Постанова № 58979680, 05.07.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/359/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Скорика С.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

позивача Публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод"до відповідача Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2016 року Публічне акціонерне товариство "Полтавський автоагрегатний завод" (надалі позивач, ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.09.2015 № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем неправильно застосовано статті 1, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що призвело до протиправного нарахування пені; протягом 2013-2014 рр. позивач здійснював поставки товарів контрагентам у Республіку Білорусь, зокрема Відкритому акціонерному товариству "Мінський тракторний завод", який майже по кожній поставці окремої партії товарів порушував строки оплати її вартості; позивач звертався до Економічного суду міста Мінська з позовами про стягнення заборгованості, після добровільної сплати контрагентом позивача вартості окремих поставлених партій товарів судом приймалися рішення про припинення провадження у справі у звязку із затвердженням мирової угоди; є помилковим твердження відповідача про те, що єдиним документом, який підтверджує вчинення позивачем у вказаних справах дій, спрямованих на своєчасне погашення боргу, є рішення суду про стягнення боргу, оскільки згідно з висновками Верховного Суду України підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатись із урахуванням підстав припинення провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. У письмових запереченнях представник відповідача вказав на те, що згідно із статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у разі прийняття судом рішення про припинення (закриття) провадження у справі строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. На думку відповідача, враховуючи прийняття Економічним судом міста Мінська ухвал про припинення провадження у справах за позовами позивача до ВАТ "Мінський тракторний завод" про стягнення боргу, пеня правомірно нарахована на дату погашення нерезидентом заборгованості.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.

Судом встановлено, що у період із 19.08.2015 по 09.09.2015 ДПІ у м. Полтаві проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період із 01.01.2014 по 19.08.2015, за результатами якої складено акт від 16.09.2015 № 1708/16-01-22-03/00232124 /а.с. 18 - 34/.

Згідно із висновками акта від 16.09.2015 № 1708/16-01-22-03/00232124 під час перевірки встановлено порушення статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при виконанні експортних контрактів, а саме: від 06.03.2012 № 12/38, укладеного з нерезидентом компанією ВАТ "Мінський тракторний завод" (Республіка Білорусь) стосовно несвоєчасного надходження валютної виручки від нерезидента в сумі:

- 36480 доларів США /291584,64 грн по граничному строку 25.12.2013;

- 36480 доларів США /291584,64 грн по граничному строку 28.01.2014;

- 18240 доларів США /209205,07 грн по граничному строку 06.05.2014;

- 18240 доларів США /216726,20 грн по граничному строку 25.06.2014;

- 18240 доларів США /212598,00 грн по граничному строку 21.07.2014;

- 36480 доларів США /472509,97 грн по граничному строку 19.08.2014;

від 09.12.2013 № ОВК3908Д, укладеного з нерезидентом ВАТ "Бобруйський завод тракторних деталей і агрегатів" (Республіка Білорусь) стосовно несвоєчасного надходження валютної виручки від нерезидента в сумі 9085 доларів США /191223,14 грн по граничному строку 31.05.2015.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у м. Полтаві 29.09.2015 винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу нараховано суму грошового зобовязання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в загальному розмірі 258514,12 грн /а.с. 36/.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 16.02.2016 №3284/6/99-99-10-01-04-25 податкове повідомлення-рішення від 29.09.2015 № НОМЕР_1 та рішення за результатами розгляду первинної скарги залишено без змін /а.с. 37-40/.

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з частиною четвертою статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Отже, строк в 180 днів, передбачений частиною першою статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", не є безумовним, оскільки Національним банком України можуть бути встановлені також інші строки.

Згідно з постановами Правління Національного банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" від 16.11.2012 № 475, від 14.05.2013 №163, від 14.11.2013 № 453, від 12.05.2014 № 270 розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

З матеріалів справи вбачається, що 06.03.2012 між ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" та нерезидентом ВАТ "Мінський тракторний завод" (Республіка Білорусь) укладено зовнішньоекономічний експортний контракт № 12/38 /а.с. 58-59/.

На виконання умов цього контракту ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" здійснило експорт запасних частин до пневматичних гальмівних систем на адресу ВАТ "Мінський тракторний завод" згідно з ВМД, зокрема:

- від 26.09.2013 № 009762 на суму 36480 доларів США /291584,64 грн /а.с. 71/;

- від 30.10.2013 № 011059 на суму 36480 доларів США /291584,64 грн /а.с. 74/;

- від 05.02.2014 № 001075 на суму 18240 доларів США /145792,32 грн / а.с. 83/;

- від 27.03.2014 № 003201 на суму 18240 доларів США /194659,10 грн / а.с. 86/;

- від 22.04.2014 № 004184 на суму 18240 доларів США /204787,28 грн / а.с. 89/;

- від 21.05.2014 № 005131 на суму 36840 доларів США /427405,04 грн / а.с. 92/.

