Ухвала суду № 58988252, 14.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3846/16 Справа № 208/3697/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Калиновський А.Б.

Категорія 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого Калиновського А.Б.

Суддів Гайдук В.І., Єлізаренко І.А.

При секретарі Сахарову Д.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з незаконного володіння, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з незаконного володіння відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду і ухвалити нове про задоволення її позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 колишня свекруха ОСОБА_3, яка перебувала у шлюбі з сином позивачки ОСОБА_5 з 30.04.2011 року.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23.12.2014 року шлюб між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 розірвано.

Відповідачка не проживає та не веде домашнє господарство з сином позивачки ОСОБА_5 з березня 2013 року.

На підтвердження того, що позивачка передала у тимчасове користування своєму синові ОСОБА_5 і відповідачці, колишній невістці, своє майно, кондиціонер, м`який трикутник, столешницю, надає документи про укладення ОСОБА_2 11.12.2008 року з ВАТ «ОСОБА_6 Стандарт» кредитного договору на отримання кредиту в сумі 3812,76 грн. на строк 365 днів, з 11.12.2008 року по 11.12.2009 року, та видаткову накладну № П14-002426 від 27.07.2011 року про отримання в ТОВ «Технополіс-1» Дніпродзержинська філія кондиціонера SAMSUNG вартістю 2777,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд правильно виходив з того, що вимоги позивачки не підтверджені доказами щодо отримання майна відповідачкою ОСОБА_3, яке належить ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що судом належним чином не зясовано усіх обставин справи та незаконно відмовлено у задоволенні її позову не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступне.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 у якості доказів надала лише кредитний договір на отримання коштів на придбання меблів та видаткову накладну щодо отримання кондиціонеру, проте дані документи не є доказом отримання відповідачкою майна в користування.

Крім того, ОСОБА_2 не вказує марку, модель майна, яке вона, за її ствердженням, передала синові та відповідачці, що не дає можливості ідентифікувати його з майном, яке вона отримала в кредит.

Також позивачка не надала суду доказів на підтвердження того, що вказане нею майно знаходиться у володінні чи користуванні відповідачки.

Звертаючись до суду з вимогою про відшкодування коштів в рахунок погашення вартості витребуваного майна, ОСОБА_2 не надає доказів дійсної ціни майна на день винесення рішення суду з урахуванням зносу майна. Клопотання про проведення експертизи з цього питання позивачка не заявляла.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Таким чином, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: