Ухвала суду № 58984233, 12.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року м. Київ К/800/12707/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015

у справі № 810/1699/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лук Авіа Оіл»

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 22.10.2013 № 0002442210 та № 0002452210.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012, складено акт №156/22-1/31477919 від 04.10.2013, яким зафіксовано порушення позивачем:

- п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 600600,00 грн.;

- пп.164.2.17 п.164.2 ст.164; абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України - неутриманий податок з доходів фізичних осіб з додаткового блага, в результаті нараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 584,87 грн.;

- п.177.8 ст.177, пп.165.1.36 п.165.1 ст.165, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України - неутриманий податок з доходів фізичних осіб з громадян суб'єктів підприємницької діяльності, які надавали послуги даному підприємству, але при цьому не було пред'явлено копію документу, що підтверджує його державну реєстрацію, відповідно до закону, як суб'єкта підприємницької діяльності та копію свідоцтва про сплату єдиного податку, в результаті донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 1103,10 грн.;

- п.178.5 ст.178, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України - неутриманий податок з доходів фізичних осіб з приватного нотаріуса, яким не було пред'явлено копію довідки про взяття на податковий облік, в результаті донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 85,65 грн.;

- абз. «б» п.176.2 ст. 176, п.70.16 ст.70 Податкового кодексу України; наказ ДПА України від 24.12.2010 №1012 - порушено порядок заповнення розрахунків Ф №1ДФ за перевіряємий період з 01.07.2011 по 31.12.2012;

- перевіркою дотримання вимог постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» із змінами та доповненнями встановлено порушення вимог п.2.6 зазначеної Постанови.

На підставі акта перевірки, 22.10.2013 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0002442210 форми «Р», відповідно до якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на загальну суму 900900,00 грн. (за основним платежем - 600600,00 грн. та за штрафними санкціями - 300300,00 грн.) та №0002452210 форми «С», відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 280555,40 грн.

Скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі - Виконавець) надавав послуги ТОВ «Лук Авіа Ойл» (надалі Замовник) на підставі договору №27/09-12 від 27.09.2012, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику юридично-консультаційні послуги щодо зовнішньоекономічної діяльності та класифікації товарів за УКТ ЗЕД при митному оформленні (надалі іменується «послуги»), а Замовник зобов'язується своєчасно сплатити надані послуги. За результатами наданих послуг та на підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику послуг, відповідно до умов цього договору, Сторони складають акт виконаних робіт.

Фактичне виконання умов зазначеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи копіями акта виконаних робіт щодо надання юридично-консультаційних послуг та звіту до акта виконаних робіт від 28.11.2012.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Лук Авіа Ойл» включило витрати, понесені у зв'язку з транспортуванням палива, до собівартості придбаних та реалізованих товарів, на дату фактичного продажу товарів, які реалізуються в наступних податкових періодах, на загальну суму 2630000,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2012 року на суму 2630000,00 грн., що підтверджується наступними документами: податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за три квартали (ІІ-ІІІ квартали) від 19.10.2012; податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за рік (ІІ-ІV квартали) 07.02.2013; оборотно-сальдовою відомістю за 4 квартал 2012 року; актом здачі-приймання виконаних робіт по договору №2703 від 13.04.2012 з 1 по 31 жовтня 2012 року; довідкою про рух коштів (грн.) по договору №2703 «ДНМ-2» (7819856) і ПЗ по добу 03.11.2012; товарно-супровідними документами (накопичувальні картки, відомості, накладні, дублікати накладних та інші).