З урахуванням вищевказаних вимог законодавства виручка резидента ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" в іноземній валюті підлягала зарахуванню на його рахунок не пізніше 90 календарних днів з дати виписки вивізної вантажної митної декларації, а саме:

- ВМД від 26.09.2013 № 009762 на суму 36480 доларів США /291584,64 грн по граничному строку 25.12.2013;

- ВМД від 30.10.2013 № 011059 на суму 36480 доларів США /291584,64 грн по граничному строку 28.01.2014;

- ВМД від 05.02.2014 № 001075 на суму 18240 доларів США /145792,32 грн по граничному строку 06.05.2014;

- ВМД від 27.03.2014 № 003201 на суму 18240 доларів США /194659,10 грн по граничному строку 25.06.2014;

- ВМД від 22.04.2014 № 004184 на суму 18240 доларів США /204787,28 грн по граничному строку 21.07.2014;

- ВМД від 21.05.2014 № 005131 на суму 36840 доларів США /427405,04 грн по граничному строку 19.08.2014.

Однак згідно з платіжними дорученнями від 12.03.2014 № 27685599 (по ВМД від 26.09.2013 № 009762), від 18.04.2014 № 1 (ВМД від 30.10.2013 № 011059), від 10.10.2014 № 104885796 (ВМД від 05.02.2014 № 001075, ВМД від 27.03.2014 № 003201), від 24.10.2014 № 110167729 (ВМД від 22.04.2014 № 004184), від 18.11.2014 № 119416032 (ВМД від 21.05.2014 № 005131) /а.с. 98-103/ розрахунки здійснювались із порушенням законодавчо встановленого строку 90 днів.

Із матеріалів справи вбачається, що у звязку із порушенням ВАТ "Мінський тракторний завод" строків оплати вартості окремих партій товарів ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" зверталось до Економічного суду міста Мінська із позовами до про стягнення заборгованості.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Згідно із поясненнями представників сторін та матеріалів справи ДПІ у м. Полтаві за результатами попередніх перевірок позивача вже було нараховано пеню за період від дня закінчення 90-денного строку на повернення валютної виручки до дня винесення судом ухвал про прийняття позовів до провадження у зазначених вище справах. Указана пеня сплачена позивачем у повному обсязі, про що також зазначено в акті перевірки від 16.09.2015 № 1708/16-01-22-03/00232124.

Ухвалою Економічного суду міста Мінська від 28.03.2014 у справі № 60-25/2014 припинено провадження у справі у звязку із затвердженням мирової угоди між ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" та ВАТ "Мінський тракторний завод" внаслідок відмови позивача від стягнення боргу після його добровільної сплати відповідачем (за постачання товару по ВМД від 26.09.2013 № 009762 на суму 36480 доларів США) /а.с. 42/.

Ухвалою Економічного суду міста Мінська від 28.04.2014 у справі № 96-25/2014 припинено провадження у справі у звязку із затвердженням мирової угоди між ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" та ВАТ "Мінський тракторний завод" внаслідок відмови позивача від стягнення боргу після його добровільної сплати відповідачем (за постачання товару по ВМД від 30.10.2013 № 011059 на суму 36480 доларів США) /а.с. 44/.

Ухвалою Економічного суду міста Мінська від 21.10.2014 у справі № 244-25/2014 припинено провадження у справі у звязку із затвердженням мирової угоди між ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" та ВАТ "Мінський тракторний завод" внаслідок відмови позивача від стягнення боргу після його добровільної сплати відповідачем (за постачання товару по ВМД від 05.02.2014 № 001075 на суму 18240 доларів США) /а.с. 50/.

Ухвалою Економічного суду міста Мінська від 21.10.2014 у справі № 259-25/2014 припинено провадження у справі у звязку із затвердженням мирової угоди між ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" та ВАТ "Мінський тракторний завод" внаслідок відмови позивача від стягнення боргу після його добровільної сплати відповідачем (за постачання товару по ВМД від 27.03.2014 № 003201 на суму 18240 доларів США) /а.с. 52/.

Вказані рішення Економічного суду міста Мінська надавались позивачем інспекторам під час перевірки.

ДПІ у м. Полтаві, посилаючись на частину третю статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", якою встановлено, що в разі прийняття судом рішення припинення (закриття) провадження у справі терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено, здійснила нарахування ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" пені за період з дня винесення Економічним судом міста Мінська ухвал про прийняття позовів до провадження по дату погашення заборгованості нерезидентом.

