В цей день ніяких перевіряючи органів не було, ніхто посвідчення не пред'являв, ніхто протокол не складав. Про проведення перевірки нічого відомо не було.
Так, протокол про адміністративне правопорушення є носієм доказової інформації про виявлені уповноваженим органом порушення, документом, на підставі якого приймається відповідна постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому оцінка протоколу, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження постанови, прийнятої на підставі такого протоколу.
Відповідно до п.п. 7, 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка достовірності даних декларації про початок виконання будівельних робіт, подана замовником. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
В силу вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснювався у присутності позивача.
За таких обставин, суд приходить до висновку щодо порушення відповідачем п.9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.
Окрім того, враховуючи відсутність позивача на об'єкті перевірки під час її здійснення, суд вважає, що вимоги п.7 наведеного Порядку в частині пред'явлення посадовою особою інспекції службового посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки під час її проведення, виконані не були.
Таким чином, позапланову перевірку 27 квітня 2016 року, за наслідками якої складено акт перевірки, прийнято приписи від 05 травня 2016 року за № 72 та № 154, складено протокол про адміністративне правопорушення від 05 травня 2016 року, проведено з порушенням процедури (без пред'явлення посадовою особою інспекції службового посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки та за відсутності суб'єкта містобудування під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю), позивач не був належним чином повідомлений про позапланову перевірку та підстави її проведення.
Як видно, в протоколі відповідачем зроблено відмітку, що на час його складання, позивач ОСОБА_2 був відсутній.
Проте, відповідач не надав суду доказів, про виконання ним при складанні даного протоколу вимог ст. 256 КУпАП.
Докази про виклик позивача для підписання протоколу, відібрання від нього пояснень при його складанні, роз'яснення йому прав і обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП, на виконання вимог ч. ч. 1, 2, 4 ст. 256 КУпАП відповідачем суду не надано.
Всупереч вищевказаним нормам, а також п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», ОСОБА_2 не був присутній ні під час проведення перевірки, ні під час складання акту, приписів, протоколу та постанови про адміністративне правопорушення працівниками Управління, про що свідчать відсутність його підписів у вищевказаних документах. Акт на підпис ОСОБА_2 не надавався.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що проект виконання робіт розроблений та затверджено 06 квітня 2016 року (а.с. 21-30).
Згідно загального журналу робіт, який є виданим 12 квітня 2015 року (а.с. 31-36), початок робіт становив 13 квітня 2016 року. Як видно, на початок робіт, такий загальний журнал існував.
Із даного журналу на а.с. 36 інспектором технічного нагляду ОСОБА_10 зроблено запис: «Зауважень по виробництву робіт не має.»
Тому із зазначеного видно, що станом на 27 квітня 2016 року - це день перевірки управлінням позивача, останній в наявності мав і загальний журнал робіт і проект виконання робіт.
Згідно наказу № 99 від 26 квітня 2016 року позивач ОСОБА_2 в день проведення перевірки - 27 квітня 2016 року, перебував у відрядженні, а саме з 26.04.2016 року по 29.04. 2016 року, що підтверджується посвідченням про відрядження (а.с. 84, 86)
Згідно наказу № 105-к від 16 травня 2016 позивач ОСОБА_2 в день розгляду справи відносно нього та винесення постанови про адміністративне правопорушення - 18 травня 2016 року, перебував у відрядженні, а саме з 17.05.2016 року по 19.05. 2016 року, що підтверджується посвідченням про відрядження (а.с. 83, 85), що є поважними причинами відсутності позивача під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення № 103.
Таким чином, відповідачем було порушено права позивача при складанні протоколу, не забезпечено дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Як видно із наданих суду сторонами доказами та показаннями свідків, в день проведення перевірки - 27 квітня 2016 року, протокол про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складено не було, що також підтверджується копією вказаного протоколу, відповідно до якого його було складено 05 травня 2016 року, текст вказаного протоколу набрано відповідачем за допомогою комп'ютерної техніки та роздруковано на принтері, що свідчить також про виготовлення даного протоколу за місцем роботи відповідача.
З огляду на наведене, протокол про адміністративне правопорушення від 05.05.2016 року не можна вважати доказом у справі про адміністративне правопорушення, оскільки такий складено з порушенням норм КУпАП, а постанова Управління по справі про адміністративне правопорушення від 18.05.2016 року № 103, винесена за результатами розгляду такого протоколу є протиправною та підлягає скасуванню.
Крім того, оскаржуваною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП , але при цьому не зазначено, яку норму закону він порушив (ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про невідповідність оскаржуваної постанови відповідача критеріям, передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України та наявність підстав для задоволення позову про її скасування.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України ( або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)
Керуючись ст.ст. 122, 138, 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позовом ОСОБА_2 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Визнати дії Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області неправомірними.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 103 від 18 травня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу 1700 грн.
Стягнути із Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.
Повний текст постанови проголошено 18 липня 2016 року
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Арбузинський районний суд на протязі десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Арбузинського
районного суду О.М. Кірімова
Судове рішення № 58991122, Арбузинський районний суд Миколаївської області було прийнято 15.07.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 467/1121/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: