Ухвала суду № 58980681, 14.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/897/16 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А. І. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2016 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Степанюка А. Г., Василенка Я. М.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лото-Інвест" до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Управління Державної казначейської служби України у Миронівському районі Київської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, за апеляційною скаргою Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2016, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність Миронівської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області щодо невиконання обов'язку по підготуванню та поданню органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню ТОВ "Лото-Інвест" з бюджету в сумі 2324279,00 грн. Просив зобов'язати підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню ТОВ "Лото-Інвест" з бюджету в сумі 2324279,00 грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Лото-Інвест" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2324279,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач Миронівська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В засідання з'явився представник апелянта, підтримав апеляційну скаргу. Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, письмові заперечення на апеляційну скаргу, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції задовольнив позов частково, виходячи з того, що податковим органом не наведено суду жодних обставин, що могли б слугувати підставою для відмови у наданні позивачу бюджетного відшкодування ПДВ та, відповідно, підставою для неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про таке відшкодування, а відтак відповідачем не доведено суду правомірності своєї бездіяльності щодо неподання такого висновку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 09.10.2014 ТОВ "Лото-Інвест" подана до Богуславського відділення Миронівської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2014 року, в якій у рядку 23.1 задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 2412279,00 грн.

Разом з податковою декларацією позивачем подано: довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2014 року (Д2); розрахунок суми бюджетного відшкодування за вересень 2014 року (Д3); заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за вересень 2014 року (Д4).

В період з 12.11.2014 по 28.11.2014 Миронівською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі п.п.78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань правомірності нарахування ТОВ "Лото-Інвест" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, залишку суми від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за період жовтень 2013 року - вересень 2014 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 05.12.2014 №5/15-01/38871072, згідно з висновками, викладеними в Акті, перевіркою встановлено, що в порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України ТОВ "Лото-Інвест" завищено суму податкового кредиту за листопад 2013 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у вересні 2014 року у розмірі 70400,00 грн.

При цьому, зі змісту Акту перевірки вбачається, що за даними перевірки частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ТОВ "Лото-Інвест" постачальникам та до державного бюджету, становить 2341879,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Миронівською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 19.12.2014 №0008981501, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2014 року у розмірі 70400,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 17600,00 грн.

З Акту перевірки вбачається, що податковим органом при перевірці достовірності декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість не виявлено зауважень та підтверджено, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2014 року, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, загальна сума податку на додану вартість складає 2341879,00 грн.

Отже, узгоджена сума податку на додану вартість з урахуванням її зменшення на суму податкового повідомлення-рішення, що підлягає відшкодуванню з бюджету, становить 2324279,00 грн.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України ПДВ встановлені ст. 200 Податкового кодексу України, а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4 ст. 200 ПК України).

За змістом п. 200.6 ст. 200 ПК України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 200.11 ст. 200 ПК України, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п. 200.12. ст. 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Так як датою закінчення перевірки є 28.11.2014, то відповідач зобов'язаний у п'ятиденний строк із вказаної дати подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Однак, Миронівською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не подано до органу, який здійснює казначейське обслуговування, висновку щодо відшкодування позивачу узгодженої суми ПДВ з урахуванням її зменшення на суму податкового повідомлення-рішення у розмірі 2324279,00 грн., що порушує права позивача та призвело до неперерахування (невідшкодування) позивачу відповідної суми бюджетного відшкодування протягом встановленого пунктом 200.13. статті 200 Кодексу строку.

Таким чином колегія суддів погоджується щодо наявності підстав для задоволення вимог про визнання протиправною бездіяльності Миронівської ОДПІ щодо неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню.

Апелянт вказує, що судом проігноровано позицію ВСУ викладену в постанові від 16.09.2015 року щодо стягнення бюджетної заборгованості.

Однак, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції повністю враховано вищевказану судову практику та зроблено висновок, з чим погоджується колегія суддів, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених ст. 200 ПК України та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку. Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення.

Відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Відтак, судом першої інстанції вірно позов задоволено частково та зобов'язано податковий орган до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, апелянтом не було надано нових доказів на підтвердження вимог поданої апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лото-Інвест" до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Управління Державної казначейської служби України у Миронівському районі Київської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: А. Г. Степанюк

Я. М. Василенко

Повний текст ухвали виготовлено 15.07.2016.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.