Рішення № 58988853, 14.07.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/18967/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1370/2016

Категорія 49

Головуючий у 1 інстанції Бородовський С. О.

Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Девляшевського В.А., Меленко О.Є.,

секретаря - Шемрай Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, проживання дитини з матір`ю, зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення способу участі у вихованні дитини, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, із урахуванням уточнених позовних вимог станом на 27 квітня 2015 року просила, розірвати шлюб між нею та ОСОБА_3, визначити з матір'ю місце проживання їх малолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також встановити спосіб участі батька ОСОБА_3 у вихованні дочки. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спільне життя з відповідачем не склалось, у них немає взаєморозуміння та поваги, постійно виникають конфліктні ситуації та сварки. Крім того, відповідач заперечує проти проживання дочки з матір'ю після розірвання шлюбу, що не відповідає інтересам малолітньої дитини та є підставою для визначення способів участі батька у вихованні дитини.

У квітні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом, просив визначити спосіб його участі у вихованні дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом надання побачень для спілкування та спільного відпочинку з 16 год. 30 хв. До 20.00 год. кожного понеділка, вівторка, середи, четверга, п'ятниці, а також з 20.00 год. кожної п'ятниці до 8.00 год. кожного понеділка. Свої вимоги ОСОБА_3 обґрунтував тим, що позивачка чинить йому перешкоди у спілкуванні з їхньою дочкою.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 01 липня 2015 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини з матір'ю задоволено. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції 04.09.2009, розірвано. Дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишено проживати з матір'ю ОСОБА_2 (а.с. 2-3, 33) .

Зустрічний позов задоволено частково. Визначено участь ОСОБА_3 у вихованні дитини ОСОБА_4 періодичними побаченнями по 3 години з понеділка по п'ятницю включно кожного тижня з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, та можливістю спільного відпочинку батька і дитини протягом періоду доби з 08 години по 20 годину в суботу та неділю не менше чотирьох разів на місяць (а.с. 34-36).

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 121,80 грн судових витрат. В іншій частині зустрічного позову і судових витрат відмовлено.

ОСОБА_2 на дане рішення подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що вона дізналась про те, що відповідач вчиняє дії щодо розбещення доньки, тому вона звернулась у правоохоронні органи із заявою про вчинення розпусних дій щодо її неповнолітньої доньки, на підставі якої внесено відомості у Єдиний реєстр досудових розслідувань за ч.2 ст.156 КК України. Після чого вона вирішила скористатись допомогою адвоката. Зазначає, що 01.07.2015 о 13.30 год. подала заяву до суду про відкладення розгляду справи та залучення до участі у справі адвоката для представництва її інтересів. Цього ж дня адвокатом подано заяву про відкладення розгляду справи з наданням можливості для ознайомлення із матеріалами справи. Однак з невідомих причин судом проігноровано вказані заяви і ухвалено оскаржуване рішення, чим порушено її право користуватись правовою допомогою та поставлено під загрозу здоров'я та життя її дитини. Вважає, що вищезазначених обставин судом враховано не було, чим порушено ст.213 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.159 Сімейного кодексу України просила змінити рішення та обумовити побачення відповідача з дитиною у присутності матері ОСОБА_2

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Івано-Франківського міського суду від 01 липня 2015 року в частині визначення способу участі батька у вихованні дитини змінено. Визначено участь ОСОБА_3 у вихованні дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, періодичними побаченнями по 3 години з понеділка по п'ятницю включно кожного тижня з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, та можливістю спільного відпочинку батька і дитини протягом періоду доби з 08 години по 20 годину в суботу та неділю не менше чотирьох разів на місяць у присутності матері ОСОБА_2. В решті рішення залишено без змін (а.с. 131-132).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 квітня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Вищевказане рішення скасовано в частині зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення способу участі у вихованні дитини, справу в цій частині направлено на новий розгляд до Апеляційного суду Івано-Франківської області (а.с. 162-163). Згідно з Ухвалою, висновок органу опіки та піклування щодо способу участі батька у вихованні дитини у матеріалах справи відсутній, на що апеляційний суд не звернув уваги і не витребував висновок органу опіки та піклування з цього питання.

В судовому засіданні апелянтка ОСОБА_2 та її представник підтримали апеляцію, просили визначити спосіб побачень батька з дитиною у присутності матері через те, що батько чинить негативний вплив на дитину і був фігурантом кримінального розслідування з приводу розбещення дитини. І хоч справа у даний час закрита. Однак такі події мали місце, дитину залишати наодинці з батьком вона не може.

ОСОБА_3 та його представник апеляцію заперечили, просили її відхилити. ОСОБА_3 категорично заперечив якісь дії щодо дитини. Вказав, що після рішення суду першої інстанції і з`явилась заява про злочин. Це вплинуло на рішення апеляційного суду, яке потім було скасоване, оскільки порушило презумпцію невинуватості - через заяву про злочин апеляційним судом було ухвалено мати побачення тільки у присутності матері.

