Ухвала суду № 58986599, 14.07.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

14 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Терлецького О.О.,

суддів: Кривенди О.В.,

Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО» Додусенка Володимира Івановича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України постановою від 12 травня 2016 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 9 липня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у вищезгаданій справі скасував, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовив.

Не погодившись із такою постановою суду касаційної інстанції, ОСОБА_3 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_04_27/pravo1/T052747.html?pravo=1> (далі - КАС).

На обґрунтування наведених у заяві доводів додав копії рішень Вищого адміністративного суду України від 16 червня, 4 серпня 2015 року, 21, 28 січня, 4, 18 лютого, 2 березня, 27 квітня 2016 року (№№ К/800/19140/15, К/800/24809/15, К/800/26658/15, К/800/34675/15, К/800/39987/15, К/800/31032/15, К/800/50257/15, К/800/7075/16 відповідно), які, на думку ОСОБА_3, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статті 1 Першого протоколу від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 41 Конституції України, статей 2, 4, 26, 27, 37, 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4442-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, «Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами», затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 9 серпня 2012 року № 14.

Однак аналіз рішення, про перегляд якого подана заява, та рішень, які надані для порівняння, свідчить про те, що вони прийняті, постановлені за різних фактичних обставин, встановлених судами у цих справах, тому підстав для висновку про неоднакове застосування вищезазначених норм права у подібних правовідносинах немає.

Отже, постанова Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2016 року не може бути переглянута Верховним Судом України з підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2016 року у цій справі.

Керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО» Додусенка Володимира Івановича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії до провадження Верховного Суду України для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачО.О. ТерлецькийСудді: О.В. Кривенда О.Б. Прокопенко