Ухвала суду № 58981763, 14.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 р.Справа № 820/1491/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІСІ ЛІНК» до ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а:

29.03.2016 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ДІСІ ЛІНК» (далі платник податків, підприємство, ТОВ «ДІСІ ЛІНК») звернувся до суду з позовом, яким просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ОСОБА_1 ОДПІ) № - НОМЕР_1 від 12.03.2016 року, яким підприємству на підставі акту перевірки № 321/20-36-15-01-10/31799566 від 19.02.2016 року (далі Акт перевірки) за встановлені порушення п. 187.1 ст. 187, ст. 200 Податкового кодексу України (далі ПК України) зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, що визначена в декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_2 від 19.01.2016 року за грудень 2015 року, в розмірі 8.987 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані хибністю висновків контролюючого органу, викладених в Акті перевірки стосовно порушень підприємством вимог ПК України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року адміністративний позов задоволений в повному обсязі.

Судове рішення вмотивовано тим, що внаслідок виконання умов господарських договорів, укладених з контрагентами, позивач обґрунтовано відобразив в декларації з податку на додану вартість з урахуванням уточнюючого розрахунку за грудень 2015 року податковий кредит та податкові зобовязання.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 ОДПІ, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Скаржник зазначає, що перевіркою встановлено, що в порушення вимог п. 187.1 ст. 187 ПК України, а саме не включення податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, позивачем занижено податкові зобовязання по взаємовідносинах з контрагентами: ТОВ «VLADI», ДП «ХЕМЗ «ФЕД», підприємством «ФОРА». НВ ТОВ «НЕКСТ СТЕП-КОМПЮТЕРНІ МЕРЕЖІ», АТ «УГМК». Суми обсягів постачання та ПДВ в розмірі 8.987 грн не відображені ТОВ «ДІСІ ЛІНК» в розділі 1 «податкові зобовязання» додатку № 5 з зазначенням його індивідуального податкового номеру. На момент складення Акту перевірки, тобто 19.02.2016 року, підприємством не здійснено виправлення порушення, зафіксованого попереднім актом перевірки шляхом надання уточненого розрахунку до Декларації за грудень 2015 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга згідно положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) задоволенню не підлягає.

За приписами ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, що фахівцем контролюючого органу на підставі п.п. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20 ПК України проведена камеральна перевірка податкової звітності за вересень 2015 року ТОВ ОСОБА_2», за результатами якою 19.11.2015 року складений акт № 1186/20-36-15-01-10/31799566 (а.с. 195-200).

На підставі зазначеного акту перевірки, за встановлені порушення вимог ПК України, податковим повідомленням-рішенням контролюючого органу від 09.12.2015 року № НОМЕР_3 ТОВ «ДІСІ ЛІНК» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4.953 грн за вересень 2015 року (Декларації з податку на додану вартість зареєстрована ОСОБА_1 ОДПІ 19.10.2015 року за № НОМЕР_4). Податкове повідомлення рішення отримано субєктом господарювання 12.12.2015 року (а.с. 203-204).

19.02.2016 року фахівцем контролюючого органу на підставі п.п. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20 ПК України проведена камеральна перевірка податкової звітності за грудень 2015 року ТОВ «ДІСІ ЛІНК», за результатами якою 19.02.2016 року складений акт № 321/20-36-15-01-10/31799566 (а.с. 13-16).

За висновками Акту перевірки встановлено порушення підприємством п. 187.1 ст. 187 ст. 200 ПК України, п. 5 розділу У та п. 9 розділу У Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 23.09.2011 року № 966 з наступними змінами (далі Порядок в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), що призвело до заниження суми податкових зобовязань та завищено суму від'ємного значення по декларації за грудень 2015 року (р. 20 декларації), внаслідок чого завищено суму від'ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 24 декларації) за грудень 2015 року у сумі 8.987 грн, а саме: п. 187.1 ст. 187 ПК України - занижено суму податкових зобовязань у розмірі 4.034,03 грн; ст. 200 ПК України та п. 9 Порядку завищено сумі від'ємного значення за грудень 2015 року у розмірі 4.953 грн.

02.03.2016 року контролюючим органом прийнятий уточнюючий розрахунок ТОВ «ДІСІ ЛІНК» податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період, що уточнюється грудень 2015 року (а.с. 20-23), а 03.03.2016 року заперечення підприємства на висновки Акту перевірки, в яких контролюючий орган також повідомлений про факт прийняття 02.03.3016 року уточнюючого розрахунку (а.с. 17).

12.03.2016 року ОСОБА_1 ОДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 (а.с. 19).

Погоджуючись з загальним висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ «ДІСІ ЛІНК», колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 36.1 ста. 36 ПК України на платника податку покладається обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидентів послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966, зареєстрований Мінюстом України 14.10.2014 року за №1267/26044 з наступними змінами затверджений Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Наказом Мінфіну України від 28.12.2015 року № 1204 затверджений Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Пунктом 1 розділу П цього Порядку встановлено, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За положеннями п. 9 розділу П Порядку податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.

Як установлено судом в Акті перевірки та в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні контролюючим органом зазначено про порушення платником податку ст. 200 ПК України та п. 9 розділу У Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо не включення ТОВ «ДІСІ ЛІНК» виданих на адресу контрагентів постачальників податкових накладних не відповідають змісту встановленого Актом перевірки. Судам першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано пояснень, які б конкретизували зміст порушення ст. 200 ПК України, про що визначено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні та в Акті перевірки. Крім того, п. 9 розділу У Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, порушення якого встановлено Актом перевірки в зазначеному Порядку відсутній.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктами 50.1, 50.2 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку (п. 50.1).

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом (п. 50.2).

За приписами п.п. 75.1.1, 75.1.2, п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75).

Колегія суддів вважає, що зазначені правові норми дають підстави дійти висновку про те, що приписи п. 51.2 ст. 51 ПК України не позбавляють платника податків права подання уточнюючих розрахунків під час проведення камеральної перевірки.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують, у звязку з чим підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Підстави для розподілу судових витрат по справі, встановлені ст. 94 КАС України, відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 94, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис)Н.С. Бартош

(підпис)ОСОБА_3

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 15 липня 2016 року