Суд не погоджується із таким висновком контролюючого органу з огляду на таке.

Так, відповідно до норм статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків є рішення суду про задоволення позову.

Аналогічні наслідки мають наставати у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у звязку з тим, що нерезидент виконав зобовязання за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви до суду, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.

Отже, підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатися з урахуванням причин припинення провадження у справі. Зокрема, якщо провадження у справі припинено за заявою позивача про відмову від позовних вимог у звязку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстав для поновлення строків та нарахування резиденту пені немає.

Зазначеної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 27.02.2012 справа № 21-387а11.

Згідно з додатком № 1 /а.с. 33/ до акта перевірки від 16.09.2015 № 1708/16-01-22-03/00232124 "Розрахунок пені ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод", код ЄДРПОУ 00232124 за порушення строків розрахунків при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів" за зовнішньоекономічним експортним контрактом № 12/38 від 06.03.2012, укладеного із нерезидентом ВАТ "Мінський тракторний завод" (Республіка Білорусь), позивачу нараховано пеню в такому розмірі: 14007,42 грн по ВМД від 26.09.2013 № 009762; 27992,13 грн по ВМД від 30.10.2013 № 011059; 66943,98 грн по ВМД від 05.02.2014 № 001075; 52070,60 грн по ВМД від 27.03.2014 № 003201; 15964,60 грн по ВМД від 22.04.2014 № 004184; 72356,68 грн по ВМД від 21.05.2014 № 005131.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Полтаві неправомірно нараховано пеню за порушення строків розрахунків при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту № 12/38 від 06.03.2012, укладеного із нерезидентом ВАТ "Мінський тракторний завод", у загальному розмірі 161014,13 грн, в тому числі: в сумі 14007,42 грн по ВМД від 26.09.2013 № 009762; 27992,13 грн по ВМД від 30.10.2013 № 011059; 66943,98 грн по ВМД від 05.02.2014 № 001075; 52070,60 грн по ВМД від 27.03.2014 № 003201, оскільки рішеннями Економічного суду міста Мінська підтверджено правомірність поведінки резидента.

Таким чином, ДПІ у м. Полтаві протиправно нараховано ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" податковим повідомленням-рішенням від 29.09.2015 № НОМЕР_1 суму грошового зобовязання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 161014,13 грн.

Водночас ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" не зверталось до Економічного суду міста Мінська із позовами про стягнення заборгованості у звязку із порушенням ВАТ "Мінський тракторний завод" строків оплати вартості поставлених партій товарів згідно з ВМД від 22.04.2014 № 004184 та ВМД від 21.05.2014 № 005131. Висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, стосовно продовження строків розрахунків не складався.

Представник позивача обґрунтовував неправомірність застосування санкцій у вигляді пені в сумі 15964,60 грн по ВМД від 22.04.2014 № 004184 та 72356,68 грн по ВМД від 21.05.2014 № 005131 відсутністю у відповідача повноважень на здійснення контролю за своєчасністю надходження валютної виручки, а також порушенням строків застосування штрафних санкцій, визначених статтею 250 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З прийняттям Податкового кодексу України з 01.01.2011 набула чинності частина друга статті 250 Господарського кодексу України, згідно з якою дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Згідно із частиною пятою статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, органи доходів і зборів вправі застосовувати санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а дія частини першої статті 250 Господарського кодексу України не поширюється на дані правовідносини, тому доводи позивача є безпідставними.

З урахуванням викладеного, при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 06.03.2012 № 12/38 відбулось надходження валютної виручки з порушенням законодавчо встановлених строків, а саме: по ВМД від 22.04.2014 № 004184 на суму 18240 доларів США /204787,28 грн по граничному строку 21.07.2014; ВМД від 21.05.2014 № 005131 на суму 36840 доларів США /427405,04 грн по граничному строку 19.08.2014.

Згідно з додатком № 1 до акта перевірки від 16.09.2015 № 1708/16-01-22-03/00232124 "Розрахунок пені ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод", код ЄДРПОУ 00232124 за порушення строків розрахунків при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів" за зовнішньоекономічним експортним контрактом № 12/38 від 06.03.2012, укладеного із нерезидентом ВАТ "Мінський тракторний завод" (Республіка Білорусь), позивачу нараховано пеню:

-по ВМД від 22.04.2014 № 004184 в сумі 15964,60 грн (18240 доларів США (сума простроченої дебіторської заборгованості) х 0,3 % (розмір пені) х 25 днів (кількість прострочених днів з 30.09.2014 по 24.10.2014) х 11,670029 (курс НБУ на 22.07.2014);

-по ВМД від 21.05.2014 № 005131 в сумі 72356,68 грн (36480 доларів США (сума простроченої дебіторської заборгованості) х 0,3 % (розмір пені) х 50 днів (кількість прострочених днів з 30.09.2014 по 18.11.2014) х 13,223077 (курс НБУ на 22.08.2014).

