Ухвала суду № 58981658, 06.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" липня 2016 р. м. Київ К/800/23439/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Мороза В.Ф., Чалого С.Я.

за участю:

секретаря Вишняка О.М.

представника позивача неприбуття

представника відповідача Борисової Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року

у справі № 820/19540/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УМК-РІТЕЙЛ»

до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Харківської митниці Міндоходів

про визнання неправомірною бездіяльності та стягнення коштів

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2014 року ТОВ «УМК-РІТЕЙЛ» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (далі - ГУ ДКСУ), Харківської митниці Міндоходів (далі - Митниця) про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб Митниці щодо відмови в поверненні 303 778,53, в тому числі: 94 930,80 грн. - митних зборів, 208 847,73 грн. - податку на додану вартість, надміру сплачених платежів; стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ на користь ТОВ «УМК- РІТЕЙЛ» вказаних коштів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Митниця оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі касатор просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована серед іншого тим, що постановою Вищого адміністративного суду України від 25.06.2015 (провадження № К/800/55695/14) скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 у справі №820/11807/14.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач для здійснення зовнішньоекономічних імпортних операцій в межах укладеного з компанією «SIG International .r.o» контракту № 5ІО-1/2013 від 22.09.2013 подав до Митниці митні декларації: № 807100000/2014/007589 від 27.02.2014; №807100000/2014/007778 від 28.02.2014; № 807100000/2014/009644 від 13.03.2014, в яких визначив митну вартість товару за основним (першим методом) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну.

Харківською митницею було відмовлено позивачу у прийнятті вказаних вищевказаних митних декларацій та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, в зв'язку з чим складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнято рішення про коригування митної вартості №807000003/2014/000251/2 від 27.02.2014, №807000003/2014/000256/2 від 28.02.2014, № 807000003/2014/000287/2 від 13.03.2014.

Позивач на виконання зазначених вище рішень відповідача здійснив корегування його митні вартості та подав нові митні декларації з наявними в нього документами, перелік яких зазначений у графі 44 ВМД., а саме: ВМД № 807100000/2014/007754 від 27.02.2014, ВМД №807100000/2014/007812 від 28.02.2014, ВМД №807100000/2014/007954 від 28.02.2014, ВМД №807100000/2014/009756 від 13.03.2014 та сплатив до Державного бюджету митні збори у розмірі 362 463 грн. та ПДВ на суму 797 418,61 грн., виходячи з визначеної ним ціни на імпортований товар, а також надав фінансову гарантію для забезпечення сплати митних платежів та перерахував на відкриті на ім'я Митниці рахунки в територіальній установі Державної казначейської служби України митні збори на суму 94 930,80 грн., та ПДВ на суму 208 847,73 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014, у справі № 820/11807/14 позов ТОВ «УМК - РІТЕЙЛ» було задоволено у повному обсязі та визнано неправомірними і скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості № 807000003/2014/000251/2 від 27.02.2014; 807000003/2014/000256/2 від 28.02.2014; № 807000003/2014/000287/2 від 13.03.2014.

27.10.2014 позивач звернувся до Митниці з заявою про повернення надмірно сплачених коштів у сумі: 94 930,80 грн. - митних зборів, 208 847,73 грн. - ПДВ.

Листом від 14.11.2014 № 06.1/01-12/8375 Харківська митниця Міндоходів відмовила позивачу у задоволенні його вимог щодо повернення надміру сплачених коштів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення Митниці про коригування митної вартості № 807000003/2014/000251/2 від 27.02.2014; 807000003/2014/000256/2 від 28.02.2014; № 807000003/2014/000287/2 від 13.03.2014, на підставі яких позивач надмірно сплатив платежі на суму 303 778,53 грн. скасовано у судовому порядку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає висновок судів попередніх інстанцій передчасним з огляду на таке.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, якщо суд визнає рішення і дії митного органу протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням встановленої відповідними нормативно-правовими актами процедури, на підставі заяви декларанта та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15.

Таким чином, необхідною умовою для повернення позивачу у цій справі сплачених ним коштів у розмірі 303 778,53 грн. є визнання протиправним і скасування у судовому порядку рішень Митниці про коригування митної вартості № 807000003/2014/000251/2 від 27.02.2014; № 807000003/2014/000256/2 від 28.02.2014; № 807000003/2014/000287/2 від 13.03.2014, на підставі яких позивач надмірно сплатив вказані кошти.

Згідно з частиною першою статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення судів попередніх інстанцій названим вимогам процесуального закону відповідають не в повній мірі.

Відповідно до частини першої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною четвертою статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Ураховуючи вказані положення правових норм адміністративного судочинства стосовно принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі та належності доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що під час судового розгляду цієї справи та вирішення спору по суті суду першої інстанції необхідно встановити та дослідити обставини, на які посилається Митниця щодо правомірності рішень Митниці про коригування митної вартості №807000003/2014/000251/2 від 27.02.2014; №807000003/2014/000256/2 від 28.02.2014; № 807000003/2014/000287/2 від 13.03.2014.

З огляду на викладене доводи касаційної скарги заслуговують на увагу, наявні підстави для її часткового задоволення та скасування рішень судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд.

Частиною першою статті 220 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з частиною другою статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій під час прийняття рішень по суті спору у цій справі було порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Харківської митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року в цій справі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України..

Головуючий

(підпис)

К.В. Конюшко

Судді

(підпис)

В.Ф. Мороз

(підпис)

С.Я. Чалий

Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель