Ухвала суду № 58981655, 05.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 року м. Київ К/800/39949/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімнафтотранс» (далі - Товариство) на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року у справі № 812/328/15 за адміністративним позовом Товариства до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - ДПІ),

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій ДПІ щодо внесення до актів № 327-20 від 3.03.2014, № 1002-20 від 11.04.2014 даних, пов'язаних з розміром пені та даних, пов'язаних з розміром від'ємного сальдо без врахування пені; зобов'язання ДПІ вилучити із зазначених актів внесені дані та скасувати в автоматизованій системі «Податковий блок» дані, пов'язані з розміром пені.

Зазначило, що податковим органом у порушення вимог чинного податкового законодавства були вчинені протиправні дії щодо внесення до електронних баз даних коригувань на підставі актів перевірки.

25 червня 2015 року постановою Луганського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Товариство звернулося з касаційною скаргою про скасування постанови Луганського окружного адміністративного суду та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду і направлення адміністративної справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 28.02.2014 Товариство звернулося до ДПІ із запитом щодо надання довідки про розрахунок з бюджетом за період з 1.06.2011 до 28.02.2014 з податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010000) та штрафних санкцій за порушення податкового законодавства (код бюджетної класифікації 16030100).

4 березня 2014 року ДПІ повідомила Товариство, що надати акти звірки за кодом бюджетної класифікації 16030100 немає можливості у зв'язку з відсутністю карток особових рахунків за зазначеним кодом, та надано акти звірки податку на додану вартість за наступні періоди: з 1.06.2011 до 31.12.2011, 1.01.2012 до 31.12.2012, 1.01.2013 до 31.12.2013, акт № 3442-20 від 3.03.2014 за період з 1.01.2014 до 28.02.2014, акт № 327-20 від 3.03.2014.

28 лютого 2014 року Товариство звернулося до ДПІ із заявою щодо видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів.

6 березня 2014 року ДПІ листом № 1478/250 повідомила Товариство, що воно має заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 19 527,21 грн. і підстав видати довідку про відсутність податкової заборгованості у ДПІ немає.

4 квітня 2014 року Товариство повторно звернулося до ДПІ із заявою про надання інформації щодо наявності у нього станом на 6.03.2014 заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 19 527,21 грн. та щодо наявності пені у розмірі 19 528,49 грн., а також зазначити підстави та дату нарахування пені.

15 квітня 2014 року ДПІ листом № 3109/12-09-22 роз'яснила Товариству щодо підстав нарахування пені у розмірі 19 528,49 грн., зазначила підстави податкового повідомлення-рішення від 26.06.2013 - вимоги пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України.

Суди встановили, що акти № 327-20 від 3.03.2014, № 1002-20 від 11.04.2014 є актами звірення розрахунків платника з бюджетом, підписання яких не тягне за собою жодних наслідків для платника податків. Дані картки особового рахунку платника повинні відображати дійсний стан розрахунків платника з бюджетом і у випадку відображення у них недостовірної інформації - підлягають коригуванню.

Таким чином, належним способом захисту порушених прав Товариства, в даному випадку, є вимога про зобов'язання ДПІ скасувати в автоматизованій системі Податковий блок дані, пов'язані з розміром пені.

У період з 13.08.2012 до 15.08.2012 ДПІ була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства щодо дотримання ним вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «ЗК АГРОМИР» за період з 1.04.2011 до 30.09.2011, за наслідками якої 20.08.2012 був складений акт № 54/22-36403600.

У акті зазначено, що Товариством у порушення вимог п. 201.1 ст. 201, п.,п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України занижений податок на додану вартість у розмірі 82 413,00 грн.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

26 червня 2013 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000702200 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 82 413,00 грн.

27 листопада 2013 року постановою Луганського окружного адміністративного суду податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0000702200 від 26.06.2013 визначене протиправним та скасоване.

6 лютого 2014 року постановою Донецького апеляційного адміністративного суду постанова Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року скасована, у задоволенні позовних вимог Товариства до ДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0000702200 від 26.06.2013 відмовлено.

В податковому повідомленні-рішенні № 0000702200 від 26.06.2013 роз'яснено, що сума нарахованого грошового зобов'язання підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення при проведенні адміністративного або судового оскарження протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження, на бюджетний рахунок одержувача відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, 6.02.2014 грошове зобов'язання Товариства, визначене у податковому повідомленні-рішенні № 0000702200 від 26.06.2013, стало узгодженим, граничний строк сплати узгодженого грошового зобов'язання у розмірі 82 143,00 грн. - 16.02.2014.

Згідно з п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Сума грошового зобов'язання у розмірі 82 143,00 грн., визначена ДПІ у податковому повідомленні-рішенні № 0000702200 від 26.06.2013, була сплачена Товариством 14.02.2014, що підтверджується обліковою карткою платника податків.

З облікової картки платника податків вбачається, що відомості про донарахування основного платежу у розмірі 82413,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1 грн. за актом перевірки на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000702200 від 26.06.2013 внесено до картки 12.07.2013.

Відповідно до абз. 2 п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України 17.02.2014 ДПІ була внесена до обліку сума грошового зобов'язання Товариства, визначена податковим повідомленням-рішенням № 0000702200 від 26.06.2013 у розмірі 82 413,00 грн.

На виконання вимог пп. 129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України Товариству 17.02.2014 ДПІ була донарахована в поточному році пеня у розмірі 19 528,49 грн. з внесенням відповідних відомостей до облікової картки платника податків.

Згідно висновків акту перевірки № 54/22-36403600 від 20.08.2012 Товариством був занижений податок на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 82 413,00 грн.

Граничним строком сплати самостійно визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року грошового зобов'язання та зобов'язання за звітний (податковий) період, за який виявлено заниження, є 30.07.2011 у відповідності з вимогами ст. 203 Податкового кодексу України.

Таким чином, ДПІ правомірно розпочала нарахування пені з 30.07.2011.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18.07.2005 (далі - Інструкція № 276), встановлений порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (п. 1.2 Інструкції).

Пунктом 1.4 Інструкції № 276 встановлено, що облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції № 276 нарахуванню в особових рахунках платників підлягають, у тому числі, податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства, пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання.

Згідно з пп. 4.2.3 п. 4.2 Інструкції № 276 нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі «Нарахування сум пені».

Нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, установленому наказом ДПА України № 290 від 11.06.2003 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за № 522/7843.

Відповідно до п. 1.3 розділу І Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 953 від 17.12.2010 (далі - Інструкція № 953), пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Також визначені поняття грошового зобов'язання платника податків як сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 2.1.2 п. 2.1 розділу ІІ Інструкції № 953 пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Додатком 2 до Інструкції № 953 передбачений приклад нарахування пені, визначеної підпунктом 2.1.2 пункту 2.1 розділу ІІ, сума пені розраховується за формулою: Y= (S х K : 100% х U х 1,2) / R, де Y сума пені, що нараховується на суму заниження податкового зобов'язання; S фактично занижена сума податкового зобов'язання; К кількість днів заниження; U облікова ставка НБУ, що діяла на день заниження податкового зобов'язання; 1,2 коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120% річних; R кількість днів у календарному році.

В даному випадку фактично занижена сума податкового зобов'язання складає 82 413,00 грн. Період заниження податкового зобов'язання за червень 2011 року у розмірі 82 413,00 грн. складає 930 календарних днів (з 30.07.2011 до 13.02.2014).

Суди обґрунтовано зазначили, що ДПІ правомірно здійснила розрахунок пені Товариства на суму заниженого податкового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімнафтотранс» відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.