Таким чином, ДПІ у м. Полтаві правомірно нараховано пеню за порушення строків розрахунків на суму 15964,60 грн по ВМД від 22.04.2014 № 004184 та 72356,68 грн по ВМД від 21.05.2014 № 005131.

Також з матеріалів справи вбачається, що 09.12.2013 між ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" і нерезидентом Республіканським унітарним підприємством "Бобруйський завод тракторних виробів і агрегатів" (Республіка Білорусь) укладено зовнішньоекономічний експортний контракт № 3908д /а.с. 159-160/.

На виконання умов контракту ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" здійснило експорт запасних частин до пневматичних гальмівних систем на адресу РУП "Бобруйський завод тракторних виробів і агрегатів" згідно з ВМД від 02.03.2015 № 001874 на суму 9085 доларів США /252227,95 грн /а.с. 230/.

Отже, виручка резидента ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" у іноземній валюті підлягала зарахуванню на його рахунок не пізніше 90 календарних днів з дати виписки ВМД від 02.03.2015 № 001874, тобто граничний строк 31.05.2015.

В акті перевірки від 16.09.2015 № 1708/16-01-22-03/00232124 /а.с. 22/ зазначено, що оплата за відвантажений товар за вказаною ВМД на рахунок нерезидента надійшла згідно з платіжним дорученням від 16.06.2015 № 6 на суму 9085 доларів США/194862,44 грн (вказане платіжне доручення позивачем суду не надано).

Отже, розрахунок здійснено із порушенням встановленого строку 90 днів.

Із матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" не зверталось до Економічного суду міста Мінська із позовом про стягнення заборгованості у звязку із порушенням РУП "Бобруйський завод тракторних виробів і агрегатів" строку оплати вартості товару. Висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, стосовно продовження строків розрахунків не складався.

Представник позивача обґрунтовував неправомірність застосування санкцій у вигляді пені в сумі 9178,71 грн по ВМД від 02.03.2015 № 001874 відсутністю у відповідача повноважень на здійснення контролю за своєчасністю надходження валютної виручки, а також порушенням строків застосування штрафних санкцій, визначених статтею 250 Господарського кодексу України.

Водночас згідно з висновками суду, викладеними вище, органи доходів і зборів вправі застосовувати санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а дія частини першої статті 250 Господарського кодексу України не поширюється на дані правовідносини, тому доводи позивача є безпідставними.

З урахуванням викладеного, при виконанні контракту від 09.12.2013 № 3908д відбулось надходження валютної виручки на рахунок резидента з порушенням законодавчо встановленого строку по ВМД від 02.03.2015 № 001874 (граничний строк 31.05.2015).

Згідно з додатком № 1 до акта перевірки від 16.09.2015 № 1708/16-01-22-03/00232124 "Розрахунок пені ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод", код ЄДРПОУ 00232124 за порушення строків розрахунків при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів" за зовнішньоекономічним експортним контрактом від 09.12.2013 № 3908д, укладеному із нерезидентом Республіканським унітарним підприємством "Бобруйський завод тракторних виробів і агрегатів" (Республіка Білорусь), позивачу нараховано пеню по ВМД від 02.03.2015 № 001874 в сумі 9178,71 грн (9085 доларів США (сума простроченої дебіторської заборгованості) х 0,3 % (розмір пені) х 16 днів (кількість прострочених днів з 01.06.2015 по 16.06.2015) х 21,048227 (курс НБУ на 01.06.2015).

Отже, ДПІ у м. Полтаві правомірно нараховано пеню за порушення строку розрахунків на суму 9178,71 грн по ВМД від 02.03.2015 № 001874.

Таким чином, ДПІ у м. Полтаві правомірно нараховано податковим повідомленням-рішенням від 29.09.2015 № НОМЕР_1 суму грошового зобовязання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в загальному розмірі 97499,99 грн.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно з частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неправомірності визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог про скасування вищевказаного рішення, натомість визнати його протиправним і скасувати.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_1 України, та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 29.09.2015 № НОМЕР_1 в частині нарахування грошового зобовязання в розмірі 161014,13 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" (ідентифікаційний код 00232124) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2415,21 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 11 липня 2016 року.

СуддяТ.С. Канигіна