Ухвала суду № 58981219, 11.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2016 р.Справа № 816/561/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного військового комісаріату на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2016р. по справі № 816/561/16

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського об'єднаного міського військового комісаріату , Полтавського обласного військового комісаріату

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

21 квітня 2016 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного міського військового комісаріату, Полтавського обласного військового комісаріату, в якому просив суд зобов'язати Полтавський об'єднаний міський військовий комісаріат подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, визначеної частиною другою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм каліцтв від 24 травня 2012 року № 1014 підтверджено причинний зв'язок захворювання позивача з контузією, пораненням, захворюванням, що отримані під час проходження служби в період бойових дій на території Демократичної Республіки Афганістан. Зазначав, що довідкою МСЕК від 25 червня 2014 року № 172804 підтверджено факт встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності безстроково, а відтак, на переконання позивача, він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 та частиною другою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Відмову Полтавського об'єднаного міського військового комісаріату у підготовці висновку щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги, викладену у листі від 09 грудня 2015 року вих. № 5/6277, вважає неправомірною, оскільки така виплата передбачена чинним законодавством.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2016 року вдміністративний позов задоволено.

Зобов'язано Полтавський обласний військовий комісаріат подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, визначеної частиною другою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", разом із документами, надання яких передбачено чинним законодавством України.

Відповідач, Полтавський обласний військовий комісаріат, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 14 травня 1988 року по 13 лютого 1989 року проходив службу в складі діючої армії у в/ч пп 86997.

Згідно довідки Полтавського об'єднаного міського військового комісаріату від 01 березня 2012 року № 5/635, позивач проходив службу в складі діючої армії в період бойових дій /в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, перебуванні в партизанських загонах і з'єднаннях/ у період з травня 1988 року по лютий 1989 року в Демократичній республіці Афганістан (а.с. 13). Матеріалами справи підтверджено, що під час бойових дій позивач отримав травму (контузію).

Довідкою МСЕК від 08 серпня 2012 року серії 7-66 ТЕ № 0158044 позивачу в зв'язку із контузією, пораненням, захворюванням, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, встановлено ІІ групу інвалідності з 05 липня 2012 року до 01 серпня 2014 року (а.с. 14).

Довідкою до акта огляду МСЕК від 25 червня 2014 року серії 10 ААА № 172804 підтверджено, що позивачу в зв'язку із контузією, поранням, захворюванням, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, з 25 червня 2014 року встановлено ІІ групу інвалідності безстроково (а.с. 15).

В листопаді 2015 року позивач звернувся до Полтавського об'єднаного міського військового комісаріату з вимогою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Листом від 09 грудня 2015 року № 5/5277 Полтавський об'єднаний міський військовий комісаріат повідомив ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для виплати останньому одноразової грошової допомоги (а.с. 9).

Не погоджуючись з відмовою Полтавського об'єднаного міського військового комісаріату у виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем належним чином виконано вимоги пункту 3 Порядку № 499, то у Полтавського обласного військового комісаріату виникає обов'язк з підготовки та подання до Міністерства оборони України висновку щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги, визначеної частиною другою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Щодо доводів відповідача про те, що на момент встановлення позивачу групи інвалідності останній не мав статусу військовослужбовця, а тому на нього не поширюються гарантії, встановлені статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Частиною першою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

У відповідності до частини другої вказаної статті одноразова грошова допомога призначається і виплачується, окрім іншого, у разі: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

В силу підпункту 2 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" (далі за текстом - Порядок № 499) одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі 30-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.

Як вбачається з матеріалів справи, ІІ група інвалідності позивачу встановлена з 05 липня 2012 року /а.с. 15/. Виходячи з наведених вище положень Порядку № 499 та зважаючи на те, що вказана допомога раніше позивачу не призначалась та не виплачувалась, датою виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги є 05 липня 2012 року.

Спірні відносини стосуються наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням останньому ІІ групи інвалідності, що пов'язана із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Зазначене в повному обсязі підтверджено записом у довідках МСЕК від 08 серпня 2012 року № 0158044 та від 25 червня 2014 року № 172804 (а.с. 14-15).

Аналізуючи наведені норми колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що особи, яким після 01 січня 2007 року встановлено інвалідність внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), що мали місце в період проходження військової служби, незалежно від часу проходження військової служби і часу звільнення, мають право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2014 року (номер судового рішення в ЄДРСР 39035067).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача про те, що у позивача відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги є необгрунтованими.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 499 особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва); копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 499 керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку. Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки позивачем належним чином виконано вимоги пункту 3 Порядку № 499, то у Полтавського обласного військового комісаріату виникає обов'язк з підготовки та подання до Міністерства оборони України висновку щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги, визначеної частиною другою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2016 року по справі № 816/561/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного військового комісаріату залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2016р. по справі № 816/561/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О. Повний текст ухвали виготовлений 15.07.2016 р.