Заслухавши сторони та їх представників, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково з наступних міркувань.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції 04.09.2009, актовий запис № 1282 відповідно до свідоцтва про шлюб (а.с. 4).

Від шлюбу у сторін по справі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_4 відповідно до копії Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 17.02.2010 (а.с.5).

З Характеристик від 27.04.2015 та 24.04.2015 вбачається, що відповідач-позивач позитивно характеризується за місцем роботи (а.с. 49, 50).

Згідно копії трудової книжки № НОМЕР_2 ОСОБА_3 працює в Федерації футболу України (а.с. 51-54).

Відповідно до довідки будинкового комітету відповідач позитивно характеризується за місцем проживання (а.с. 55-56).

Рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 26.06.2015 надано висновок щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 з матір'. ОСОБА_2 (а.с. 57-59).

З витягу з кримінального провадження №1 2015090010002691 вбачається, що 01.07.2015 на підставі заяви позивачки до ЄРДР внесено відомості за ст. 156, ч.2 КК України про вчинення її чоловіком (відповідачем по справі) розпусних дій щодо своєї неповнолітньої дочки (а.с. 79).

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам рішення суду у повній мірі не відповідає.

Предметом апеляції є вимоги і заперечення щодо визначення часу і способу побачень батька з дитиною.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції вірно застосував приписи ст. 157, 159 СК України і правильно визначив, що сторони мають рівні права і обов`язки щодо виховання дитини, а тому і час для побачень теж має бути орієнтований на реалізацію рівності.

Колегія суддів погоджується з цим, оскільки за змістом ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 141, 150, 151 - 153 СК України батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини, мають рівні права та обов`язки щодо виховання дитини; батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дітей; предметом основного піклування батьків є найкращі інтереси дитини.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (ст. 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками. У справі «Хант проти України» вказано, що права дитини мають перевагу над правами батьків. Колегія суддів з цього робить висновок, що рівність прав батьків витікає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

У дітей є власні інтереси, відмінні від інтересів батьків, і виховання батьків повинно бути спрямовано на досягнення найкращих інтересів дітей. Рівність прав батьків і дитини полягає, в тому числі, у рівному часі дитини та обох батьків для спілкування. Батько з дитиною не живе, дитина живе з матір`ю, і вони з приводу рівності часу для побачень знаходяться у фактично нерівних умовах. Дитина фактично недоотримує батьківської уваги і цим порушуються її інтереси. Це ж стосується і необхідності побачень з дитиною у присутності матері. Кримінальна справа закрита, чому є підтвердження, негативні характеризуючі дані щодо ОСОБА_3 відсутні. Підстав вважати, що він буде чинити негативний вплив на дитину немає ніяких. Тому, при побаченнях дитини і батька обов`язкової потреби у присутності матері немає, як немає такої потреби у присутності батька під час спілкування доньки з матір`ю. Такі висновки витікають з характеристики дитини, яка рівнозначно ставиться до обох батьків і її прагнення бачити сім`ю цілісною.

Скасовуючи рішення апеляційного суду суд касаційної інстанції вказав на відсутність висновку органу опіки та піклування, що робить неможливими правильне вирішення спору.

Висновок надано апеляційному суду у вигляді рішення Івано-Франківського виконавчого комітету від 09.07.2015.

Суд вважає необхідним визначити порядок і способи побачень батька з дитиною відповідно до згаданого висновку, змінивши рішення суду першої інстанції з тих мотивів, що воно було ухвалено без належного обґрунтування - висновку органу опіки та піклування з приводу порядку побачень батька і дитини. Згідно з рішенням виконкому встановлено такий порядок участі батька у вихованні доньки: середа з 17.00 год. до 19.00 год., п'ятниця з 16.00 год. до 20.00 год.; перша, третя субота місяця та друга, четверта неділя місяця з 10.00 год. до 18.00 год. Присутність матері при цьому не передбачена.

Змінюючи судове рішення, відповідно до ст. 309 ЦПК України, і затверджуючи пропонований порядок, колегія суддів виходить з наведених мотивів, а також приймає до уваги те, що інших варіантів визначення способу участі дитини у вихованні сторони не надавали, відповідачка категорично заперечила можливість компромісу. У решті рішення залишається без змін

Керуючись ст.ст. 209, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 липня 2015 року в частині визначення способу участі батька у вихованні дитини змінити.

Визначити участь ОСОБА_3 у вихованні дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановивши такий порядок побачень:середа з 17.00 год. до 19.00 год., п'ятниця з 16.00 год. до 20.00 год.; перша, третя субота місяця та друга, четверта неділя місяця з 10.00 год. до 18.00 год.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: В.А. Девляшевський

О.Є. Меленко