Ухвала суду № 58980730, 14.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/485/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В. А. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2016 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "СОЮЗ" до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "СОЮЗ" на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2016, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 30 грудня 2015 року №648.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2016 закрито провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст.157 КАС України.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

В засідання з'явилися представники апелянта, просили задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача та представник уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб просили залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, письмові пояснення, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Як встановлено, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 28 квітня 2016 року №299/БТ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "СОЮЗ" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28 квітня 2016 року №615"Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "СОЮЗ" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "СОЮЗ", призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "СОЮЗ", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень у частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Матвієнку А.А. строком на два роки з 29 квітня 2016 року до 28 квітня 2018 року включно.

До суду першої інстанції надійшла заява ПАТ "КБ "СОЮЗ" про відмову від адміністративного позову від 11 травня 2016 року №37/16-Л, підписана уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Матвієнком А.А., в якій останній просить прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у ст. 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 112 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 51 КАС України, суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Частина 4 ст. 112 КАС України передбачає, що суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Аналізуючи вказані норми, позивач на будь-якій стадії судового процесу може відмовитись від адміністративного позову шляхом подання відповідної заяви, у свою чергу суд має прийняти відмову позивача від адміністративного позову за виключенням випадків, коли якщо це суперечить закону чи порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Тобто, право відмовитися від позову складає зміст диспозитивності в адміністративному процесі. Це вільне волевиявлення особи щодо небажання реалізувати використане право на подачу позову до суду.

Апелянт посилається на те, що Матвієнко А.А. діє не в інтересах банку, а в інтересах засновника Фонду - Національного банку України - відповідача у справі, що свідчить про наявність конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку, у тому числі здійснює повноваження органів управління банку.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Статтею 56 КАС України передбачено, що сторона в адміністративній справі може брати участь особисто або через свого представника, а представники при цьому беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.

У відповідності до п.2 Рішення виконавчої дирекції Фонду № 615 від 28.04.2016р. «Про початок процедури ліквідації АТ «КБ «СОЮЗ» та делегування повноважень ліквідатора банку» Фондом гарантування вкладів фізичних осіб Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «КБ «СОЮЗ» Матвієнку А.А під час процедури ліквідації АТ «КБ «СОЮЗ» були делеговані лише ті повноваження, які прямо зазначені в ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відмова Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "СОЮЗ" від позову, який був поданий ПАТ "Комерційний банк "СОЮЗ", не може бути прийнята, так як Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "СОЮЗ", вважає що його права порушені оскаржуваним рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 30 грудня 2015 року №648.

Як зазначено в апеляційній скарзі, така відмова порушує права, свободи або інтереси інших осіб, зокрема, але не виключно:

- безпосередньо ПАТ «КБ «СОЮЗ» право на справедливий суд; право передбачене ст. 61 Конституції України, щодо того, що особа не може бути двічі притягнута до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення;

- право ПАТ «КБ «СОЮЗ» на незастосування заходів впливу після спливу строку на їх застосування; права власника істотної участі в ПАТ «КБ «СОЮЗ» - внаслідок залишення без розгляду позовних вимог, суд створює умови, за яких НБУ керуючись правами наданими Положенням про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 08.09.2011 N 306 буде визнавати ділову репутацію власника істотної участі в АТ «КБ «СОЮЗ» такою, яка не відповідає нормативно-правовим актам Національного банку України; права керівників Банку - внаслідок залишення без розгляду позовних вимог, суд створює умови, за яких НБУ керуючись правами наданими Положенням про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженого Постановою Правління НБУ 08.09.2011 N 306 буде визнавати ділову репутацію керівників АТ «КБ «СОЮЗ» такою, яка не відповідає нормативно-правовим актам Національного банку України.

Таким чином, заява про відмову від адміністративного позову, підписана уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Матвієнком А.А., суперечить закону, оскільки ця відмова призводить до порушення прав та інтересів осіб, безпосередньо ПАТ «КБ «СОЮЗ» (Позивача), у тому числі осіб, які не є учасниками процесу, зокрема власника істотної участі в ПАТ «КБ «СОЮЗ».

Тобто, є підстави вважати про порушення чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, що виключає можливість закриття провадження у справі відповідно до ч. 1 ст. 51, ч. 4 ст. 112 КАС України.

Апелянт вказує на те, що суд зобов'язаний перевірити, чи не суперечать такі дії позивача закону і чи не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

При цьому такий позивач повинен надати суду докази, які підтверджують настання обставин, з якими пов'язується відмова від позову.

Перевіряючи, чи не порушує відмова від позову чиї-небудь права, свободи або інтереси, суд має виходити з того, що коло цих осіб не вичерпується лише особами, які беруть участь у справі. Суд повинен оцінити, на які правовідносини вплине відмова від позову, чи може вона мати значення для інших осіб та чи не призведе до порушення їх прав та інтересів.

У заяві про відмову від позову зазначено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Однак, на думку апелянта, такі твердження Уповноваженої особи Фонду, викладені в заяві про відмову, не можуть бути застосовані до штрафу накладеного згідно з Рішенням № 648, оскільки Рішення № 648 про накладення штрафу винесено 30.12.2015, тобто до початку здійснення процедури ліквідації у Банку.

Таким чином, зазначена сума штрафу буде підлягати стягненню Відповідачем з Позивача, що, в свою чергу, буде порушувати права, свободи або інтереси Банку, власників (акціонерів Банку), вкладників та клієнтів Банку, а також осіб, які мають право на отримання коштів при задоволення вимог кредиторів Банку у черговості згідно з ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо повернення їм коштів при ліквідації Позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції не надав оцінки, на які правовідносини вплине відмова від позову, чи може вона мати значення для інших осіб та чи не призведе до порушення їх прав та інтересів; не встановив коло осіб, права, свободи або інтереси яких будуть порушені.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.

У справі Bellet v.France Європейській Суд зазначив, що стаття 6 § І Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

ПАТ «КБ «СОЮЗ» вважає Рішення № 648 протиправним та таким, що підлягає скасуванню з підстав викладених у позовній заяві у зв'язку з чим реалізуючи своє право надане зокрема ст. 6 КАС і звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Всі представники Банку, що приймали участь у справі підтримують позивні вимоги в повному обсязі, а їх повноваження представляти інтереси Банку в зазначеній справі ґрунтуються на повноваженнях, викладених в безвідкличних довіреностях і станом на сьогоднішній день відсутні рішення судів щодо їх скасування.

Оцінивши викладене в сукупності, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про помилковість прийнятого рішення щодо закриття провадження у справі.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 170, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "СОЮЗ" на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2016 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "СОЮЗ" до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2016 - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 15.07.2016.

.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.