З урахуванням того, що фактичне виконання послуг за договором про надання юридичних послуг та включення витрат, понесених у зв'язку з транспортуванням палива до собівартості придбаних та реалізованих товарів, на дату фактичного продажу товарів, які реалізуються в наступних податкових періодах повною мірою підтверджується матеріалами справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у податкового органу підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 22.10.2013 №0002442210 форми «Р», яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 22.10.2013 №0002452210 форми «С», яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції, то, як вірно зазначено судами, вказане повідомлення також підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, актом перевірки встановлено факт неоприбуткування готівки в КОРО №1004002313р/10 зареєстрованої 23.03.2011 Бориспільською ОДПІ на підставі фіскального звітного чека (Z- звіту) №01330 за 04.07.2011 на суму 9408,33 грн. (не вчинено запис про облік готівки в повній сумі фактичних надходжень у розділі 2 графах 5-6 на загальну суму 9408,33 грн.) та в КОРО №1004002313р/12 зареєстрованої 23.01.2012 Бориспільською ОДПІ на підставі фіскального звітного чека (Z- звіту) №02002 за 03.03.2012 на суму 46702,75 грн. (не вчинено запис про облік готівки в повній сумі фактичних надходжень у розділі 2 графах 5-6 на загальну суму 46702,75 грн.). В результаті чого було порушено вимоги пункту 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 із змінами і доповненнями.

При цьому, з пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Лук Авіа Ойл» по контрольно-касовому електронному апарату №1004002313 було помилково проведено операції з оплати готівкою з податку на додану вартість замість оплати кредитною картою, а саме, 04.07.2011 на суму 9408,33 грн. та 03.03.2012 на суму 46702,75 грн. Вищезазначені помилки були виявлені після пробиття на касовому апараті фіскальних чеків, у зв'язку з чим, були проведені операції з службової видачі коштів та операції оплати кредитною карткою на відповідні суми.

Позивачем даний факт був зафіксований, відповідно до пункту 4.8. розділу 8 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №107/5298 із змінами і доповненнями шляхом складання акта про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку.

Зазначена обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наступних документів: довідкою; пояснюючими записками; актами по підприємству ТОВ «Лук Авіа Ойл» від 04.07.2011; фіскальним та службовим чеками; квитанцією №3286 від 04.07.2011; аркушів 42-43 книги обліку розрахункових операцій; Z-звітами фіскального та службового чеків; аркуша 24 книги обліку розрахункових операцій.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку виданих та прийнятих першим касиром грошей або книзі обліку розрахункових операцій (абзац п'ятнадцятий пункту 1.2 Положення №637).

Згідно з пунктом 2.6 зазначеного Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з пунктом 4.1. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків).

Згідно з п. 4.2 зазначеного Положення усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Аналізуючи наведені норми, судами вірно зазначено, що оприбуткуванням готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (використанням розрахункових книжок), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій або даних розрахункової книжки) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Відповідно до пункту 4.7 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №107/5298 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача». Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції «сторно».

Пунктом 4.8 зазначеного Порядку встановлено, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити: дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СГ і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у СГ бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

Пунктом 7.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) визначено, що використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, передбачає: її наявність на місці проведення розрахунків, де встановлено реєстратор розрахункових операцій; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги обліку розрахункових операцій; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Аналізуючи наведені норми, судами вірно зазначено, що наявність підклеєного у КОРО платника податків фіскального звітного чеку РРО (даних - РК) є фактом здійснення обліку готівки у КОРО. Натомість, щоденний запис про рух готівки та суми розрахунків у КОРО - це лише звіт про фактичне надходження готівкових коштів до каси. Відсутність такого запису у КОРО при наявності у ній відповідних розрахункових документів та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства чи наявність такого запису з технічною помилкою не свідчить про факт ненадходження грошових коштів до каси, її неоприбуткування, а означає лише порушення порядку ведення КОРО.

Враховуючи, що об'єктивною стороною такого правопорушення як неоприбуткування готівки, є приховування виручки, тоді як проведення готівкових коштів через РРО із роздрукуванням фіскальних чеків сум розрахунків та належним заповненням у КОРО сум розрахунків є свідченням їх занесення до фіскальної пам'яті, що виключає приховування відповідної суми виручки, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у податкового органу підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 280555,40 грн.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль