Ухвала суду № 58984264, 12.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року м. Київ К/800/18034/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Юрчук Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд»

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015

у справі № 822/4228/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд»

до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.12.2014 позов задоволено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.12.2014 скасовано. Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права.

В судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Універсалбуд» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків при проведенні взаєморозрахунків із ТОВ «Діаманд Делюкс» за період з 01.04.2012 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт № 208/22/32987115 від 17.03.2014, в якому встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, пп. 14.1.181, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за півріччя 2012 року на 529 406 грн. та занижено податок на додану вартість всього на 504 197 грн.

В порушення вимог вищевказаних норм до складу собівартості реалізованих будівельних робіт та податкового кредиту віднесені витрати та ПДВ по операціях з придбання субпідрядних будівельних робіт у ТОВ «Діаманд Делюкс», реальний характер яких документально не підтверджений.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 16.04.2014 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0001952201, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем з податку на прибуток на суму 794 109 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 529 406 грн., і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 264 703 грн.;

- № 0001962201, яким збільшив суму грошового зобов'язання позивача за платежем з податку на додану вартість на суму 756 295,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 504 197 грн., і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 252 098,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Діаманд Делюкс» згідно договорів субпідряду є реальними, у зв'язку з чим прийняті податковим органом спірні податкові-повідомлення рішення є протиправними.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6 ст. 198 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, витрати мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв'язку з отриманням податкової інформації (лист Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 10.12.2013 № 9050/7/22-01-22-05-18), податковим органом було направлено до позивача запит № 88/10/22.0-15 від 10/22.0-15 від 10.01.2014 про надання пояснень та їх документальних підтверджень з питань відносин із ТОВ «Діаманд Делюкс» за квітень, травень, червень 2012 p., з зазначеним переліком запитуваних первинних документів. Оскільки позивач не надав у десятиденний строк пояснення та документальне підтвердження на запит контролюючого органу, відповідно п.78.1 ст. 78 Кодексу, керівником податкового органу було прийнято рішення про проведення документальної виїзної перевірки позивача.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України позивач на неодноразові запити податкового органу первинні документи, які пов'язані з предметом перевірки, не надав. Натомість, позивач повідомляв, що документи зникли за нез'ясованих обставин, тому надати їх до перевірки не має можливості.

У зв'язку з цим, 27.02.2014 податковий орган звернувся до позивача із запитом, з проханням повідомити, чи надавалось ТОВ «Універсалбуд» повідомлення про факт пожежі, зникнення або знищення первинних документів, облікових регістрів, звітів до правоохоронних органів, як це передбачено п. 6.10. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що посадовими особами ТОВ «Універсалбуд» повідомлення до Нетішинського MB УМВС України в Хмельницькій області про факт зникнення за нез'ясованих обставин бухгалтерської, договірної, виконавчої документації та документів податкового обліку по господарських операціях, в тому числі з ТОВ «Діаманд Делюкс», що мали місце у 2012 році, було направлено 27.02.2014 (в останні дні перевірки), лише після отримання запиту податкового органу від 27.02.2014, при цьому, сам акт про втрату документації по господарських операціях з деякими контрагентами у 2012 р. був складений 17.01.2014. Зі змісту вказаного акту вбачається, що комісією встановлено, що за нез'ясованих обставин з офісу ТОВ «Універсалбуд» зникла первинна документація по господарських операціях з ТОВ «Діаманд Делюкс», які мали місце у 2012, проте в комісії ТОВ «Універсалбуд» були лише працівники цього товариства, що свідчить про формальне оформлення документів.

Пунктом 44.5 ст. 44 ПК України встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Проте, як зазначалось вище, повідомлення про втрату документів надійшло до Нетішинського відділення Славутської ОДПІ 25.01.2014, хоча втрата була зафіксована актом від 17.01.2014, що свідчить про недотримання позивачем вимог п. 44.5 ст. 44 ПК України.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Пунктом 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Однак, в порушення вищевказаних норм посадовими особами ТОВ «Універсалбуд» для перевірки не надано документи бухгалтерського та податкового обліку, хоча фактично до самої перевірки працівників податкового органу допущено.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім.

Основним видом діяльності ТОВ «Універсалбуд» є будівництво житлових і нежитлових будівель. В ході перевірки досліджувалась реальність операцій з придбаних будівельних робіт та наявність у субпідрядника - ТОВ «Діаманд Делюкс» виробничих та трудових ресурсів для їх виконання.

Так, при аналізі технічної можливості виконання ТОВ «Діаманд Делюкс» господарських операцій із урахуванням його фактичних господарських ресурсів (наявність виробничих потужностей, персоналу тощо) та фактичного змісту операцій (необхідність спеціальних навичок персоналу для їх вчинення, необхідність наявності власних або залучених засобів, час тощо), відповідачем встановлено невідповідність задекларованої поставки товарів (робіт, послуг) фактичному стану ТОВ «Діаманд Делюкс», натомість, в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Універсалбуд» відображено господарські операції, які не могли фактично виконуватись ТОВ «Діаманд Делюкс», враховуючи оперативність проведення, місцезнаходження, віддаленості контрагентів один від одного. Операції із ТОВ «Діаманд Делюкс» не могли бути здійснені враховуючи реальний час їх здійснення, відсутності необхідних трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності.

Враховуючи те, що позивачем не доведено правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат по взаєморозрахунках з вказаним контрагентом, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд» залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В.Борисенко (підпис)В.В. Кошіль