Постанова № 58979676, 07.07.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/137/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Скорика С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

позивача ОСОБА_1до відповідачів 1. Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області 2. Великобагачанського районного суду Полтавської області про визнання відмови протиправною, стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні В С Т А Н О В И В:

08.02.2016 ОСОБА_1 (надалі позивач або ОСОБА_1І.) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (надалі відповідач-1 або ТУ ДСА України в Полтавській області) про визнання відмови Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області про виплату середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні протиправною, стягнення з Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 11026,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем порушено вимоги статті 116 Кодексу законів про працю України щодо строку виплати сум, що належать ОСОБА_1 при звільненні. Позивач зазначила, що наказом голови Великобагачанського районного суду у Полтавській області №40 ос від 16.11.2015 ОСОБА_1 звільнена відповідно до постанови Верховної Ради України №788-VІІІ від 12.11.2015 у звязку з відставкою, але протягом 10 днів після звільненні відповідач-1 не провів виплати всіх сум, що належали позивачу на день звільнення, тому 27.11.2015 позивач була змушена звернутись до ТУ ДСА України в Полтавській області і просити виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Отримавши 30.11.2015 заяву позивача, відповідач-1 направив виплати в сумі 19498,72 грн, що належали позивачу при звільненні. Водночас відповідач-1 не виконав вимоги статті 117 Кодексу законів про працю України і не виплатив середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 17.11.2015 по 30.11.2015.

Ухвалою суду від 01.03.2016 до участі у справі у якості другого відповідача залучено Великобагачанський районний суд Полтавської області (надалі відповідач-2).

Позивач у судове засідання не з'явився, надіславши заяву про розгляд справи без його участі.

ТУ ДСА України в Полтавській області проти задоволення адміністративного позову заперечувало, у письмових запереченнях зазначило, що останнім вчинено усі необхідні та достатні дії щодо здійснення у терміни, встановлені чинним законодавством, дії щодо повного розрахунку ОСОБА_2 при звільненні.

Відповідач-2 явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив. Відповідач-2 надіслав до суду заперечення проти адміністративного позову, посилаючись на те, що матеріальне забезпечення суддів та працівників апарату суду здійснюється ТУ ДСА України в Полтавській області; розглядати справу просив за відсутності представника /а.с. 78-80/.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Верховної Ради України від 12.11.2015 №788-VII у зв'язку із поданням заяви про відставку звільнено суддю Великобагачанського районного суду Полтавської області Білецьку В.І.

Наказом голови Великобагачанського районного суду Полтавської області від 16.11.2015 №40ос ОСОБА_1, голову Великобагачанського районного суду Полтавської області, звільнено із займаної посади 16.11.2015 у зв'язку з поданням заяви про відставку /а.с. 8/.

30.11.2015 згідно з платіжним дорученням №1961 від 27 листопада 2015 року, зокрема позивачу проведено відповідні виплати при звільненні /а.с. 53-55/.

Листом від 28.12.2015 №02-19/4088 ТУ ДСА в Полтавській області повідомило позивача про проведення відповідного перерахування коштів /а.с. 17/.

Позивач, не погоджуючись із виплатою усіх належних при звільненні сум, тобто не у день видання наказу про звільнення, звернулась до суду із вимогами стягнути із ТУ ДСА України в Полтавській області середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частиною першою статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до приписів частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 Кодексу законів про працю України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 Кодексу законів про працю України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України, а саме: виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.09.2015 №21-1765а15.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" голова місцевого суду видає на підставі акта про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади відповідний наказ.

Матеріалами справи підтверджено, що 16.11.2015 головою Великобагачанського районного суду Полтавської області прийнято наказ №40ос, яким ОСОБА_1, голову Великобагачанського районного суду Полтавської області, звільнено із займаної посади 16.11.2015 у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Як слідує із витягу реєстрації вихідної електронної пошти Д-3, вищевказаний наказ відповідач-2 направив на електронну адресу ТУ ДСА України в Полтавській області 17.11.2015 /а.с. 37/.

Відповідно до реєстраційної картки вихідного документу Д-3 відповідач-2 направив наказ до ТУ ДСА України в Полтавській області поштою 19.11.2015 /а.с. 40/, який згідно з витягом з журналу реєстрації вхідної кореспонденції ТУ ДСА України в Полтавській області відповідач-1 отримав 26.11.2015 /а.с. 47/.

На виконання, зокрема вищевказаного наказу ТУ ДСА України в Полтавській області сформовано платіжне доручення №1961 від 27.11.2015 та 30.11.2015 проведено виплати.

З матеріалів справи вбачається, що несвоєчасний розрахунок із позивачем виник у зв'язку із незабезпеченням Великобагачанським районним судом Полтавської області та ТУ ДСА України в Полтавській області своєчасного контролю за організацією подальшого виконанням наказу голови Великобагачанського районного суду Полтавської області від 16.11.2015 №40ос "Про звільнення голови суду".

