Ухвала суду № 58984134, 12.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року м. Київ К/800/15555/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2013

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015

у справі № 803/2291/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕП"

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області

про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2013, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015, позов задоволено: визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 08.08.2013 № 905-19.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем 13.08.2012 прийняті податкові повідомлення-рішення №0001042201 та №0001562201, якими позивачу нарахований податок на додану вартість у загальному розмірі 1 053 791,50 грн. та податок на прибуток підприємств у розмірі 882 067,00 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «НЕП» оскаржило їх до Волинського окружного адміністративного суду, ухвалою якого від 12.11.2012 у справі №2а/0370/3739/12 позовну заяву залишено без руху з підстав несплати судового збору у належному розмірі. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «НЕП» на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 у справі №2а/0370/3739/12.

Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Волинській області 08.08.2013 винесена податкова вимога №905-19 за формою «Ю» про сплату ТОВ «НЕП» узгодженого грошового зобов'язання у розмірі 1 935 872,87 грн.

Як вбачається зі змісту податкової вимоги та листа Луцької ОДПІ від 21.08.2013 №2886/10/221 грошове зобов'язання за податковою вимогою від 08.08.2013 №905-19 виникло на підставі податкових повідомлень-рішень № 0001042201 та № 0001562201 від 13.08.2012.

За результатами адміністративного оскарження зазначеної вимоги, Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області складено лист від 18.09.2013 №3673/19/22.6, згідно якого скаргу ТОВ «НЕП» залишено без задоволення.

В подальшому підприємство оскаржувало податкову вимогу до Головного управління Міндоходів у Волинській області та Міністерства доходів і зборів України, однак рішеннями від 12.09.2013 №1688/10/10.2-06 та від 11.10.2013 №13023/8/99-99-11-02-01-15 скарги позивача залишено без задоволення.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходи з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Аналізуючи наведені норми, судами вірно зазначено, що факт узгодженості чи неузгодженості грошового зобов'язання ставиться в залежність від того, чи звернувся платник податку до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на підставі яких виникло таке грошове зобов'язання. При цьому, пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України чітко визначає, що грошове зобов'язання є неузгодженим саме з моменту звернення платника податку до суду, а не з моменту винесення судом ухвали про відкриття провадження у справі.

З урахуванням того, що позивач звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001042201 та № 0001562201 від 13.08.2012, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що грошове зобов'язання за цими рішенням є не узгодженим, а відтак у податкового органу були відсутні підстави для складання податкової вимоги від 08.08.2013 №905-19 за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області - відхилити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль