Ухвала суду № 58983978, 05.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 року м. Київ К/800/7127/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Головчук С.В., Мойсюка М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачево та Мукачівському районі Закарпатської області про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачево та Мукачівському районі Закарпатської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що державним виконавцем протиправно закінчено виконавче провадження №43210520 з примусового виконання виконавчого листа № 303/1998/13а, виданого 24 квітня 2014 року Мукачівським міськрайонним судом, на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки фактично судове рішення виконано не було. Крім того, державний виконавець не вжив всі залежні від нього необхідні дії для фактичного виконання рішення суду в повному обсязі згідно з виконавчим документом та з урахуванням наданої ним у процесі виконавчого провадження довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України від 16 квітня 2014 року за № 371 про наступне збільшення розміру заробітної плати працюючого судді Мукачівського міськрайонного суду з 01 грудня 2013 року, а також не врахував зміст рішення Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3- рп/2013 та висновки, викладені в ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року про те, що нарахування й виплата розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з наступним збільшенням заробітної плати працюючого судді з 03 червня 2013 року має здійснюватися без будь - якого обмеження граничним розміром.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 березня 2015 року позов задоволено. Визнано незаконною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області Ярош С.І. від 08 серпня 2014 року про закінчення виконавчого провадження № 43210520.

Зобов'язано Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області відновити виконавче провадження 43210520 та здійснити заходи щодо належного його виконання у повному обсязі боржником - Управлінням Пенсійного фонду в м. Мукачево та Мукачівському районі Закарпатської області для здійснення правильного перерахунку нового розміру довічного грошового утримання, належного ОСОБА_4, та стягнення з боржника на його користь недоплачених сум щомісячного довічного грошового утримання, що утворилися станом на час відновлення виконавчого провадження та остаточного його виконання, без будь - якого обмеження їх граничним розміром, з урахуванням тих грошових сум, що йому вже виплачені в рамках виконавчого провадження, шляхом належного погашення недоплачених йому грошових сум на виконання виконавчого листа № 303/1998/13-а, виданого 24 квітня 2014 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області на виконання постанови Мукачівського міськрайонного суду від 10 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду в м. Мукачево та Мукачівському районі Закарпатської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області про визнання неправомірною бездіяльністю по перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язання нарахувати та виплачувати в подальшому відповідно до змін заробітної плати працюючого судді.

Зобов'язано відповідача вжити заходи до виконання виконавчого провадження у повному розмірі в частині здійснення розрахунку та виплати ОСОБА_4 щомісячного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 25 вересня 2012 року, у розмірі 80 % грошового утримання працюючого судді відповідно до частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням підвищення заробітної плати працюючих суддів, відповідно до довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, що були предметом розгляду суду, у тому числі з урахуванням у процесі згаданого виконавчого провадження довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України від 16 квітня 2014 року за № 371 про наступне збільшення розміру заробітної плати працюючого судді Мукачівського міськрайонного суду з 01 грудня 2013 року в сумі 18270 грн., з якого позивач пішов у відставку, та з обов'язковим урахуванням змісту рішення Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, а також викладених в ухвалі від 03 квітня 2014 року Львівським апеляційним адміністративним судом у цій же справі висновків із зазначеного питання, що нарахування й виплата, а також розрахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв'язку з наступним збільшенням заробітної плати працюючого судді з 03 червня 2013 року має здійснюватися без будь - якого обмеження його граничним розміром.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 квітня 2013 року у справі №303/1998/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області щодо нарахування та виплати судді у відставці ОСОБА_4 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, нижчому ніж передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів» з 25 вересня 2012 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_4 щомісячне грошове утримання судді у відставці, починаючи з 25 вересня 2012 року, у розмірі 80% грошового утримання працюючого судді відповідно до частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням підвищення заробітної плати працюючих суддів відповідно до довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області в межах десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, за виключенням виплачених з 25 вересня 2012 року сум щомісячного довічного грошового утримання.

08 травня 2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43210520 з примусового виконання виконавчого листа №303/1998/13-а, виданого 24 квітня 2014 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області на виконання зазначеної вище постанови від 10 квітня 2013 року. Боржнику надано строк для самостійного виконання рішення до 14 травня 2014 року.

Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачево та Мукачівському районі Закарпатської області від 14 травня 2014 року №5007/11 повідомлено старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області про проведення нарахування позивачу коштів в сумі 34 886,03 грн. згідно виконавчого листа та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року, виплата яких буде здійснена у червні 2014 року при отриманні ним пенсії.

08 серпня 2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №43210520 на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця по винесенню постанови від 08 серпня 2014 року про закінчення виконавчого провадження №43210520 є передчасними, оскільки під час виконання виконавчого листа №303/1998/13-а, виданого Мукачівським міськрайонним судом 24 квітня 2014 року, державним виконавцем не враховано рішення Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, висновки Львівського апеляційного адміністративного суду, викладені в ухвалі від 03 квітня 2014 року щодо відсутності в діючому законодавстві будь-яких обмежень розміру належного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 03 червня 2013 року. Крім того не враховано, що протягом періоду, охопленого виконавчим провадженням №43210520, з 01 грудня 2013 року відбулося наступне підвищення заробітної плати працюючого судді.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови від 08 серпня 2014 року №43210520 про закінчення виконавчого провадження діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606.

Відповідно до статті 1 вищевказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За правилами частини 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 11 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно вимог частини 1 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (частина 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 3 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як було встановлено судом апеляційної інстанції, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Мукачево та Мукачівському районі Закарпатської області було здійснено ОСОБА_4 перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці з урахуванням наданих довідок про розмір заробітної плати за посадою судді Мукачівського міськрайонного суду, починаючи з 25 вересня 2012 року. Внаслідок проведеного перерахунку, згідно рішення суду, ОСОБА_4 було нараховано та виплачено борг в сумі 34886,03 грн.

З огляду на встановлені обставини справи, вірним є висновок суду апеляційної інстанції, що дії суб'єкта оскарження щодо винесення постанови від 08 серпня 2014 року про закінчення виконавчого провадження ВП №43210520 відповідають вимогам чинного законодавства і не порушують права та законні інтереси позивача.

При цьому, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що доводи позивача про відсутність підстав для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження через відмову Пенсійного фонду виплачувати довічне грошове утримання у більшому розмірі, ніж передбачено рішенням суду, у зв'язку з подальшою зміною законодавства, зокрема прийняттям Конституційним Судом України рішенням від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, не заслуговують на увагу, оскільки стосуються оскарження дій Пенсійного фонду, вчинених не в рамках виконавчого провадження по виконанню постанови Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 квітня 2013 року у справі №303/1998/13-а, якою відповідача зобов'язано здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_4 щомісячне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80% грошового утримання працюючого судді, відповідно до частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням підвищення заробітної плати працюючих суддів, відповідно до довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області в межах десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з 25 вересня 2012 року.

Доводи касаційної скарги про незаконність судового рішення, порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права безпідставні, не ґрунтуються на законі та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: Я.Л. Іваненко С.В. Головчук М.І. Мойсюк