Так, судом досліджено витяг з програми реєстрації вихідної електронної пошти Д-3 та реєстраційну картку вихідного документу Д-3 Великобагачанського районного суду Полтавської області, з яких встановлено, що у період з дати винесення наказу по дату фактичного розрахунку із позивачем наказ №40 ос до ТУ ДСА України в Полтавській області направлено відповідачу-1 17.11.2015 електронною поштою та 19.11.2015 за допомогою служби поштового звязку. Такі обставини виключають можливість відповідача-1 вчасно отримати належним чином завірену копію наказу про звільнення позивача, а доказів отримання відповідачем-1 наказу про звільнення за допомогою електронної пошти позивачем не надано, судом не встановлено.

Пунктом 1 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Ради суддів України 22 жовтня 2010 року №12, Державна судова адміністрація України (ДСА України) є органом у системі судової влади, діяльність якого підзвітна з'їзду суддів України, а в період між з'їздами суддів - Раді суддів України в межах, визначених законом. ДСА України здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади з метою створення належних умов функціонування судів і діяльності суддів, представляє суди у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування в межах повноважень, установлених законом.

Основним завданням територіальних управлінь є організаційне забезпечення діяльності місцевих судів та фінансове забезпечення місцевих загальних судів з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів суддівського самоврядування (пункт 3 Типового положення про територіальні управління Державної судової адміністрації України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 15 липня 2015 року №104).

Водночас будь-яких дій щодо недопущення не своєчасного розрахунку із звільненою головою суду суддею Білецькою В.І. Великобагачанський районний суд Полтавської області та ТУ ДСА України в Полтавській області не проводили.

Фактичне самоусунення відповідачів від проведення розрахунку із позивачем у строки, передбачені Кодексом законів про працю України, призвело до порушення прав, свобод та інтересів останнього.

Суд вважає за необхідне зазначити, що особа при звільненні розраховує на проведення остаточного розрахунку з нею у строки, передбачені чинним законодавством, при цьому неналежне організаційне забезпечення виконання такого розрахунку не може ставити у залежність несвоєчасного розрахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у позивача виникли усі необхідні та достатні підстави для відшкодування середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а тому ТУ ДСА України в Полтавській області протиправно відмовлено ОСОБА_1 у виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Вирішуючи питання щодо стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 11026,80 грн, суд дійшов наступних висновків.

З урахуванням абзацу третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пунктів 5, 8 розділу ІV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку).

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 23.01.2012 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 21355291).

Судом встановлено, що згідно з довідкою ТУ ДСА України в Полтавській області №02-21/350 від 24.02.2016 середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 1153,64 грн.

Таким чином, середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку складає 11536,40 (1153,64 середньоденна заробітна плата х 10 кількість робочих днів (з 17.11.2015 по 30.11.2015).

Відповідно до частини другої статті 145 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює Державна судова адміністрація України щодо фінансового забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції.

Здійснюють функції розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих загальних судів територіальні управління Державної судової адміністрації України (підпункт 4.3 пункту 4 Типового положення про територіальні управління Державної судової адміністрації України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі).

Зважаючи на те, сума середньоденної заробітної плати відповідно до довідки відповідача-1 є більшою від суми, самостійно обрахованої позивачем, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на користь позивача потрібно стягнути із ТУ ДСА України в Полтавській області середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 11536,40 грн.

При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові №13 від 24 грудня 1999 року "Про практику застосування судоми законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, відповідач-1, як податковий агент згідно з нормами Податкового кодексу України та як страхувальник згідно з Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" зобов'язаний виплатити позивачеві суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утримавши з нього при виплаті податок з доходів фізичних осіб та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Щодо вимог про зобов'язання ТУ ДСА України в Полтавській області повідомити суд про виконання рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині постанови зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Вищий адміністративний суд України рішенням від 24 жовтня 2013 року у справі №К/800/28965/13 (номер судового рішення в ЄДРСР 34430237) встановив, що відповідно до частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Цій нормі кореспондують положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163, абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної інстанції зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій. Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. У разі звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття постанови у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.

Зважаючи на обставини даної справи, а саме: несвоєчасний розрахунок із ОСОБА_1 при звільненні, на виконання завдань адміністративного судочинства, визначених частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі та зобов'язати ТУ ДСА України в Полтавській області у місячний строк з дня набрання постановою суду законної сили подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про її виконання.

На підставі наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Пунктом 2 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.

За таких обставин суд вважає за необхідне постанову в частині стягнення з ТУ ДСА України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку з розрахунку за один місяць допустити до негайного виконання.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 69-71, 158-163, 167, 256, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, Великобагачанського районного суду Полтавської області про визнання відмови протиправною, стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні задовольнити.

Визнати протиправною відмову Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 11536,40 грн (одинадцять тисяч пятсот тридцять шість гривень сорок копійок) з відповідним відрахуванням обовязкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.

Постанову в частині стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку з розрахунку за один місяць допустити до негайного виконання.

Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області у місячний строк з дня набрання постановою суду законної сили подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про її виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 12 липня 2016 року.

Суддя Т.С. Канигіна